Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №163/1940/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Суд: Любомльський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 24 серпня 2026 р.

Справа: №163/1940/26

Суддя: Шеремета С. А.

Справа № 163/1940/26

Провадження № 2/163/708/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської сільської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить ухвалити рішення про визнання за ним права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявлені вимоги представник обґрунтував тим, що після ОСОБА_2 відкрилася спадщина на вище вказану земельну ділянку, на яку за життя спадкодавець не завершив оформлення правовстановлюючих документів. Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, спадщину прийняв, а інші спадкоємці, які б претендували на спадкове майно, відсутні. У зв`язку із цим, а саме, через відсутність реєстрації спадкового нерухомого майна у державних органах щодо земельної ділянки, у видачі свідоцтв про право на спадщину йому було відмовлено, тому реалізація його спадкових прав можлива лише в судовому порядку.

В підготовче засідання сторони не з`явились.

У позовній заяві позивач просив розглянути справу за його відсутності.

Від Вишнівської сільської ради електронною поштою надійшла заява про визнання позову та розгляд справи за відсутності представника ради.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідження матеріалів справи приводить суд до висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають положенням ст.ст.392, 1216, 1218, 1222, 1261, 1265, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України.

Підставність та обґрунтованість позову об`єктивно доводиться доданими до позову письмовими доказами та наданою приватним нотаріусом Любомльского районного нотаріального округу Волинської області Клекоцюк А.Д. копією спадкової справи № 20/2020, якими стверджено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіту за життя не складав, позивачу доводиться батьком, позивач спадщину прийняв шляхом подання 16 березня 2020 року відповідної заяви до указаної нотаріальної контори.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 поміж іншого увійшла вищевказана земельна ділянка, що підтверджується довідкою Вишнівської сільської ради №322/5 від 25.02.2020, витягом з архівної копії рішення №57 виконкому Римачівської сільської ради та копією спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Клекоцюк А.Д. від 03 липня 2026 року № 01-16/75 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на указане нерухоме майно через відсутність на нього правовстановлюючих документів.

Відмова нотаріуса узгоджується з положеннями ст.67 Закону України «Про нотаріат» та п.4.14, п.4.16 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до положення ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У пункті 1 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного Кодексу, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документу на землю на ім`я спадкоємця, але не права власності на земельну ділянку.

Таким чином, враховуючи вище вказані положення матеріального та процесуального закону, зміст позовних вимог та їх обґрунтування, наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, встановлено підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні та задоволення позовних вимог.

Згідно із ст.142 ЦПК України у зв`язку з визнанням відповідачем позову позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст.200, 206, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку площею 0,60 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка згідно з рішенням №57 виконкому Римачівської сільської ради Любомльського району Волинської області від 23 грудня 1997 року була безкоштовно передана у приватну власність ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору, сплаченого ним згідно із квитанцією АТ «УКРПОШТА» № 139 від 31 липня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач – ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ;

відповідач – Вишнівська сільська рада; місце знаходження - вулиця Незалежності, буд.80А, село Вишнів Ковельського району Волинської області; ЄДРПОУ – 04333164.

Головуючий : суддя С.А.Шеремета

Оригінал: reyestr.court.gov.ua