Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №750/6118/22 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/6118/22

Головуючий у першій інстанції – Майборода С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1312/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: ОСОБА_2

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, набутого під час шлюбу (суддя Майборода С.М.), постановлену в м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 320 178,25 грн в якості компенсації 1/2 частки вартості будівельних матеріалів, а також 136 478,30 грн в якості компенсації 1/2 частки від вартості автомобіля «Renault Trafic», 2006 року випуску. Позов мотивовано тим, що сторони з 19 жовтня 2011 року перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 січня 2021 року. За час шлюбу за спільні сімейні кошти було придбано транспортний засіб – автомобіль «Renault Trafic», 2006 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 , який зареєстровано за ОСОБА_2 з 2012 року. Автомобіль знаходиться у власності та користуванні відповідача. Крім того, під час перебування в шлюбі сторонами був збудований індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , проте він будувався без складення (оформлення) документів, що дають право на забудову земельної ділянки. За доводами ОСОБА_1 , з метою мирного врегулювання питання поділу спільного майна подружжя вона разом з адвокатом підготувала та 2 вересня 2022 року направила на адресу ОСОБА_2 письмову пропозицію щодо поділу майна, яку останній проігнорував, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з цим позовом.

У березні 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України на час воєнного стану. Заяву мотивовано тим, що з 24 лютого 2022 року відповідач був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 і станом на сьогоднішній день проходить військову службу в Збройних Силах України – у військовій частині НОМЕР_2 , у військовому званні «старший солдат», на посаді водія роботи матеріально-технічного забезпечення та за своєю посадою, відповідно до приписів Бойового Статуту Сухопутних військ Збройних Сил України здійснює матеріально-технічне забезпечення бою. Звертає увагу, що згідно з розпорядженнями та командами командирів він виконує свої військові службові обов`язки поза межами м.Чернігова. ОСОБА_2 наголошує, що він не визнає позов, бажає особисто брати участь у судовому засіданні та повноцінно користуватися своїми правами, в тому числі й: надати для проведення судової автотоварознавчої експертизи транспортний засіб «Renault Trafic», особисто брати участь у проведенні експертизи та огляду автомобіля; при необхідності поставити питання експерту в суді; у разі задоволення клопотання про проведення судово-будівельної експертизи щодо визначення вартості будівельних матеріалів житлового будинку брати участь у проведенні експертизи та огляду будинку, при необхідності поставити питання експерту в суді; в разі задоволення клопотання про допит свідків задати питання свідкам у судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_2 вказує, що особисто заявив клопотання про допит його як свідка в судовому засіданні про обставини позову, які мають значення для справи, з обставин будівництва житлового будинку в с.Ведильці Чернігівського району, а саме: джерела походження коштів для будівництва; щодо власника земельної ділянки, будинку та будівельних матеріалів. На прохання відповідача до безпосереднього командира про надання відпустки та можливості брати участь в судовому засіданні останній відмовив, зазначивши, що участь у судовому засіданні в цивільній справі щодо поділу майна між колишнім подружжям не є тим винятковим випадком, коли надається відпустка за сімейними обставинами відповідно до приписів п.9 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2026 року клопотання відповідача ОСОБА_2 задоволено; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, набутого під час шлюбу – зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан; зобов`язано ОСОБА_2 , у разі усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, повідомити про це суд для вирішення питання про поновлення провадження. Ухвалу суду мотивовано тим, що оскільки внаслідок введення з 24 лютого 2022 року в Україні правового режиму воєнного стану Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_2 щодо продовження розгляду справи та наявність кількох клопотань про зупинення провадження у справі, скерованих ним до суду, необхідності з`ясування питання у відповідача щодо надання додаткових документів, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не обгрунтував застосування своїх правових висновків з урахуванням спірних правовідносин у даній справі, не надав оцінки поведінці відповідача на предмет її добросовісності та можливого зловживання процесуальними правами, не перевірив, чи свідчать встановлені судом обставини про об`єктивну неможливість участі ОСОБА_2 у розгляді справи, зокрема в режимі відеоконференції або через представника. Позивачка вказує, що судом не було вирішено питання щодо подальшої можливості проведення судової експертизи, зокрема шляхом безпосереднього дослідження спірного нерухомого майна і за такої неповноти з`ясування суд зупинив провадження у даній справі без будь-яких пояснень щодо долі подальшого проведення експертизи, сплачених за неї коштів. Також ОСОБА_1 посилається, що незважаючи на те, що справа перебуває в провадженні суду першої інстанції з жовтня 2022 року, участь відповідача у розгляді справи через свого представника, недобросовісну процесуальну поведінку з боку відповідача, яка полягає у ненаданні суду відомостей та документів для проведення судової експертизи, суд все ж таки зупинив провадження у справі на невизначений строк, чим порушив право позивачки на її розгляд у розумний термін.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін. Відповідач вказує, що після оголошення воєнного стану абсолютно всі військові частини Збройних Сил України приймають участь у бойових діях по відсічі збройної агресії російської федерації як безпосередньо в бойових діях, так і в забезпеченні бойових дій, без яких неможливо проведення самих бойових дій. ОСОБА_2 є досвідченим військовослужбовцем, з 2015 року був мобілізований, в 2020-2021 роках виконував бойові завдання та приймав безпосередню участь в операції об`єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, був поранений, має 3 групу інвалідності, наразі перебуває на військовій службі в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_2 і відповідно до приписів Бойового Статуту Сухопутних військ здійснює матеріально-технічне забезпечення бою. Відповідач заявляє про своє бажання особисто приймати участь в проведенні експертизи та огляду спірних автомобіля і будинку, за необхідності особисто поставити питання експерту в суді, а також особисто задати питання свідкам у судовому засіданні. За доводами ОСОБА_2 , процесуальні повноваження його представника обмежені діями, які може здійснити виключно відповідач. Представник відповідача не може надати експерту для проведення експертизи автомобіль, надати пояснення щодо його технічного стану та за необхідності поставити питання експерту в суді. Також представник ОСОБА_2 не володіє інформацією щодо особливостей будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , про які можуть надати покази свідки в справі і таким чином не може сформулювати питання свідкам.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (стаття 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Діяльність суду при здійсненні судочинства в цивільних справах відбувається у чіткій послідовності, визначеній нормами ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 дійшла висновку, що з моменту введення в Україні воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому слід вважати такими, що переведені на воєнний стан для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Для застосування цієї норми суд має отримати належні докази проходження особою військової служби. При цьому застосування зазначеної процесуальної гарантії не ставиться у залежність від місця проходження військової служби, характеру виконуваних військовослужбовцем завдань, його участі у бойових діях, наявності представника чи технічної можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Зазначена норма має імперативний характер і покладає на суд обов`язок зупинити провадження за наявності передбачених законом підстав, якщо це не суперечить волевиявленню самого військовослужбовця.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до припинення його перебування в складі Збройних Сил України.

Зокрема, подане ним 12 січня 2023 року клопотання було задоволено ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2023 року.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2025 року провадження поновлено.

Вдруге з клопотанням про зупинення провадження у справі ОСОБА_2 звернувся у вересні 2025 року, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2025 року.

Також ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2025 року задоволено клопотання позивача та представника позивача про призначення експертиз та витребування доказу; призначено судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання визначення ринкової вартості транспортного засобу марки «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 , а також розміру понесених витрат на будівництво незданого (неприйнятого) в експлуатацію індивідуального житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 надати для огляду експерту транспортний засіб марки «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 .

У листопаді 2025 року експерт Чернігівського відділення КНДІСЕ подав до суду клопотання про надання документів: про прийняття в експлуатацію спірного житлового будинку; технічного паспорту на вказаний житловий будинок; чіткого переліку виконаних будівельних робіт та використаних матеріалів; документи (видаткові накладні, товарні чеки) на застосовані матеріали із зазначенням їх кількості та вартості, використані для будівництва. До отримання необхідних матеріалів проведення експертизи призупинено.

Крім того, 17 листопада 2025 року судовий експерт подав до суду першої інстанції клопотання про надання власником на огляд автомобіля «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 .

У зв`язку з ненаданням автомобіля на огляд судовий експерт 02 грудня 2025 року звернувся до суду із клопотанням про надання письмової згоди проводити експертизу за наявними матеріалами справи, згідно з п.5.1 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», а саме: копії свідоцтва про реєстрацію.

11 грудня 2025 року ОСОБА_2 втретє подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України на час воєнного стану.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 грудня 2025 року відмовлено на даній стадії розгляду відповідачу та його представнику у зупиненні провадження у справі; уточнено питання будівельно-технічної експертизи; надано експерту під час проведення автотоварознавчої експертизи дозвіл на проведення експертизи за наявними матеріалами справи, з використанням даних, що містяться в повідомленні Головного сервісного центру МВС №860 від 28 травня 2021 року щодо транспортного засобу «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 ; погоджено експерту строк проведення експертизи понад 90 календарних днів.

05 січня 2026 року Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №964/25-24 щодо ринкової вартості транспортного засобу марки «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 .

16 січня 2026 року експертом Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено повідомлення про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи №963/964/25-24 у зв`язку з незадоволенням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року провадження в справі поновлено.

30 березня 2026 року ОСОБА_2 четвертий раз звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України на час воєнного стану.

Відповідно до довідки №22/192 від 25 березня 2026 року старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.5 т.2).

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 проходить військову службу в період дії воєнного стану, який об`єктивно перешкоджає його участі в розгляді справи. Беззастережна воля відповідача щодо продовження розгляду справи відсутня, тобто він висловив волю на застосування передбаченої законом процесуальної гарантії.

За таких обставин Чернігівський районний суд Чернігівської області правильно встановив наявність визначених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України підстав для обов`язкового зупинення провадження у справі та, керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду, обґрунтовано застосував зазначену норму процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач скористався правом на отримання правничої допомоги і про те, що суд не перевірив, чи свідчать встановлені судом обставини про об`єктивну неможливість участі ОСОБА_2 у розгляді справи, зокрема в режимі відоконференції або через представника, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Сам собою характер виконуваних відповідачем службових обов`язків, місце проходження ним військової служби та можливість участі у судовому розгляді справи представника не виключає застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки закон не пов`язує виникнення обов`язку суду зупинити провадження з такими обставинами. При цьому, як неодноразово вказував відповідач, він має намір бути допитаним у судовому засіданні особисто в якості свідка, мати можливість поставити запитання заявленим позивачкою свідкам, а також поставити запитання експерту. Крім того, за матеріалами справи встановлено, що призначена судом експертиза спірного автомобіля вперше не була проведена через ненадання автомобіля на огляд експерту, а експертиза спірного житлового будинку не проведена у зв`язку з ненаданням витребуваних документів. ОСОБА_2 обгрунтовує це тим, що у зв`язку з перебуванням на військовій службі він не має змоги надати автомобіль та доступ до спірного будинку. Отже, відповідач фактично ставить під сумнів можливість подальшого проведення експертизи за його відсутності.

Колегія суддів враховує, що за змістом частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд зобов`язаний сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення ЄСПЛ у справі «Салов проти України» від 06 вересня 2005 року).

ЄСПЛ звертав увагу, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів («DIYA 97 v. UKRAINE», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги щодо порушення права позивачки на розгляд справи впродовж розумного строку. Так, дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним із пріоритетних принципів цивільного судочинства. Водночас право на розгляд справи упродовж розумного строку не може розглядатися відокремлено від інших процесуальних гарантій, установлених законом, та не може бути підставою для невиконання судом імперативних приписів цивільного процесуального законодавства.

У даній справі відповідач послідовно наполягає на необхідності зупинення провадження у справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України. Таким чином, оскаржуване зупинення провадження відповідає не лише прямому припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, а й волі та процесуальним інтересам самого відповідача, який є військовослужбовцем.

За таких обставин посилання ОСОБА_1 на необхідність забезпечення розгляду справи упродовж розумного строку не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки фактично зводиться до вимоги здійснювати розгляд справи всупереч прямо встановленій законом процесуальній гарантії та всупереч волі особи, щодо якої така гарантія встановлена.

Верховний Суд у своїй практиці звертав увагу на необхідність урахування волі та інтересів військовослужбовця при вирішенні питання про зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Відтак у випадку, коли сам військовослужбовець наполягає на зупиненні провадження, відсутні підстави вважати, що застосування цієї норми порушує його право на судовий розгляд або суперечить завданню цивільного судочинства.

При цьому саме по собі тривале перебування відповідача на військовій службі не може розглядатися як його недобросовісна процесуальна поведінка або як умисне затягування судового розгляду.

Отже, тимчасове зупинення провадження у цій справі зумовлене об`єктивною обставиною, прямо передбаченою цивільним процесуальним законом, а не поведінкою відповідача, спрямованою на затягування розгляду справи. Після припинення обставин, що зумовили зупинення провадження, справа підлягає поновленню та подальшому розгляду в установленому законом порядку.

Твердження позивачки, що судом не було вирішено питання щодо подальшої можливості проведення судової експертизи та подальшої долі сплачених за неї коштів, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки оскаржуваною ухвалою вирішувалося клопотання відповідача про зупинення провадження до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, а не щодо проведення у справі експертизи, питання якої може бути вирішене після поновлення провадження у справі.

Враховуючи викладене в сукупності, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, ухвалу суду постановлено з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: