Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №515/1430/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1430/26

Провадження № 2/515/2174/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

31 липня 2026 року до Татарбунарського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, подана представником позивача адвокатом Давиденком К.В.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Тузли Татарбунарського району Одеської області у віці 62 років помер ОСОБА_2 . За життя, 16 березня 2005 року спадкодавець вчинив заповіт, яким заповів їй все своє майно де б воно не було та з чого б не складалось та все те, на що за життя матиме право. Після смерті спадкодавця залишилась квартира АДРЕСА_1 , яку вона має право прийняти у спадщину, як спадкоємець за заповітом відповідно до ст. 1223 ЦК України. Для оформлення спадкових прав вона звернулася до Саратської державної нотаріальної контори Одеської області з відповідною заявою, але отримала відмову з причини відсутності правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності спадкодавця на вказане майно.

Посилаючись на те, що у неї відсутня можливість у позасудовому порядку зареєструвати своє право на спадкове майно-квартиру, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_2 , який не реєстрував у державних реєстрах право власності на неї, позивачка просила визнати за нею право власності на квартиру, яку вона отримала у спадок за заповітом.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2026 року справу передано судді Дем`яновій О.А.

04 серпня 2026 року Татарбунарським районним судом Одеської області винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначення її до розгляду у порядку загального позовного провадження та витребувано у державного нотаріуса Саратської держаної нотаріальної контори Одеської області Колісника Д.Ю. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Аргументи, доводи, клопотання учасників справи

Представник позивачки адвокат Давиденко К.В. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

19 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про долучення до матеріалів справи довідки ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» та уточненої виписки з по господарської книги.

Представник відповідача – Тузлівської сільської ради в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляду справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Тузли Татарбунарського району Одеської області у віці 62 років помер ОСОБА_2 , про що виконавчий комітет Базар`янської сільської (найменування державного органу реєстрації актів цивільного стану) ради Татарбунарського району Одеської області зроблено відповідний актовий запис №6 та 03 квітня 2007 року видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5).

За життя, 16 березня 2005 року ОСОБА_2 вчинив Заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалось, і все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_3 (а.с.30).

Заповіт посвідчений секретарем Базар`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області Гуцул Є.А., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №37 та у Спадковому реєстрі за № 41718588, що підтверджується відповідним Витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 8392520 від 08.02.2007 року (а.с.6зворот).

Згідно запису в Погосподарській книзі №3 (номер об`єкта ПГО 0158-01) власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 значиться ОСОБА_2 (а.с.90).

Довідкою №168, виданою 28.08.2026 року ТОВ «Татарбунарське БТІ та РОН» підтверджується, що згідно архівних даних БТІ станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстроване, самочинне будівництво не виявлено (а.с.91).

Матеріалами справи також підтверджуються обставини звернення позивачки до державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісника Д.Ю. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої ОСОБА_1 отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №288/02-31 від 28 травня 2026 року через відсутність державної реєстрації за спадкодавцем права власності станом на 31.12.2012 року на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8)

30 жовтня 2025 року на замовлення позивачки ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» виготовило Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

З матеріалів Спадкової справи №330/2007, копії якої надані державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісником Д.Ю. на виконання ухвали суду від 04 серпня 2026 року, вбачається, що 27 вересня 2007 року до Татарбунарської державної нотаріальної контори Одеської області звернулася ОСОБА_1 із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2, 32 гектарів, що розташована на території Базар`янської сільської Ради, яка належала на підставі Державного акту Р 1 № 462153 ОСОБА_2 (а.с.28).

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84583858 від 20.03.2026 року Спадкова справа №330/2007 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 була зареєстрована в Спадковому реєстрі 29.09.2007 року Татарбунарською районною державною нотаріальною конторою (а.с.37).

20 березня 2026 року позивачка звернулася до Саратської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , а саме: земельної ділянки, розташованої на території Базар`янської сільської ради Білгород-Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області, площею 1,4242 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5125080200:01:001:1367 та земельної ділянки, розташованої на території Базар`янської сільської ради Білгород-Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області, площею 0,8966 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5125080200:01:001:0670 (а.с.38).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №469067521 від 20.03.2026 року підтверджується державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,4242 га кадастровий номер 5125080200:01:001:1367 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії P1 №462153, виданого 01.08.2003 року Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області (а.с.47).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 469067609 від 20.03.2026, та Витягом з Державного реєстру речових прав №465272701 від 23.02.2026 року, ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії P1 №462153, виданого 01.08.2003 року Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області, на праві приватної власності належала також земельні ділянка площею 0,8966 га кадастровий номер 5125080200:01:001:0670. (а.с.6,80).

20 березня 2026 року позивачка отримала у державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Колісника Д.Ю. два Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки кадастровий номер 5125080200:01:001:1367 та кадастровий номер 5125080200:01:001:0670 (а.с.65, 82).

Видачу Свідоцтв нотаріус зареєстрував у Спадковому реєстрі, що підтверджується відповідними витягами №84585655 від 20.03.2026 року та № 84586105 від 20.03.2026 року (а.с.66,83).

20 березня 2026 року державний нотаріус Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Д.Ю. видав позивачці Свідоцтво про справо на спадщину за заповітом на вищевказану спадкову земельну ділянку та видачу свідоцтва зареєстрував в Спадковому реєстрі за №43180982, що підтверджено відповідним Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №84585655 від 20.03.2026 року (а.с.65,66).

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).

Статтею ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За п. 3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абз. 3 ч.2 ст.331 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1216,1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

За ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За частиною 2 ст.236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

За змістом ч.1,5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі Заповіту успадкувала майно, яке належало ОСОБА_2 за життя, зокрема, прийняла та зареєструвала на своє ім`я дві земельні ділянки. Однак, у зв`язку з відмовою нотаріуса, була позбавлена можливості отримати Свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом та зареєструвати на себе спадкову квартиру, оскільки право власності на нього за життя спадкодавець не зареєстрував. Право власності ОСОБА_2 на спадкову квартиру підтверджено відомостями із Погосподарської книги, однак через те що його право власності не було зареєстроване у Державних реєстрах, у позивачки відсутня можливість оформити у нотаріуса відповідне Свідоцтво про право власності за заповітом із подальшим внесенням відомостей про право власності на своє ім`я.

Інші спадкоємці ОСОБА_2 про свій намір прийняти спадщину після його смерті не заявили, інформація про них в матеріалах справи відсутня.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 17, 19, 23, 76-81,83,89,141,178,

178,191,209, 223, 235, 258-259, 263-265, 352, 354- 355 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Тузлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04378876, адреса місцезнаходження: вул. Завгороднього, 29, с. Тузли, Білгород-Дністровського району, Одеської області.

Суддя О.А.Дем`янова