Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №359/1858/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1858/25

Провадження № 1-кп/359/246/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді

ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , цивільного позивача ОСОБА_8 , його представника ОСОБА_9 , представника ТОВ «Страхова Група «Оберіг» ОСОБА_10 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024110000000586 від 27.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в селі Мирне Барського району Вінницької області, українки, громадянки України, котра зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

27.10.2024 приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем «KIA RIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалася по вулиці Польовій в місті Бориспіль Київської області, наближаючись до будинку 56, допустила порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 підпункту «б», пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правил дорожнього руху), а саме проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не оцінила дорожню обстановку, щоб застосувати безпечні прийоми керування, загрожуючи життю та здоров`ю громадян, перед виконання маневру повороту ліворуч, не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надала дорогу транспортному засобу, який рухався в зустрічному напрямку прямо, здійснила виїзд на смугу зустрічного руху, де навпроти заїзду до будинку 56, що по вулиці Польовій, скоїла зіткнення з мотоциклом «Suzuki GSR600», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла «Suzuki GSR600» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Бориспільської лікарні, де о 14:35 годині ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок закритої травми грудної клітки (крововилив в межистіння та корені легень), живота (розрив селезінки, крововилив в заочеревний простір (500мл.), крововилив в черевну порожнину (1000 мл.), що ускладнилось крововтратою та шоком.

Під час руху, ОСОБА_4 допустила порушення вимог п. 1.5, 2.3 підпункту «б», та пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, а саме: п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі; п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 10.4: водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

Порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 підпункту «б», пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, водієм ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показаннями обвинуваченої, показаннями потерпілих і свідків, висновками експертів та дослідженими в судовому засіданні документами.

Обвинувачена ОСОБА_4 під час судового розгляду повністю визнала свою вину у вчиненні злочину, не оспорює жодні фактичні обставини кримінального правопорушення, погоджується із правовою кваліфікацією дій. ОСОБА_4 в суді показала, що має 27 років водійського стажу. 27.10.2024 близько 10:00 години вона разом із чоловіком їхала на автомобілі з метою заміни коліс. Рухаючись зі швидкістю близько 30 км/год, вони під`їхали до місця повороту навпроти шиномотажу. Погодні умови були сприятливими, туману не було, а видимість у напрямку руху становила орієнтовно 500–800 метрів. Призупинившись перед здійсненням маневру повороту ліворуч, вона переконалася у безпечності руху, однак через власну неуважність не побачила мотоцикліста, який рухався у зустрічному напрямку. Під час виконання маневру повороту відбулося зіткнення. Обвинувачена одразу особисто викликала карету швидкої медичної допомоги та працівників поліції, які прибули на місце події орієнтовно через 10–20 хвилин. Підійшовши до потерпілого, побачила, що він живий і перебуває у свідомості. Надалі вона разом із чоловіком їздила до лікарні для здачі аналізів крові, сприяла слідству у проведенні замірів та пропонувала потерпілому матеріальну допомогу. Обвинувачена повністю визнала, що допустила порушення пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України через проявлену нею неуважність при здійсненні маневру. Щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні, просить вибачення потерпілій та висловлює глибоке співчуття у зв`язку з її втратою. Цивільний позов власника мотоцикла не визнає, вважаючи розмір вимог та розрахунок суми необґрунтованим.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила, що очевидцем ДТП не була та показала, що цивільний позов у кримінальному провадженні не заявляла, оскільки жодні грошові виплати чи компенсації не можуть компенсувати втрату її молодшого брата. Зазначила, що обвинувачена безпосередньо після ДТП не контактувала з нею, не надавала першої домедичної допомоги потерпілому на місці події, не висловлювала співчуття та не цікавилася станом його здоров`я. Пояснила, що про факт ДТП дізналася близько 12:00 від дружини побратима її брата, після чого одразу прибула до лікарні. Зауважила, що її брат був військовослужбовцем, який гідно проявив себе під час проходження військової служби, у зв`язку з чим його поховання здійснювалося з усіма військовими почестями. Враховуючи поведінку обвинуваченої після вчинення ДТП, потерпіла наполягає на призначенні обвинуваченій суворого покарання у виді реального позбавлення волі.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він є власником мотоцикла «Suzuki GSR600» на якому рухався потерпілий ОСОБА_11 . Про факт ДТП дізнався від знайомих, після чого негайно прибув на місце події. Потерпілого на той момент вже забрала швидка медична допомога, а мотоцикл перебував у пошкодженому стані посеред проїзної частини. Транспортний засіб був вилучений правоохоронними органами та поміщений на штраф майданчик. Цивільний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Свідок ОСОБА_12 (чоловік обвинуваченої) в судовому засіданні показав, що 27.10.2024 близько 10:00 години він перебував у якості пасажира в автомобілі під керуванням своєї дружини ОСОБА_4 . Далі вони під`їхали до місця виконання маневру повороту ліворуч (напроти шиномонтажу). Перед здійсненням маневру автомобіль призупинився, він подивився на дорогу, яка була вільною, а видимість становила орієнтовно 800 метрів. Після цього обвинувачена розпочала маневр та переїхала осьову лінію. Під час руху увага свідка була спрямована вперед за напрямком руху, де знаходилася інша машина та майстер шиномонтажу. У момент здійснення маневру та перетину смуги свідок наближення мотоцикла попереду чи збоку не бачив. Під час завершення маневру свідок відчув поштовх та удар (подумавши, що автомобіль наїхав на бордюр), після чого майстер шиномонтажу почав подавати сигнали руками про зупинку. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_12 побачив на дорозі розбитий мотоцикл, потерпілого та пошкодження з правої сторони автомобіля. На прохання майстра шиномонтажу його дружина одразу викликала швидку медичну допомогу та поліцію, які прибули на місце події через 10–20 хвилин. Свідок заборонив дружині підходити та рухати потерпілого до приїзду медиків. Надалі вони сприяли працівникам поліції та слідчому у проведенні замірів і оформленні процесуальних документів.

Суд наголошує на тому, що судовий розгляд проведений на основі принципів змагальності та диспозитивності, а тому за клопотанням прокурора, яке було підтримано стороною захисту, виключений зі списку свідків сторони обвинувачення та не допитувався свідок ОСОБА_13 .

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.10.2024 та долученими до нього схемою та фотокартками підтверджується, що слідчий у присутності понятих оглянув ділянку дороги в по вулиці Польовій в місті Бориспіль Київської області біля будинку № 54, де відбулася дорожньо-транспортна пригода. Під час огляду було зокрема встановлено, погодні умови, напрямок проведення огляду, вид та стан покриття, дорожнє покриття, число смуг для руху, зону дії дорожніх знаків та дорожньої розмітки. Також на схемі до протоколу зафіксовано сліди гальмування мотоцикла довжиною 5,7 м.

Довідка стаціонарного відділення КНП «ББЛІЛ» № 298 від 27.10.2024, яка підтверджує, що у відділення екстреної медичної допомоги о 12 год. 10 хв. був доставлений потерпілий ОСОБА_11 з діагнозом: політравма, закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ), забій головного мозку (ЗГМ).

Даними протоколу огляду від 27.10.2024 з доданою фототаблицею, проведений слідчим у присутності понятих у палаті № 1 відділення інтенсивної терапії КНП «ББЛІЛ», під час якого оглянуто труп потерпілого ОСОБА_11 .

Висновком експерта № 486 від 19.11.2024 підтверджується, що смерть гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 настала внаслідок закритої травми грудної клітки (крововилив в межистіння та корені легень), живота (розрив селезінки, крововилив в заочеревний простір (500мл), крововилив в черевну порожнину (1000мл)) що ускладнилась крововтратою та шоком; при дослідженні тіла трупа гр. ОСОБА_11 виявлено ушкодження: закрита травма грудної клітки (крововилив в межистіння та корені легень), живота (розрив селезінки, крововилив в заочеревний простір (500мл), крововилив в черевну порожнину (1000мл)), крововтрата, шок, сінці, садна. Описані вище тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, або при падінні на такі, можливо в час вказаний в постанові, оцінюються в сукупності і згідно «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; смерть потерпілого наступила 27.10.2024 о 14:35 год. (згідно даних медичної карти стаціонарного хворого); при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа гр. ОСОБА_11 етиловий спирт в крові не виявлено.

Висновком експерта № 128 (486)д від 19.11.2024 підтверджується, що при вивченні медичних документів (висновку експерта № 486 судово-медичної експертизи трупа) гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено ушкодження: закрита травма грудної клітки ( крововилив в межистіння та корені легень), живота ( розрив селезінки, крововилив в заочеревний простір (500мл), крововилив в черевну порожнину (1000мл)), крововтрата, шок, синці, садна. Описані вище тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, або при падінні на такі, можливо в час та за обставин, вказаних в постанові, оцінюються в сукупності і згідно «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; смерть ОСОБА_11 настала внаслідок закритої травми грудної клітки ( крововилив в межистіння та корені легень), живота (розрив селезінки, крововилив в заочеревний простір (500мл), крововилив в черевну порожнину (1000мл)) що ускладнилась крововтратою та шоком; при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа етиловий спирт в крові не виявлено.

Висновком експерта № 3 (486) д від 18.01.2025 підтверджується, що смерть гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 настала внаслідок закритої травми грудної клітки (крововилив в межистіння та корені легень), живота (розрив селезінки, крововилив в заочеревний простір (500мл), крововилив в черевну порожнину (1000мл)) що ускладнилась крововтратою та шоком; при вивченні медичних документів гр. ОСОБА_11 , виявлено ушкодження: закрита травма грудної клітки (крововилив в межистіння та корені легень), живота (розрив селезінки, крововилив в заочеревний простір (500мл), крововилив в черевну порожнину (1000мл)), крововтрата, шок, синці, садна. Описані вище тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, або при падінні на такі, можливо в час та за обставин, вказаних в постанові, оцінюються в сукупності і згідно «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; описані вище тілесні ушкодження, враховуючи їх характер та локалізацію могли виникнути при дорожньо-транспортній пригоді внаслідок зіткнення мотоцикла, водієм якого є потерпілий, з автомобілем, так як це вказано в обставинах справи; описані вище тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Даними висновку експерта № СЕ-19/111-24/64183-ІТ від 28.11.2024 підтверджується, що на момент огляду автомобіля KIA RIO (р.н. НОМЕР_1 ), рульове управління, гальмівна система та елементи підвіски знаходяться в працездатному стані, тому вирішення питання щодо виникнення несправностей до ДТП чи в її процесі та виявлення несправностей водієм до ДТП не має технічного сенсу.

Даними висновку експерта № СЕ-19/111-24/62330-ІТ від 04.12.2024 підтверджується, що на момент огляду мотоцикла Suzuki GSR600 (р.н. НОМЕР_2 ), виявлено несправності рульового управління та елементів підвіски, а гальмівна система знаходиться в працездатному стані; виявлені несправності рульового управління та елементів підвіски виникли в процесі ДТП, тому вирішення питання щодо виявлення несправностей водієм до ДТП не має технічного сенсу.

Протоколом огляду та перегляду цифрового носія інформації від 28.10.2024, відповідно до якого слідчий провів огляд та перегляд відеофайлу під назвою «WhatsApp Video 2024-10-28 at 14.53.48», що містить відеозапис події ДТП від 27.10.2024, відзнятий камерою відеоспостереження на фасаді будинку № 56 по вул. Польовій у м. Бориспіль.

Даними протоколу додаткового огляду місця події від 30.10.2024 з доданою фототаблицею, складеним слідчим у період з 15 год. 15 хв. до 15 год. 35 хв., відповідно до якого під час обстеження вул. Польової в м. Бориспіль зафіксовано наявність камери відеоспостереження на електроопорі перед перехрестям з вул. Глибоцькою (об`єктивом у напрямку буд. 56) та відеокамери спостереження на ангарі будівлі СТО (шиномонтажу) за адресою: вул. Польова, 56, спрямованої на проїзну частину; крім того, встановлено, що від заїзду до шиномонтажу по вул. Польовій у напрямку вул. Гришинської на відстані 160 м наявний прямий, горизонтальний відрізок дороги, далі розпочинається заокруглення дороги, а оглядовість даної ділянки нічим не обмежена.

Протоколом огляду та переогляду цифрового носія інформації від 30.10.2024 відповідно до якого слідчий провів огляд та перегляд відеофайлу, що містить відеозапис події ДТП від 27.10.2024, відзнятий камерою відеоспостереження на фасаді будинку № 56 по вул. Польовій у м. Бориспіль.

Постановою про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 28.10.2024, листом Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Київській області від 30.10.2024 та протоколом огляду і перегляду цифрового носія інформації від 01.11.2024 зафіксовано вилучення та перегляд відеозапису під назвою «Бориспіль_вул.Польова_Оглядова» з камери системи «Безпечний регіон» на перехресті вулиць Глибоцької та Польової у м. Бориспіль Київської області, що охоплює період часу з 09:50 до 10:05 27.10.2024 та зафіксував обставини проведення зйомки ділянки дороги в момент події.

Даними висновку експерта № СЕ-19-24/70715-ФП від 19.11.2024 встановлено, що швидкість руху мотоциклу «Suzuki GSR600» р.н. НОМЕР_2 , на кадрах відеозображення 3273 – 3281 у файлі з назвою: «WhatsApp Video 2024-10-28 at 14.53.48.mp4» ймовірно становить: 53,177 – 59,965 км/год. Відповісти на питання в категоричній формі не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що наданий відеозапис здійснюється шляхом фіксування монітора іншого пристрою; з моменту зміни напрямку руху автомобіля «KIA RIO» р.н. НОМЕР_1 (з моменту перетину розмітки 1.5) до моменту зіткнення з мотоциклом мотоцикл «Suzuki GSR600» р.н. НОМЕР_2 на кадрах відеозображення пройшло часу: 1,3056 - 1,4144 с.; з моменту зміни напрямку руху автомобіля «KIA RIO» р.н. НОМЕР_1 (з моменту перетину розмітки 1.5) до моменту зіткнення з мотоциклом мотоцикл «Suzuki GSR600» р.н. НОМЕР_2 на кадрах відеозображення з 3225 – 3306 у файлі «WhatsApp Video 2024-10-28 at 14.53.48» ймовірно пройшло часу: 1,269 - 1,431 с. Відповісти на питання в категоричній формі не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що наданий відеозапис здійснюється шляхом фіксування монітора іншого пристрою.

Даними висновку експерта № СЕ-19/111-24/68741-ІТ від 05.12.2024 підтверджується, що у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля KIA RIO (р.н. НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 повинна була керуватися вимогами пунктів: 10.1; 10.4 Правил дорожнього руху; в діях водія автомобіля KIA RIO (р.н. НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 10.4 Правил дорожнього руху, які перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди; водій ОСОБА_4 мала технічну можливість запобігти зіткненню з мотоциклом Suzuki GSR600 (р.н. НОМЕР_2 ) шляхом виконання вимог пунктів: 10.1; 10.4 Правил дорожнього руху.

Даними відеозапису з камери спостереження (вул. Польова, 56, м. Бориспіль), згідно з яким 27.10.2024 о 09:59:23 автомобіль «KIA RIO» під керуванням ОСОБА_4 , наблизившись до заїзду навпроти шиномонтажу, зменшила швидкість і без зупинки о 09:59:24 розпочала поворот ліворуч, виїхавши на смугу зустрічного руху; у цей час в зустрічному напрямку рухався мотоцикл «Suzuki GSR600» під керуванням ОСОБА_11 , який під час здійснення автомобілем маневру та наїзду його переднім лівим колесом на бордюр почав гальмувати, внаслідок чого впав на лівий бік і о 09:59:26 у падінні скоїв зіткнення з правою боковою частиною автомобіля «KIA RIO».

Даними протоколу слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_13 від 14.01.2025 вбачається, що в ході слідчого експерименту зі свідком, проведеного в м. Борисполі Київської області по вул. Польова, 54, останній у присутності понятих та за допомогою статистів відтворив обставини події дорожньо-транспортної пригоди (напрямок руху водіїв, ймовірна швидкість та механізм зіткнення транспортних засобів), яка відбулася по вул. Польова, 56 в м. Бориспіль за участі мотоцикл «Suzuki GSR600» та автомобіля «KIA RIO».

Протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 від 14.01.2025 вбачається, що в ході слідчого експерименту з обвинуваченою, проведеного в м. Борисполі Київської області по вул. Польова, 54, остання за допомогою статиста відтворила обставини події дорожньо-транспортної пригоди та вказала відстань видимості мотоцикла з її робочого місця як водія в умовах ДТП.

Висновком експерта № СЕ-19/111-25/3560-ІТ від 23.01.2025 підтверджується, що у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля KIA RIO (р.н. НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 повинна була керуватися вимогами пунктів: 10.1; 10.4 Правил дорожнього руху; в діях водія автомобіля KIA RIO (р.н. НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 10.4 Правил дорожнього руху; водій ОСОБА_4 мала технічну можливість запобігти зіткненню з мотоциклом Suzuki GSR600 (р.н. НОМЕР_2 ) шляхом виконання вимог пунктів: 10.1; 10.4 Правил дорожнього руху; у дорожньо-транспортній ситуації, дії водія автомобіля KIA RIO (р.н. НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 , в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 10.4 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Судовий експерт ОСОБА_14 в судовому засіданні повністю підтвердив висновки проведеної ним експертизи, роз`яснив висновок експерта та додатково зазначив, що проведення дослідження проводилося у межах його спеціальності (10.1). Сам відеозапис ним безпосередньо не досліджувався на предмет розрахунку швидкості руху, оскільки це належить до компетенції експерта-фототехніка. Для проведення експертизи ним використовувалися вихідні дані, надані слідчим у постанові про призначення експертизи, а також матеріали кримінального провадження, зокрема протоколи слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_13 та висновки фототехнічної експертизи. Відстань, на якій перебував мотоцикл «Suzuki» від автомобіля «Kia Rio» на момент початку маневру останнього та перетину осьової лінії (склала 27,9 – 37,1 м до місця зіткнення), була вирахована математичним шляхом виходячи з часу виконання маневру автомобілем та швидкості руху мотоцикла, встановленої під час слідчого експерименту. Роз`яснив, що згідно з вимогами п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху (якою у даній ситуації виступав автомобіль, що перетинав смугу руху). Вимогами ПДР України у разі виникнення саме небезпеки для руху маневрування (об`їзд) не передбачено. Поняття «перешкода для руху» (яку дозволяється безпечно об`їхати) застосовується лише до нерухомих об`єктів у межах смуги руху, тоді як у даній дорожній обстановці об`єкт рухався (перетинав смугу), що класифікується виключно як небезпека для руху. Додатково роз`яснив, що встановлення причинно-наслідкового зв`язку між порушеннями ПДР України та наступними наслідками у вигляді смерті чи тілесних ушкоджень не належить до компетенції судово-автотехнічної експертизи, а є предметом дослідження судово-медичної експертизи. З технічної точки зору автотехнічна експертиза досліджує причинний зв`язок дій учасників саме з фактом настання дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення), а не з її наслідками для життя чи здоров`я осіб. Зазначив, що з технічної точки зору порушення ПДР України з боку водія автомобіля перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Щодо дій водія мотоцикла вказувати про наявність чи відсутність такого зв`язку категорично неможливо, оскільки це залежить від варіантів його швидкості руху, встановленої слідчим шляхом.

Висновком експертного дослідження № 601 від 30.10.2024 встановлено, що 27.10.2024 о 12 год. 35 хв. взято зразки крові у ОСОБА_4 та в подальшому проведено токсикологічне дослідження, при якому метиловий етиловий спирти, а також пропілів, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені.

За клопотанням сторони захисту під час судового розгляду досліджено: протокол МР-дослідження № 000021700 від 13.02.2025 відносно ОСОБА_4 з відповідним діагнозом; довідку сімейного лікаря № 562 від 14.03.2025 в якій зазначено, що ОСОБА_4 за станом здоров`я потребує постійного медикаментозного лікування лікаря онколога, ендокринолога; консультативний висновок спеціаліста № 000057710 від 19.02.2025, яким у ОСОБА_4 встановлено основне захворювання D35.2 об`ємне новоутворення в проекції гіпофіза; виписку із медичної карти хворої ОСОБА_4 № 000001937 від 26.02.2025, встановлено діагноз об`ємне новоутворення в проекції гіпофіза. Цифалгічний синдром. Цукровий діабет ІІ типу; виписки з медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення щодо ОСОБА_12 ; довідку сімейного лікаря № 561 від 14.03.2025 в якій зазначено, що ОСОБА_12 за станом здоров`я потребує постійного медикаментозного лікування лікаря онколога, пульмонолога; копію поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА/ 0110118 від 26.04.2024.

Доводи сторони захисту щодо упередженості досудового розслідування та недопустимості окремих доказів (зокрема відеозапису та висновку експертизи) суд відхиляє у зв`язку із необґрунтованість доводів захисту щодо недопустимості цих доказів. Вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується її власними послідовними показаннями, наданими в судовому засіданні, у яких вона беззастережно визнала вину та обставини пригоди, які узгоджуються із усією сукупністю досліджених судом узгоджених між собою доказів. Стороною обвинувачення, на переконання суду, поза розумним сумнівом доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діянь.

Отже, судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 . Тобто вона вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України. Таку правову кваліфікацію дій обвинуваченої суд вважає правильною.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Суд звертає увагу на те, що щире каяття – це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди. Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (аналогічна думка викладена в Постанові ВП ВС № 629/847/15к).

У судовому засіданні ОСОБА_4 визнала свою вину, висловила співчуття потерпілій та щирий жаль з приводу вчиненого кримінального правопорушення, просила вибачення у потерпілої, у зв`язку із чим щире каяття суд визнає обставиною, яка пом`якшує її покарання.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить з того, що обвинуваченою вчинено необережний злочином проти безпеки руху та експлуатації транспорту та у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. З матеріалів провадження вбачається, що раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності. Згідно з медичних довідок на обліку у психіатра та лікаря нарколога обвинувачена не перебуває. ОСОБА_4 є особою похилого віку (64 роки), страждає на онкологічне захворювання (макроаденома гіпофіза), 20 лютого 2025 року перенесла нейрохірургічну операцію з трансфеноїдального видалення аденоми гіпофізу, перебуває під диспансерним наглядом і потребує постійного медикаментозного лікування у лікарів онколога та ендокринолога. Також суд враховує наявність у неї тяжко хворого чоловіка - ОСОБА_12 , 1956 року народження. Останній страждає на важкий первинно-множинний онкологічний процес (аденокарциному легені з ураженням головного мозку та плоскоклітинну карциному органів голови та шиї з метастазуванням у шийні лімфовузли), має статус функціональних обмежень ECOG 3 (виражене обмеження життєдіяльності, часткова здатність до самообслуговування) і потребує постійного стороннього піклування, догляду та системного імунотерапевтичного й симптоматичного лікування.

З огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, визнання нею вини, наявності обставини, що пом`якшує покарання, позицію потерпілої, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

У судовому засіданні захисник просив суд застосувати ст. 75 КК України та звільнити обвинувачену від реального відбування основного покарання з випробуванням. В обґрунтування своєї позиції послався на те, що ОСОБА_4 вчинила необережний злочин, повністю визнала свою провину, є особою похилого віку (64 роки), страждає на онкологічне захворювання та потребує постійного медикаментозного лікування у лікарів онколога та ендокринолога. Крім того просить врахувати наявність у неї тяжко хворого чоловіка, який має статус функціональних обмежень і потребує постійного стороннього піклування.

Потерпіла та прокурор просили суд призначити покарання пов`язане із реальним позбавленням волі. Аналізуючи позицію потерпілої ОСОБА_6 щодо необхідності призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді реального позбавлення волі, суд враховує її як важливий елемент оцінки характеру й обсягу завданих злочином моральних та фізичних страждань. Разом з тим, зазначена позиція не є для суду вирішальною та оцінюється в сукупності з іншими обставинами справи, зокрема даними про особу обвинуваченої, її вік, важкий стан здоров`я, наявність пом`якшуючих обставин.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства. При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України. Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання, при цьому, з огляду на положення ст. 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

Враховуючи тяжкість та особливість цього злочину, зокрема характер діяння, наслідки які настали, обстановку, спосіб, місце його вчинення, зважаючи на індивідуальні особливості обвинуваченої, а саме, що вона є особою похилого віку (64 роки), страждає на онкологічне захворювання (макроаденома гіпофіза), перенесла нейрохірургічну операцію, перебуває під диспансерним наглядом і потребує постійного медикаментозного лікування у лікарів онколога та ендокринолога, наявність у неї тяжко хворого чоловіка, який потребує постійного стороннього піклування, суд приходить до висновку про наявність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства.

На думку суду, виправлення ОСОБА_4 можливе без реального відбування основного покарання, у зв`язку із чим на підставі ст. 75 КК України вона підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном три роки. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на неї наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 3 ст. 55, 77 КК України строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами слід обчислювати з моменту набрання законної сили вироком.

Рішення про цивільний позов.

Представник ОСОБА_9 , який діє в інтересах цивільного позивача ОСОБА_8 пред`явив цивільний позов у якому він після уточнення (зменшення вимог) просить суд стягнути: із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» (далі ТзДВ «СГ «ОБЕРІГ») на свою користь збитки за пошкодження належного йому мотоцикла «Suzuki GSR600» реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 160 000,00 гривень; з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 матеріальні збитки за пошкодження належного йому мотоцикла «Suzuki GSR600» 16086 гривень та моральну шкоду в розмірі 77000 гривень. Також просив стягнути з цивільних відповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000 гривень.

Обвинувачена та її захисник вимоги за цивільним позовом щодо ОСОБА_4 не визнали, оскільки вважають розмір вимог та розрахунок сум необґрунтованим, свій контр розрахунок збитків сторона захисту не подала.

Представник ТзДВ «СГ «ОБЕРІГ» у письмових поясненнях зазначав про передчасність звернення з позовом до страховика, у своєму відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, у зв`язку з безпідставністю, необґрунтованістю та незаконністю позовних вимог.

Щодо вимог до ТзДВ «СГ «ОБЕРІГ» про відшкодування майнової шкоди.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно із положеннями ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Відповідно до ст. 12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно зі Звітом № 553_25_FО про оцінку вартості матеріального збитку від 09.11.2025 (ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка»), ринкова вартість мотоцикла «Suzuki GSR600» на дату ДТП становила 176 086 гривень, а вартість його відновлювального ремонту - 462 406,80 гривень. Оскільки вартість ремонту перевищує ринкову вартість мотоцикла, даний транспортний засіб вважається знищеним. За таких обставин розмір завданої шкоди визначається як ринкова вартість транспортного засобу до ДТП і становить 176 086 гривень. Суд вважає неспроможними посилання представника страхової щодо неврахування у висновку утилізаційної вартості мотоцикла, що не дало змоги визначити залишкову вартість, оскільки в резолютивній частині висновку експерта визначено саме розмір матеріального збитку завданого власнику в результаті його пошкодження в ДТП. При цьому вартість придатних для подальшого використання залишків за результатами оцінки становить 0,00 гривень. Також суд відхиляє заперечення захисника щодо неналежності вказаного Звіту про оцінку, оскільки його дані стороною захисту під час судового розгляду не спростовані та власного розрахунку вартості транспортного засобу суду не надано. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за Полісом № CA/0110118 із лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 160 000 гривень та франшизою у розмірі 3 200,00 гривень. Суд погоджується з аргументами представника страхової щодо необхідності врахування розміру франшизи, а тому слід стягнути з ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» на користь цивільного позивача матеріальну шкоду в розмірі регламентної виплати, яка складає 156 800 гривень (160000-3200). Таким чином, цивільний позов про стягнення зі страхової компанії майнової шкоди підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимог до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Загальний розмір фактичної майнової шкоди становить 176086 гривень. Обсяг відповідальності винуватця ДТП становить різницю між фактичним розміром шкоди та сумою страхового відшкодування. Таким чином ОСОБА_4 , як особа, що внаслідок ДТП завдала майнову шкоду ОСОБА_8 має сплатити 19286 гривень (включає різницю між ринковою вартістю ТЗ і лімітом поліса в сумі 16 086 грн та розмір франшизи в сумі 3 200 грн).

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд при визначені остаточної суми моральної шкоди завданої цивільному позивачу враховує, що власник мотоцикла ОСОБА_8 безпосередньо під час ДТП не перебував і фізичних травм не зазнав, а шкода має майновий характер, що зумовлено позбавленням можливості користуватися власним транспортним засобом, негативним емоційним переживанням з раптовою втратою майна, витрачанням часу та зусиль для захисту своїх майнових прав, тому з урахуванням обставин даної справи, керуючись вимогами розумності і справедливості суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь цивільного позивача 4000 гривень відшкодування моральної шкоди. Таким чином, цивільний позов ОСОБА_8 підлягає задоволенню частково.

Щодо витрат на надання правової допомоги.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Пунктом 1 ч. 1 ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати, з-поміж іншого, складаються з витрат на правову допомогу. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між цивільним позивачем та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо). Для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг. Втім до цивільного позову не долучено підтвердження щодо детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Отже, в цій частині позовних вимог суд відмовляє за їх недоведеністю.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2024 на автомобіль «KIA RIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 ; мотоцикл «Suzuki GSR600» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_8 – скасувати.

Речові докази, а саме: автомобіль «KIA RIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; мотоцикл «Suzuki GSR600» реєстраційний номер НОМЕР_2 – повернути.

Документи, надані учасниками судового провадження на підставі ст. 100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження. Крім того, слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні у сумі 21489,30 грн.

Клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором не заявлялося.

Керуючись ст. 368, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном три роки. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на неї наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки слід обчислювати з моменту набрання законної сили вироком.

Стягнути із ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні у сумі 21489,30 гривень.

Цивільний позов представника цивільного позивача – адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» (ЄДРПОУ 39433769) на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 156 800 гривень майнової шкоди. Стягнути із ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_4 ) майнову шкоду в сумі 19286 гривень та моральну шкоду в сумі 4000 гривень. В задоволенні решті вимог відмовити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2024 на автомобіль «KIA RIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 ; мотоцикл «Suzuki GSR600» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_8 – скасувати.

Речові докази, а саме: автомобіль «KIA RIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; мотоцикл «Suzuki GSR600» реєстраційний номер НОМЕР_2 – повернути власнику.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз`яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1