Рішення від 27 жовтня 2013 р. у справі №357/9184/13-ц — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9184/13-ц

2/357/2987/13

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Дубановська І. Д. ,

при секретарі – Приймак Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в обґрунтування своїх вимог зазначив, що з ОСОБА_2 вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.04.1987 року по 21 лютого 2011 року. В період перебування у шлюбі ними побудовано цегляний будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 271,8 м.кв., та придбано автомобіль SKODA Superb, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 на підставі кредитного договору від 07.12.2007 року № 360. Цей договір був укладений ним за згодою ОСОБА_2 та в інтересах сім*ї. Даний транспортний засіб використовувався в інтересах сім*ї до 27 грудня 2009 року, коли ним незаконно заволоділа невідома особа. По даному факту порушено кримінальну справу. ОСОБА_1 намагався розділити зазначене спільне майно у добровільному порядку, однак від мирного розподілу майна з подальшою його реєстрацією у відповідних інстанціях ОСОБА_2 відмовилась. Після уточнення позовних вимог просить суд визнати житловий будинок АДРЕСА_2 з всіма господарськими будівлями та спорудами та легковий автомобіль SKODA Superb, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 спільним майном подружжя. Здійснити поділ спільного майна подружжя. Визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_2 з всіма господарськими будівлями та спорудами (в*їзд до підвалу – «а», хвіртка № 1, ворота № 2, огорожа металева № 3 та огорожа бетонна № 4). Поділити спільні борги подружжя по кредитному договору від 07.12.2007 року № 360. Стягнути на його користь з ОСОБА_2 1/2 суми сплаченого боргу з 04.03.2011 року по 30.04.2011 року та 1/2 суми поточної заборгованості по кредитному договору № 360 від 07 грудня 2007 року укладеному між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 у сумі 46981 грн. 06 коп., крім того просить стягнути з відповідачки судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні посилаючись на доводи аналогічні наведеним у позовній заяві.

Представник позивача Стамбуляк Ю.В., що діє згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4600/10 та договору про надання правової допомоги № 20 від 13 серпня 2013 року, у судовому засіданні підтримала вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково, вважає, що до переліку спільного майна треба додати будинок АДРЕСА_3 , крім того категорично заперечує проти розподілу кредитних коштів.

Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві ОСОБА_1 доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 квітня 1987 року відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 6).

21 лютого 2011 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, рішення суду № 2-24825/2010 (а.с. 7).

02 серпня 2005 року прийнято рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 8-13).

07 грудня 2007 року укладено кредитний договір № 360 між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 відповідно до якого ОСОБА_1 надано грошові кошти в сумі 140600 грн. 00 коп. Кредит надано терміном на 84 місяці з датою остаточного погашення кредиту не пізніше 07 грудня 2014 року на купівлю нового транспортного засобу (а.с. 14-17).

07 грудня 2007 року укладено договір № 0935/02 добровільного страхування ОСОБА_1 у ВАТ Українській страховій компанії «Дженералі Гарант» транспортного засобу SKODA Superb, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, сірого кольору (а.с.18-22).

07 жовтня 2009 року порушено кримінальну справу по факту незаконного заволодіння транспортним засобом та іншими речами, що належать ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України (а.с. 23).

14 грудня 2009 року ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування (а.с.24).

Відповідно до довідок АТ «Державний ощадний банк України», станом на 29 квітня 2013 року ОСОБА_1 має поточну заборгованість згідно кредитного договору № 360 від 07.12.2007 року в сумі 33460 грн.; станом на 30 квітня 2013 року сплатив банку по тілу кредиту - 43524 грн., по відсоткам – 16974,12 грн. (а.с. 25-26).

08 червня 2007 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами розташований у АДРЕСА_4 , загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року визначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, суду необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування. Вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Згідно із ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Тобто основний акт цивільного законодавства України фактично визначив три умови виникнення права власності на новостворене нерухоме майно: завершення будівництва, прийняття об*єкта нерухомого майна в експлуатацію та його державної реєстрації.

Приписи п.п.2.1, 2.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, в редакції від 28.07.2010 року, діючій на момент виникнення спірних відносин та п.6 додатку № 2 до нього вказують, що державна реєстрація виникнення права власності на нерухоме майно проводиться на підставі заяви власника з доданим до неї свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.

Згідно з п.п. «а» п.8.1 Тимчасового положення, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування фізичним особам на новозбудовані об*єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництва об*єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що оформлення права власності на нерухоме майно - приватний будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (оформлено на ОСОБА_2 ) проведено на підставі надання документа, що посвідчує право власності – свідоцтва про право власності 02.08.2005 року Білоцерківського управління житлово-комунального господарства.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Посилаючись на вищевикладене, суд прийшов до переконання, що приватний будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є спільною власністю подружжя та необхідно виділити право власності кожного з колишнього подружжя на 1/2 частку будинку АДРЕСА_2 з всіма господарськими будівлями та спорудами (в*їзд до підвалу – «а», хвіртка № 1, ворота № 2, огорожа металева № 3 та огорожа бетонна № 4).

Також підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про визнання легкового автомобіля SKODA Superb, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 спільною власністю подружжя, оскільки придбаний в період спільного мешкання подружжя на кошти, які позивач отримав у кредит.

Суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 1/2 суми сплаченого боргу та 1/2 суми поточної заборгованості по кредитному договору № 360 від 07 грудня 2007 року укладеному між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 у сумі 46981 грн. 06 коп. у зв*язку із недоведеністю. Так, до даної вимоги позивача не можна застосувати норми законодавства пов*язані з поділом майна подружжя де враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК). Зазначена вимога пов*язана із поділом сумісного майна подружжя, а саме - легкового автомобіля SKODA Superb, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . Ставлячи питання про визнання зазначеного транспортного засобу спільним майном подружжя, позивач не зазначає, чи визначати суду право власності у частках за подружжям та у яких саме частках.

Згідно з існуючою практикою визначення права власності у частках майна придбаного за кредитним договором, зазначене питання вирішується із залученням банку та розглядається можливість подальшого розподілу зобов*язань за кредитним договором. Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом. Відповідач ОСОБА_2 суду зазначала, що спірний транспортний засіб не використовувався задля потреб сім*ї, тобто між сторонами існує низка невирішених питань, які на вирішення у даному судовому розгляді сторонами не ставились. Суд вважає за неможливе, як таке що виходить за межі позовних вимог, на свій розсуд вирішувати питання про визнання часток у спірному спільному майні подружжя - легковому автомобілі SKODA Superb, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , а тому не підлягає вирішенню питання про визнання та стягнення частини заборгованості за даним майном.

Встановлюючи обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовуючи джерело і час його придбання судом встановлено, що у період перебування у шлюбі - 08 червня 2007 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами розташований у АДРЕСА_4 , загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м. Зазначене майно на час припинення спільного ведення господарства було відсутнє, крім того вказаний житловий будинок належав ОСОБА_1 на праві приватної власності та був отриманий ним на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори 13.04.1993 року за реєстром № 3-1056, зареєстрований в Білоцерківському МБТІ 17.02.1997 року за реєстром № 7630, запис в реєстраційній книзі № 70. З огляду на зазначене, житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами розташований у АДРЕСА_4 , загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м. не може бути визначений спільним майном подружжя.

Аналіз вищевикладених норм законодавства у їх сукупності, привів суд до переконання, про визнання житлового будинку АДРЕСА_2 із господарськими будівлями та спорудами та легкового автомобіля SKODA Superb реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 спільним майном подружжя.

Таким чином, суд прийшов до висновку, про наявність підстав визнання за сторонами право власності по 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 із господарськими будівлями та спорудами.

Крім того, суд не може погодитися із позивачем у вирішенні питання щодо стягнення на його користь з ОСОБА_2 1/2 суми сплаченого боргу з 04.03.2011 року по 30.04.2011 року та 1/2 суми поточної заборгованості по кредитному договору № 360 від 07 грудня 2007 року укладеному між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 у сумі 46981 грн. 06 коп.

Відповідно до п.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1770 грн 60 копійок, крім того позивачу слід повернути сплачений ним при подачі позовної заяви судовий збір у сумі 229 грн 40 копійок.

Керуючись ст.331 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року, ст.ст. 60, 71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214-215, 217, 218, ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати житловий будинок АДРЕСА_2 із господарськими будівлями та спорудами та легковий автомобіль SKODA Superb реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 спільним майном подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 із господарськими будівлями та спорудами.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 із господарськими будівлями та спорудами.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1770 грн 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 судовий збір в розмірі 229 грн 40 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

СуддяІ. Д. Дубановська