Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №356/659/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 356/659/26

Провадження № 2/355/1527/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Тетерук Інни Русланівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Тетерук І.Р. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1648-7884 від 13 січня 2026 року в розмірі 50 184,00 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 18 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 19 584,00 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 9 000,00 гривень; заборгованість по комісії - 3 600,00 гривень, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2662,40 гривень, пов`язані з розглядом цієї позовної заяви.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 13 січня 2026 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 (відповідач, позичальник) за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1648-7884.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 18 000,00 гривень; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 0,90 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день.

Як стверджує позивач, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 05 травня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 50 184,00 гривень, а саме:- заборгованість за кредитом - 18000,00 гривень;- заборгованість за нарахованими процентами - 19584,00 гривень- заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 9000,00 гривень; заборгованість по комісії - 3 600,00 гривень.

Кредитодавець відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту № 1648-7884 від 13 січня 2026 року щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована позичальником, порушення не усунуто.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак у поданому до суду клопотанні директор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просив розглянути цивільну справу за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи, а саме на 08 вересня 2026 року на 09 годину 45 хвилин, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

08 вересня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 до канцелярії суду надійшло клопотання, у якому вона просила слухати справу за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за її відсутності, позовні вимоги визнає частково.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. (ч. 3 ст. 211 ЦПК України)

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Копію договору про відкриття кредитної лінії № 1648-7884 продукту «MaxiKasa» від 13 січня 2026 року (далі- договір № 1648-7884), укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), за п.п. 2.1- 2.2 якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію (кредитна лінія) на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування у строки та в порядку, визначені цим договором, та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. (а.с. 12-17)

Загальний розмір кредиту за цим договором становить 18000,00 (вісімнадцять тисяч цілих, нуль сотих ) гривень. Дата надання/видачі кредиту: 13 січня 2026 року. (п. 4.1 договору № 1648-7884)

Як передбачено п. 4.6. договору № 1648-7884 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.00% (одна ціла, нуль сотих відсотків) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).

Відповідно до п. 4.7. договору № 1648-7884 комісія за видачу кредиту становить 20.00% (двадцять цілих, нуль сотих відсотків) від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.

Пунктом 4.10. договору № 1648-7884 строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 12 січня 2027 року. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, згідно з якою після укладення додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів. У такому випадку актуальний Строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування.

Згідно з п.п. 4.11-4.14 договору № 1648-7884 реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 3880.44 (три тисячі вісімсот вісімдесят цілих, сорок чотири сотих ) процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає: 80 186.18 гривень та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо п.4.7 цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за договором через вебсайт кредитодавця або через Особистий кабінет. Денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 0.947% (нуль цілих, дев`ятсот сорок сім тисячних процентів). Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього договору складають: 62 186.18 гривень та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту), а також комісійну винагороду, яка стягується з позичальника не користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за договором через вебсайт кредитодавця або через Особистий кабінет. Загальні витрати за споживчим кредитом розраховані з урахуванням передбаченого у п. 4.8 договору максимально можливого розміру комісійної винагороди, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за договором через вебсайт кредитодавця або через Особистий кабінет.

Відповідно до абз. 3 п. 4.16 денна процентна ставка 0.947 процентів = (62 186.18 грн./18000.00 грн.)/365 днів ? 100%.

У розділі 13 договору № 1648-7884 вказано номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальника.

Означений договір містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A0527.

Крім того, електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A0527 позичальник ОСОБА_1 підписала додаток № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 1648-7884 продукту «MaxiKasa» - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1648-7884 (Графік платежів за договором за зниженою ставкою) відповідно до Методики Національного банку України розрахована за умови застосування зниженої процентної ставки зв користування кредитом у розмірі 0,90% на день. (а.с. 26-28)

Відповідач ОСОБА_1 ознайомилася із паспортом споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, що містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту; з паспортом споживчого кредиту - додаток до паспорта споживчого, затвердженого Наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 140-П від 20 листопада 2025 року, що містять електронний підпис позичальника ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А8395 (а.с. 29-31; 32-47).

Судом досліджені Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MaxiKasa», затверджені Наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 159-П від 23 грудня 2025 року. (а.с. 18-25)

Копію листа за підписом генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» В. Мазуренка від 07 травня 2026 року, з якого слід, що означена юридична особа надала інформацію про успішність операції згідно договору з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 02.06.2020 від 10 червня 2020 року: номер транзакції: 1740821422, сума: 18000,00 гривень; дата виконання платіжної операції: 13 січня 2026 року, 16:08, номер замовлення: 87d9a99ad288 4d14a2b4 e43b3f1d12b5, номер картки: НОМЕР_2 , статус: виконано. (а.с. 48)

Копію довідки про перерахування суми кредиту № 1648-7884 від 13 січня 2026 року за підписом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Євгена Резуєва, з якої слід, що відповідачу ОСОБА_1 13 січня 2026 року було перераховано кошти у сумі 18 000,00 гривень, платіж № 1740821422, тип операції: видача кредиту, платіжна система: EasyPay, картка НОМЕР_1 . (а.с. 49)

Копію розрахунку заборгованості за договором № 1648-7884 від 13 січня 2026 року, з якого слідує, що станом на 05 травня 2026 року позичальник ОСОБА_1 за означеним кредитним договором має загальну заборгованість: 50184,00 гривень, з яких: основний борг: 18000,00 гривень; залишок відсотків: 19584,00 гривень; залишок відсотків за ст. 625 ЦК України: 9000,00 гривень; залишок комісій: 3600,00 гривень, залишок штрафів: 0,00 гривень. (а.с. 50-51)

До позовної заяви долучено копію вимоги про дострокове повернення кредиту, відповідно до якої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) повідомив позичальника ОСОБА_1 про те, що станом на 05.05.2026 року нею як позичальником, порушено умови кредитного договору щодо внесення оплати, внаслідок чого виникла заборгованість, прострочена на строк понад один календарний місяць та висунуло вимогу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання цієї вимоги сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначені в договорі. (а.с. 52)

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п.п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, як було встановлено судом, позивач уклав з відповідачем кредитний договір, в якості підпису якого був використаний електронний підпис одноразовим ідентифікатором за погодженням сторін. ТОВ «Укр Кредит Фінанс», виконуючи свої обов`язки надало відповідачу ОСОБА_1 строкові кредитні кошти шляхом перерахування коштів на картку відповідача. В свою чергу, відповідач згідно кредитного договору зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, однак своєчасно не надала кошти на погашення заборгованості за кредитом та відсотки, чим порушила умови кредитного договору.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1648-7884 від 13 січня 2026 року в розмірі 37584,00 гривень, з яких: 18000,00 гривень - заборгованість за кредитом; 19584,00 гривень -заборгованість за нарахованими процентами, законні та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 9000,00 гривень, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦК України слід, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

З правових висновків постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18 ) слід, що примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Крім того тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року в справі №6-3063цс16, постанові від 18 жовтня 2023 року по справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Отже, нарахована стороною позивача, сума боргу, яка складається із заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 9000,00 гривень в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, з таких підстав у задоволенні позовних вимог в цій частині стороні позивача слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по комісії в розмірі - 3600,00 гривень, суд виходить з наступного.

Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, яка складається з 50184,00 гривень позовних вимог, задоволено 37584,00 гривень (37584,00х100): 50184,00= 74,90%, судовий збір 2662,40 гривень задоволено 74,90%, (2662,40х74,90%):100%= 1994,14 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 6, 526, 205, 207, 626, 628, 1048, 1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Тетерук Інни Русланівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, місто Київ, 01133, (рахунок в форматі IBAN НОМЕР_4 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) заборгованість за кредитним договором №1648-7884 від 13 січня 2026 року в розмірі 37584 (тридцять сім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривень 00 копійок, з яких:

-18000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, заборгованість за кредитом;

-19584 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривень 00 копійок, заборгованість за нарахованими процентами.

В іншій частині заявлених позовних вимог в розмірі 12600 (дванадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог, з яких: заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України в розмірі - 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок, заборгованість по комісії в розмірі - 3600 (три тисячі шістсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, місто Київ, 01133, (рахунок в форматі IBAN НОМЕР_4 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 1994 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто чотири) гривень 14 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.

Повне рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов