Суд: Любашівський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №507/1756/26
Суддя: Дюдюн О. В.
Справа № 507/1756/26
Провадження № 2/507/980/2026
Номер рядка звіту 40
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2026 р. селище Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді – Дюдюна О.В.,
при секретарі судового засідання - Демовській Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ :
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 255471.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувалася в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та інші передбачені платежі.
30.12.2024 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» на ТОВ «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу, що підтверджується витягом з договору факторингу.
Про заміну кредитора у зобов`язанні позичальника було повідомлено досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора у зобов`язанні.
Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором № 255471 складає 8 535 грн., з яких: заборгованість за основним боргом – 2 500 грн.; заборгованість за відсотками – 1 035 грн.; заборгованість по штрафах – 5 000 грн.
Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 8 535 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.
Представник позивача надав до суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 - надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що з позовними вимогами ТОВ «Кредит-Капітал» згодна частково, а саме в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 2 500 грн. та відсотків, нарахованих виключно в межах строку дії кредитного договору. Просила суд застосувати правові позиції Верховного Суду та відмовити у стягненні відсотків, нарахованих поза межами строку кредитування, а також не стягувати штрафні санкції з урахуванням норм законодавства, що діють в умовах воєнного стану.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 24 серпня 2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін (а.с. 8).
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 29.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 , було укладено електронний Кредитний договір № 255471.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувалася повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, комісію та інші передбачені договором платежі.
Згідно з умовами кредитного договору сума позики становила 2 500 грн., строк позики (первісний строк кредитування) – 30 днів, процентна ставка – 1,38 % за кожен день користування кредитом. Номер електронного платіжного засобу відповідача – НОМЕР_1 .
Кредитний договір, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит були підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «Hs618a».
На підтвердження фактичного отримання відповідачем кредитних коштів позивачем надано копію платіжної інструкції, відповідно до якої кошти у сумі 2 500 грн. були перераховані на платіжний інструмент відповідача № НОМЕР_1 .
30.12.2024 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю відбулася заміна кредитора у зобов`язанні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу № 30122024 від 30.12.2024 року, що підтверджується витягом із зазначеного договору.
Про заміну кредитора у зобов`язанні відповідача було повідомлено досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора у зобов`язанні.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 13.07.2026 року за Кредитним договором № 255471 обліковується заборгованість у загальному розмірі 8 535 грн., з яких: 2 500 грн. – заборгованість за основним боргом, 1 035 грн. – заборгованість за відсотками та 5 000 грн. – заборгованість за штрафами.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Щодо переходу відступлення прав вимоги грошових коштів по вказаному договору до нового кредитора слід зазначити.
Підстави заміни кредитора у зобов`язанні регламентовані статтею 512 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У свою чергу заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).
Особливою формою відступлення права вимоги є договір факторингу, правове регулювання якого визначено Главою 73 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
На підставі ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч.1 ст.1081 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
30.12.2024 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю відбулася заміна кредитора у зобов`язанні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу № 30122024 від 30.12.2024 року, що підтверджується витягом із зазначеного договору.
Про заміну кредитора у зобов`язанні відповідача було повідомлено досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора у зобов`язанні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 29.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 , було укладено електронний Кредитний договір № 255471.
Згідно з умовами кредитного договору сума позики становила 2 500 грн., строк позики (первісний строк кредитування) – 30 днів, процентна ставка – 1,38 % за кожен день користування кредитом. Номер електронного платіжного засобу відповідача – НОМЕР_1 .
Встановлено, що кредитний договір, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит були підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «Hs618a».
На підтвердження фактичного отримання відповідачем кредитних коштів позивачем надано копію платіжної інструкції, відповідно до якої кошти у сумі 2 500 грн. були перераховані на платіжний інструмент відповідача № НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що відповідно до умов Кредитного договору № 255471 від 29.07.2024 року строк позики становив 30 днів, а процентна ставка – 1,38 % за кожен день користування кредитом.
Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 2 500 грн., а також виникнення у відповідача обов`язку щодо їх повернення та сплати процентів за користування кредитом, сума яких складає 1035 грн. ( 2500 Х 1,38%Х 30 днів) та відповідає наданому позивачем розрахунку. Після закінчення 30-денного строку кредитування, проценти за користування кредитом позивачем не нараховувалися.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 500 грн. та процентів за користування кредитом у сумі 1035 грн.
Разом з тим, заявлена позивачем до стягнення сума штрафу у розмірі 5 000 грн. задоволенню не підлягає виходячи зі слідуючого.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 255471 від 29.07.2024 року у розмірі 3 535 грн., з яких: 2 500 грн. – заборгованість за основним боргом та 1 035 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафу у розмірі 5 000 грн. слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №48294 .
Позовні вимоги позивача задоволені частково в сумі 3 535 грн., а тому на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 102 грн. 70 коп. (2662 грн. 40 коп. * 3 535 грн. / 8 535 грн. ).
Підстави для негайного виконання рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України, статтями 207, 512, 514, 516, 526, 527, 610, 611, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1056, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 255471 від 29.07.2024 року в сумі 3 535 грн. та судові витрати в розмірі 1 102 грн. 70 коп.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, 28, м. Львів, Львівська область, 79018, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: Дюдюн О.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua