Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №295/4422/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4422/26

Категорія 357

1-кп/295/738/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12026060600000059 від 15.01.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростишів, Коростишівського району, Житомирської області, громадянина України, з повною середньою освітою, ФОП « ОСОБА_4 », одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх синів 2013 та 2015 років народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

встановив:

Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 22.02.2024 у справі 295/17559/23, яка набрала законної сили 05.03.2024, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

В подальшому, ОСОБА_4 , знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковимидо виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, починаючи з 02.06.2024 систематично вчиняв дії щодо їх умисного невиконання, а саме:

02.06.2024 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 171962 за ст. 126 ч. 5 КУпАП та протоколу серії ААД № 171963 за ст. 130 ч. 2 КУпАП від 02.06.2024 року о 07 год 50 хв по вул. Коростенській, 114, що в селищі Черняхів Житомирської області керував транспортним засобом марки «Nissan Х-Trail» д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, будучи при цьому позбавленим права керування транспортними засобами на один рік постановою Богунського районного суду м. Житомира по справі №295/17559/23 від 22.02.2024.

Постановою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 24.07.2024 у справі №293/897/24, яка набрала законної сили 26.12.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вищезазначених постанов суду, які набрали законної сили та будучи ознайомленим із ними, з метою їх невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення наведених вимог законодавства України 23.09.2025 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 462830 за ст. 126 ч. 5 КУпАП від 23.09.2025 о 16 год 40 хв, перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Бульвар Старий, 5, керував транспортним засобом марки «Volkswagen» д.н.з НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на три роки Черняхівським районним судом Житомирської області справа №293/897/24 від 24.07.2024.

Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомир від 21.10.2025 у справі №296/11060/25, яка набрала законної сили 31.10.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п ять) років.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявеність постанов суду щодо позбавлення його права керування транспорптними засобами, які набрали законної сили та будучи ознайомленим із ними, з метою їх невиконання в частині позбавлення права керування транспортним засобом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення наведених вимог законодавтсва України, 13.12.2025 приблизно об 00 год 05 хв керував транспортним засобом «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, рухаючись по вул. Князів Острозьких, неподалік буд. 74 та 78, що в м. Житомирі, та був зупинений працівниками УПП в Житомирській області за порушення Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Щиро розкаявся, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, усі призначені штрафи сплатив частково. Ще залишилось у виконавчій службі сплатити 70000 грн, бо штраф вдвічі збільшився по останньому штрафу у сфері безпеки дорожнього руху. Після 18.06 2026 року штрафи вже не сплачував, бо хворів та лікувався і були витрати з підготовкою до школи синів. Також надав покази, що знаючи про наявність постанови суду №295/17559/23 від 22.02.2024 про позбавлення його права керування транспортними засобами, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, починаючи з 02.06.2024 систематично вчиняв дії щодо умисного невиконання зазначеної постанови: 02.06.2024, 23.09.2025, 13.12.2025. Просив суворо не карати.

У зв`язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.

За таких обставин, враховуючи показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно до положень ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до положень ст. 67 КК України, не встановлено.

Суд враховує матеріали досудової доповіді Богунського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області, згідно з якою, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистіть обвинуваченого, його спосіб життя, маючи середній рівень ймовірності вчинення повторного правопорушення, а також середній рівень небезпеки для суспільства, виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без позбавлення волі на певний строк можливе, за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та із застосуванням соціально-виховних заходів, так як обвинувачений не становить значної небезпеки для суспільства (у т. ч. для окремих осіб).

У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань цробації.

З урахуванням викладеного, а також того, що обвинувачений раніше не судимий, має місце проживання, за яким характеризується зі слів сусідів позитивно, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, має молодий вік, попередні стягнення у вигляді штрафів не сплатив у повному обсязі, має хронічне захворівання та хворіє, а також те, що починаючи з 02.12.2023 року по 23.09.2025 рік на останнього складено 12 протоколів/постанов про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, згідно реєстру боржників від 20.01.2026 року має 11 стягнень у сфері безпеки дорожнього руху, керував транспортним засобом 13.12.2024 не маючи прав керування автомобілем під час коменданської години, що незадовільно характеризує в свою чергу ОСОБА_4 , наявність однієї пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та призначає обвинуваченому міру покарання в межах санкції статті із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого. Суд вважає, оскільки обвинувачений відповідно наданих документів почав виправлятися, працює, сплатив значну кількість призначених штрафів, маючи хронічну хворобу, то реальне позбавлення волі обвинуваченого не буде сприяти його виправленнню та негативно вплине також на його сім`ю, яку він утримує.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт на майно ОСОБА_4 не накладався.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк – 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов`язки відповідно до ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- три DVD-R диска зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя ОСОБА_1