Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №502/1431/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1431/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача – ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно, яке складається з: права на земельну частку (пай) в КСП ім. Кутузова, розміром 2, 93 га в умовних кадастрових гектарах.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача – ОСОБА_3 , після смерті якої залаялося спадкове майно, яке складається з: права на земельну частку (пай) в КСП ім. Кутузова, розміром 2, 93 га в умовних кадастрових гектарах.

Як вказує позивач, після смерті спадкодавця, єдиним спадкоємцем є лише позивач, оскільки він вступив в управління та володіння спадковим майном. При зверненні до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

-визнати за ним право власності на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві КСП ім. Кутузова, розміром 2, 93 га в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується сертифікатом серії ОД № 0085686, виданого на підставі рішення Кілійської райдержадміністрації від 22.11.1996 року № 509 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 12296 від 26.12.1996 року в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві КСП ім. Кутузова, розміром 2, 93 га в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується сертифікатом серії ОД № 0085922, виданого на підставі рішення Кілійської райдержадміністрації від 22.11.1996 року № 509 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 12532 від 26.12.1996 року в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без її участі та у відсутність позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, просив справу розглянути без участі їх представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06.09.1967 року, Дмитрівським с/ЗАГС Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 69.

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0085686, виданого 23.12.1993 року на підставі рішення Кілійської райдержадміністрації від 22.11.1996 року № 509 вбачається, що ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Кутузова, розміром 2, 93 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 03.10.2000 року Дмитрівською сільською радою Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 33.

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0085922, виданого 23.12.1993 року на підставі рішення Кілійської райдержадміністрації від 22.11.1996 року № 509 вбачається, що ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.. Кутузова, розміром 2, 93 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 26.11.2003 року Дмитрівською сільською радою Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 47.

Згідно повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області за реєстровим № 815/01-16 від 16.07.2026 року вбачається, що спадкові справи, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відкривались.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, враховуючи, що спадкодавець помер до набрання чинності ЦК України від 16 січня 2003 року, у спірних правовідносинах необхідно також керуватися положеннями ЦК України (в редакції 1963 року).

Нормами статті 524 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 305/235/17.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що позивач спадщину після смерті батьків прийняв, є спадкоємцем за законом першої черги, спадкове майно у вигляді права на земельні частки (паї) дійсно належало спадкодавцям, відтак право позивача підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на вказане спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 право власності на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві КСП ім. Кутузова, розміром 2, 93 га в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується сертифікатом серії ОД № 0085686, виданого на підставі рішення Кілійської райдержадміністрації від 22.11.1996 року № 509 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 12296 від 26.12.1996 року в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 право власності на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві КСП ім. Кутузова, розміром 2, 93 га в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується сертифікатом серії ОД № 0085922, виданого на підставі рішення Кілійської райдержадміністрації від 22.11.1996 року № 509 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 12532 від 26.12.1996 року в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков