Суд: Ічнянський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №733/1047/26
Суддя: Вовченко А. В.
Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/677/26
Єдиний унікальний №733/1047/26
Рішення
Іменем України
15 вересня 2026 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Вовченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Ічня в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» в особі представника адвоката Пархомчука С.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 140797 від 10.07.2025 року в сумі 7 592,80 гривень, яка складається з наступних сум:
-4 000,00 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту;
- 2 592,80 гривень прострочена заборгованість за відсотками;
- 1 000,00 гривень послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору.
Також просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 500,00 гривень.
В обґрунтування пред`явлених вимог позивачем зазначено, що 10.07.2025 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП»» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 140797від 10.07.2025 року (далі - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.
Згідно умов кредитного договору, Товариство надало Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах:
- сума виданого кредиту: 4000,00 грн.;
- дата надання кредиту: 03.06.2025 року;
- строк кредитування : 90 днів;
- валюта кредитування: гривня;
- відсоткова ставка 0,72 % (відсотків) на добу.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 7592,00 грн, яка складається з:
-простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн;
-простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2592,00 грн.;
-послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору у розмірі -1000,00 грн.
Умовами кредитного договору сторони погодили, що обчислення строку користування кредитом та нарахування відсотків за цим Договором буде здійснюватися за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому відсотки за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Згідно положень кредитного договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. На підтвердження видачі Первісним кредитором кредитних коштів позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 10.07.2025 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 4000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що, у свою чергу, є доказом видачі кредитних коштів. Умовами Договору передбачено що датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем на адресу Відповідача була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена Відповідачем без виконання.
19.12.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (далі Первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (далі Відповідач).
Відповідно до реєстру боржників від 19 грудня 2025 року до договору факторингу №19122025/2 від 19.12.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до у т.ч і до ОСОБА_1 .
Отже, на підставі наведеного, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача вказані суми заборгованості за кредитним договором станом на 20.02.2026 року у сумі 7592,00 грн, яка складається з:
-простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4 000,00 грн;
- простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2592,00 грн.;
- послуг з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору в розмірі 1 000,00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі -2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі - 15500,00 грн.
Ухвалою Ічнянського районного суду від 03.07.2026 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та надано відповідачу встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та строк для направлення відзиву на позовну заяву.
Позивача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його перебування.
Відповідача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його проживання, яка отримана відповідачем 07.07.2026 року . Відзиву на позовну заяву , заяв , клопотань відповідачем не подано.
Відповідачу достовірно відомо про перебування у кредитних правовідносинах, необхідність погашення кредитної заборгованості і необхідності цікавитись даним питанням.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на те, що розгляд даної справи здійснений у спрощеному провадженні без виклику учасників, підстави для проведення заочного розгляду справи відсутні.
У зв`язку з цим, датою складення повного тексту цього судового рішення є 15.09.2026 року.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв`язку з чим та після закінчення тридцятиденного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч. 2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними у справі матеріалами.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Отже, виходячи з наведеного, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП»» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 140797 від 10.07.2025 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису з використанням одноразового ідентифікатора.
Згідно з умовами п. 1.1 Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту кредит.
Відповідно до п. 1.2 Договору, кредит надавався строком на 90 днів, тобто до 31.06.2025 року. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.
У п. 1.3 Договору сторони погодили, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.
Відповідно до п. 1.4 Договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.
Відповідно до п. 1.5 Договору Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта (п. 1.6 Договору).
У п. 3.1 Договору сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.
10.07.2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписав Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №140797 який містить Графік розрахунків та загальну вартість кредиту.
Відповідно до Графіку розрахунків датою видачі кредиту є 10.07.2025 року, кількість днів у розрахунковому періоді 90, сума кредиту 4 000,00 грн., проценти за користування кредитом 2 592,00 грн., всього 7 592,00 грн.
Позивачем надано підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів 10.07.2025 року, платник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП»», номер транзакції 45213-71734-99744 сума 4000,00 грн., номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 , призначення переказу видача кредиту. У повідомленні зазначено, що вказаний переказ грошових коштів було здійснено в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-153 від 20.05.2021 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника.
19.12.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (далі Первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого, первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (далі Відповідач).
Згідно з п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог.
На виконання п.п. 3.1.2 договору факторингу ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» сплатило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» суму фінансування, що підтверджується платіжними інструкціями №212 від 22.01.2026, №236 від 18.02.2026, №183 від 19.12.2025 року.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/1 від 19 грудня 2025 року ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 140797 від 10.07.2025 року у сумі 7592,00 грн., з яких тіло кредиту 4 000,00 грн., борг за комісією 1 000,00 грн., борг за відсотками 2592,00 грн.
ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» сформовано вимогу №б/н від 20.03.2026 про виконання зобов`язань за кредитним договором, адресовану ОСОБА_1 , у якій Товариство вимагало у строк до 30 (тридцяти) днів з дати отримання цієї Вимоги, сплатити суму боргу за Кредитним договором, що становить 7592,00 гривень на рахунок ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС».
Позивачем надано виписку з особового рахунка за Кредитним договором №140797 сформовану ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», згідно з якою 10.07.2025 року боржник ОСОБА_1 надано кредит згідно з Кредитним договором № 140797 від 10.07.2025 року. Заборгованість перед ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за кредитним договором № 140797 від 10.07.2025 року станом на 20.02.2026 (включно) складає 7592,00 грн.:
-прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4000,00 грн.;
- прострочена заборгованість за процентами становить 2592,00 грн.;
- прострочена заборгованість за комісією - 1 000,00 грн.
Станом на 20.02.2026 ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» повідомила про те, що заборгованість за кредитним Договором № 140797 від 10.07.2025 року відповідачем не погашена. Нарахування відсотків, пені, штрафів ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» не здійснювало.
Суд виснує що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення,
зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 140797 від 10.07.2025 року, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У вказаному договорі сторонами були погоджені всі істотні умови договору. Виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 4 000,00 грн. відповідачу (позичальнику) підтверджується повідомленням ТОВ «ПРОФІТГІД» щодо успішного здійснення переказу грошових коштів.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» від ТОВ «ФК «АВРА ГРУП»» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 140797 від 10.07.2025 року на підставі договору факторингу № 19122025/2 від 19 грудня 2025 року.
За правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, як це закріплено положеннями ст. 599 ЦК України.
Положення ст. 610 ЦК України унормовують, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.
Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
З огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови вказаного вище Договору про надання фінансового
кредиту № 140797 від 10.07.2025 року ,беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення відповідачем прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 000,00 грн.
У свою чергу, щодо розміру заборгованості за відсотками, яку просить позивач стягнути з відповідача на його користь, суд керується наступним.
Відповідно до п. 1.2 Договору про надання фінансового кредиту №№ 140797 від 10.07.2025 року, кредит надається строком на 90 днів, тобто до 07.10.2025 року. У п. 1.3 Договору сторони погодили, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.
Відповідно до Графіку розрахунків, який є додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 140797 від 10.07.2025 року датою видачі кредиту є 10.07.2025 року, кількість днів у розрахунковому періоді 90, сума кредиту 4 000,00 грн., проценти за користування кредитом 2 592,00 грн., всього 7 592,00 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 140797 від 10.07.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за кредитним договором № 140797 від 10.07.2025 року станом на 20.02.2026 (включно) складає 7592,00 грн., з яких заборгованість за процентами становить 2592,00 грн.
Водночас, відповідно до умов Договору про надання фінансового кредиту№ 140797 від 10.07.2025 року та Графіку розрахунків, який є додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 140797 від 10.07.2025 року, проценти за користування кредитом за весь строк кредитування (90 днів) становлять 2 592,00 грн (4 000,00 х 0,72 / 100 х 90 = 2 592,00).
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено заборгованість відповідача за процентами в сумі 2 592,00 грн., яка також підлягає стягненню з відповідача.
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що станом на день ухвалення рішення суду відповідач хоча б частково повернула борг за вказаним договором.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача послуг з надання, обслуговування і повернення кредиту в розмірі 1000,00 грн. то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту
будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення комісії.
Беручи до уваги наведене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 140797 від 10.07.2025 року в сумі 6 592,00 гривень, яка складається з: 4 000,00 гривень - заборгованість за сумою кредиту, 2 592,00 гривень - заборгованість за відсотками.
Щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 15 500,00 грн. суд виснує про наступне.
Разом з тим, позивач просить стягнути на його користь з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 15 500,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Враховуючи те, що категорія даного спору не відноситься до складної, сам спір є типовим, справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, в судові засідання представник позивача не з`являвся, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково в розмірі 2000,00 грн., оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з виконаною адвокатом правничою послугою.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).
Вказане взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловлену у постанові від 22 грудня 2021 року по справі № 873/212/21.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 17.06.2026 року №2574.
Відтак, суд вважає що, оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, із відповідача на користь позивача належить стягнути лише суму сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі (87%) що становить 2289,66 грн.
Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81,141, 223, 259, 264, 275, 280, 284, 354 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс. 703, ЄДРПОУ 43561872) заборгованість за кредитним договором № 140797 від 10.07.2025 року в розмірі 6592,00 грн. , повернення сплаченого судового збору в розмірі 2289,66 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 2000,00 грн., а всього 10 881 (десять тисяч вісімсот вісімдесят одна ) грн. 66 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 15.09.2026 року.
Суддя А. В. Вовченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua