Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №161/13598/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13598/26

Провадження № 3/161/3497/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

- за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

І.Опис обставин, установлених під час розгляду справи

19.06.2026, 08:35, м. Луцьк, вул. Зоряна, 8Б, ОСОБА_1 порушив порядок провадження господарської діяльності, а саме: керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював платне (з метою отримання прибутку) перевезення пасажира ОСОБА_2 (перевезення на таксі), не маючи ліцензії на провадження такого виду господарської діяльності.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.

ІІ.Пояснення учасників справи

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явилася.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Лавренчук О.В. в судовому засіданні заперечив обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що особа, яка складала протокол, не надала доказів того, що ОСОБА_1 не був зареєстрований як суб`єкт господарської діяльності і що він не мав ліцензії на право здійснення господарської діяльності з перевезення на таксі. Крім того, оскільки оплати за перевезення ОСОБА_1 здійснено не було, то неможливо вести мову саме про «платне» перевезення пасажирів, що ставиться йому в провину.

Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення.

ІІІ.Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України (ч. 6 ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).

Документи для автомобільного самозайнятого перевізника: ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка (ч. 8 ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).

Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України (ч. 9 ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).

За провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії суб`єкти господарювання притягаються до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності»).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

ІV.Висновок суду

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Об`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Суб`єкт цього правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №664330 від 19.06.2026;

- відеозаписом (dvd-диск), на якому зафіксований факт перебування водія ОСОБА_1 та пасажира ОСОБА_2 в салоні транспортного засобу безпосередньо після його зупинки працівниками поліції;

- поясненнями свідка ОСОБА_2 , наданими нею безпосередньо в судовому засіданні 27.08.2026, згідно з якими: ОСОБА_2 через застосунок «Bolt» замовила таксі з метою її перевезення по конкретному маршруту, умови оплати - 215 грн готівкою; в день, час та місці, що зазначені в протоколі, автомобіль, який виконував замовлення, був зупинений працівниками поліції; однак до автомобіля підійшли, в тому числі, працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, між останніми та водієм розпочався конфлікт, в ході якого працівники тцк та сп розпилили слізогінний газ в салон автомобіля; через деякий вона вийшла з автомобіля (їй вдалося це зробити) і пішла до лікарні в с. Боголюби; поїздку водію не оплачувала, бо така не була завершена; протокол щодо ОСОБА_1 був складений того ж дня орієнтовно о 10:40.

- поясненнями інспектора УПП у Волинській області ОСОБА_3 , наданими ним безпосередньо в судовому засіданні 14.09.2026, згідно з якими: поліцейський прибув на місце події (конфлікт між водієм транспортного засобу ОСОБА_1 та працівниками ТЦК та СП) для надання практичної допомоги екіпажу патрульної поліції №103 в опрацюванні повідомлення «інші тілесні ушкодження»; за результатами аналізу фактичних обставин правопорушення поліцейський склав щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення; останній був складений в приміщенні Луцького РУП ГУНП у Волинській області (м. Луцьк, вул. Звитяжна, 2) орієнтовно через 2 (дві) години після часу вчинення правопорушення, оскільки до цього часу ОСОБА_1 був задіяний в ході фіксації слідчо-оперативною групою обставин події за його заявою про вчинення кримінального правопорушення;

- рапортом поліцейського від 19.06.2026.

Зазначені докази в своїй сукупності узгоджуються між собою, не викликають сумніву у їх достовірності та не містять розбіжностей або суперечностей, які могли б вплинути на висновок суду про доведеність вини особи порушника.

Суд не приймає аргументи захисту:

- про незаконність дій працівників тцк та сп. Судовий розгляд повинен проводитись лише стосовно особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, і лише в межах обвинувачення, висунутого їй згідно цього протоколу. Тому, суд не вправі давати оцінку діям працівників тцк та сп.

- про недоведеність системності як ознаки підприємницької діяльності. Визначення підприємництва як, в тому числі, систематичної дяльності містилося в ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, який втратив чинність 28.08.2025 згідно із Законом України №4196-IX від 09.01.2025 «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб». Останній містить визначення як господарської діяльності, так і підприємництва. В цьому визначенні відсутня ознака систематичності діяльності.

- про відсутність потерпілого (заявника) за фактом інкримінованого правопорушення. Наявність потерпілого не є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення.

- про недоведеність обставини «платності» перевезення, що може свідчити лише про замах на вчинення правопорушення (однак КУпАП не містить визначення поняття «замаху на праворушення»). Правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП є правопорушенням з формальним складом. Воно є закінченим з моменту вчинення протиправної дії. Визначальним для кваліфікації господарської діяльності як підприємницької є наявність мети отримання прибутку. В даному випадку така обставина, по-перше, чітко прослідкується з показів свідка ОСОБА_2 , по-друге, однозначно свідчить про оплатність перевезення. Той факт, що грошові кошти не були передані пасажиром через незавершення поїздки вищевказаного висновку не відміняє.

Суд вважає за необхідне окремо зупинитися на такій фактичній обставині обвинувачення як відсутність статусу фізичної особи-підприємця.

Згідно з даними протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП як за ознакою «провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання», так і за ознакою «без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону». Захист заперечив ці обставини, ствердив, що в силу презумпції невинуватості їх наявність повинна була довести особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення.

Суд перевірив вказані обставини за даними публічних реєстрів. З огляду на викладену в протоколі фабулу адміністративного правопорушення та аргументи захисту перевірка судом таких обставин не є встановленням нових обставин, виходом за межі висунутого обвинувачення чи відшукуванням доказів на користь обвинувачення.

За результатами такої перевірки суд встановив, що ОСОБА_1 на момент складення протоколу був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Відтак, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення, висунутого щодо ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення, таку кваліфікуючу ознаку як «не будучи зареєстрованим як суб`єкт підприємницької діяльності».

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.

V.Накладення адміністративного стягнення

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, що за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

VІ.Судові витрати

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 164, ст. ст. 33-35, 40-1, 268, 283-285, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень), без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн, 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу в цей строк постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби і з правопорушника буде стягуватися подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін