Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №358/1612/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1612/26 Провадження № 2-о/358/106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.

секретар судового засідання Ведмеденко І.В.

за участю заявника ОСОБА_1 , представника заявника – адвоката Тітова А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про встановлення факту постійного проживання, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2026 заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт її постійного проживання на території посиленого радіоекологічного контролю в м.Богуслав Обухівського району Київської області в період з 26.04.1986 по 17.04.1992.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що вона є громадянином, який постійно проживав або постійно працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого Київською облдержадміністрацією 04.10.1993. Для обгрунтованого звернення до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідним є підтвердження факту її проживання в м.Богуслав у зазначений вище період, оскільки підтвердження її реєстрації відсутні. Таким чином встановлення даного факту має для неї юридичне значення.

В судовому засіданні заявник та її представник – адвокат Тітов А.М. підтримали вимоги заяви, з підстав у ній зазначених, та просили задовольнити. Заявник додатково зазначила, що з народження до 1988 мешкала із батьками в АДРЕСА_1 . В 1988 вона зареєструвала шлюб та переїхала до чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 . В 1991 даний шлюб було розірвано та через 2 місяці вона вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 та мешкала в м.Богуслав з чоловіком по АДРЕСА_3 , де була зареєстрована з 17.04.1992.

В судове засідання представник заінтересованої особи не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності із винесенням рішення згідно чинного законодавства.

З урахуванням думки учасників судого розгляду та положень ст.223 ЦПК України, судом протокольно ухвалено проводити судовий розгляд за даною явкою.

Суд, вислухав доводи заявника, її представника, показання свідків, дослідив матеріали справи, повно і всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та які мають юридичне значення для вирішення справи по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За правилами ст. 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено наступне.

Заявник у справі ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Богуслав, Київська область, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.06.2009 та копією паспорта № НОМЕР_3 від 21.01.2019. – а.с.7,10.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 17.06.2009, 11.10.1988 ОСОБА_4 у відділі РАЦС Богуславського районного управління юстиції Київської області зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 ». Даний шлюб був розірваний 02.10.1991, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 . Прізвище дружини після реєстрації розірвання шлюбу – « ОСОБА_6 ». – а.с.11,13.

Згідно копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_5 ОСОБА_7 26.11.1991 у відділі РАЦС Богуславського РУЮ Київської області зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 ». – а.с.14.

З 17.04.1992 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 17.06.2025. – а.с.9.

04.10.1993 ОСОБА_1 видане Чорнобильське посвідчення (категорії 4) серії НОМЕР_1 , та вона має статус громадянина, який постійно проживає або працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Період проживання зазначений 1986-1993. – а.с.12.

В період з 27.04.1989 по 01.12.1989 та з 21.02.1990 по 12.02.1998 заявник працювала на Богуславській суконні фабриці імені 1-го Травня що підтверджується копією трудової книжки серія НОМЕР_6 . - а.с.15-16.

Згідно відповіді Богуславської міської ради Київської області КУ БМР «Богуславський трудовий архів» та наданої до неї архівної довідки від 13.07.2026 ОСОБА_9 була прийнята на роботу до Богуславської фабрики «Богуславка» ученицею ткача з 03 грудня 1986 року та була звільнена 02 вересня 1987 року. – а.с.18.

Згідно відомостей медичної карти на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявник зверталася за медичною допомогою до лікарні м.Богуслав в період з 1986 по 1988, про що свідчать відповідні записи лікарів закладу охорони здоров`я. Місце проживання зазначено як АДРЕСА_1 , місце роботи – «фабрика Победа». – а.с.19-30.

В судовому засіданні факт постійного проживання заявника на території посиленого радіоекологічного контролю в період із 26.04.1986 року по 17.04.1992 в м.Богуслав, підтвердили, також, під присягою свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яка є рідною сестрою заявника.

Надані свідками покази узгоджуються з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, тому суд не має підстав ставити їх під сумнів.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 р. №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» м. Богуслав, Київської області належить до зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4.

Особи, які проживали або працювали у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають право на пільги і компенсації, встановлені законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно положень ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, категорія 4.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Згідно п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 р. посвідчення потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Верховний Суд у постановах від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 24.10.2019 у справі № 152/651/17, від 25.11.2019 у справі № 464/4150/17, від 27.04.2020 у справі № 212/5780/16-а. від 18.06.2020 у справі № 404/5266/16-а (2-а/404/29/17), від 30.08.2022 у справі № 357/6372/17 та інших виснував, що «...єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення. самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи...».

У пункті 30 постанови від 26.07.2023 у справі № 460/2589/20 Верховний Суд також констатував, що Законом № 796-ХІІ та Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 передбачено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18) також зазначалось, що «...право на пенсію відповідно до Закону № 796-ХІІ мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №500/8031/21.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а заяву такою, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлений факт того, що заявник ОСОБА_1 дійсно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю в період із 26.04.1986 по 17.04.1992 в м.Богуслав, Обухівський район, Київська область.

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки є підставою для реалізації права відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на звернення до відповідних органів ПФУ для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.

Керуючись ст. 18, 76-81, 229, 247, 263-265, 293-294, 315-316, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала на території посиленого радіоекологічного контролю в м.Богуслав, Обухівський район, Київська область в період: 26.04.1986 по 17.04.1992.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець