Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №729/686/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №729/686/26

Суддя: Демченко Л. М.

Справа 729/686/26

2/729/719/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Демченко Л.М.,

за участю секретаря Роєнко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24.08.2025-100000386, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 217 днів. У подальшому між сторонами укладалися додаткові договори, відповідно до яких сума кредиту була збільшена до 8 000,00 грн.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 8 000,00 грн. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 30 110,00 грн, яка складається з: тіла кредиту – 8 000,00 грн, процентів – 11 950,00 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту, – 720,00 грн, додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості – 1 440,00 грн та процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, – 8 000,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 30 110,00 грн та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги просить задовольнити з підстав, зазначених у позові, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС. Крім того, повідомлення про виклик відповідача в судове засідання було розміщено на офіційному вебсайті судової влади України відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, її неявку без повідомлення причин та неподання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Оскільки сторони до суду не з`явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 24.08.2025 ОСОБА_1 було підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) (кредитної лінії) та заявку до кредитного договору № 24.08.2025-100000386 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е658 (а.с.31-36).

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 217 днів, з датою повернення кредиту 28.03.2026.

У подальшому, 05.09.2025, 07.09.2025 та 12.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 були укладені додаткові договори до кредитного договору № 24.08.2025-100000386, відповідно до умов яких за ініціативою позичальника сума кредиту послідовно збільшувалася шляхом надання додаткових траншів по 1 000,00 грн кожний та в кінцевому результаті становила 8 000,00 грн (а.с.38-45).

Відповідно до пункту 2.2. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови:

- дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця;

- заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення кредитодавцем;

- відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію (пункт 3.1. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії)).

Згідно з пунктами 3.3.1., 3.3.2., 3.3.4., 3.3.5., 3.3.6., 3.3.7. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) дата надання кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом встановлюються в заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюються в заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору № 24.08.2025-100000386 від 24.08.2025 кредит надається на таких умовах: сума кредиту – 5 000,00 грн; строк, на який надається кредит, – 217 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту – 28.03.2026; процентна ставка «Стандарт» – 1 % за один день користування кредитом, процентна ставка «Економ» – 0,5 % за один день користування кредитом; комісія за надання кредиту – 9 % від суми кредиту, що становить 450,00 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 450,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 24.08.2025 надало відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн згідно з кредитним договором № 24.08.2025-100000386 шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. У подальшому, 05.09.2025, 07.09.2025 та 12.09.2025 відповідачу було додатково перераховано три транші по 1 000,00 грн кожний, у зв`язку з чим загальна сума наданих кредитних коштів становила 8 000,00 грн, що підтверджується інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-0904 від 09.04.2026 (а.с.27-30).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість по кредитному договору складає: тіла кредиту – 8 000,00 грн, процентів – 11 950,00 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту, – 720,00 грн, додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості – 1 440,00 грн та процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, – 8 000,00 грн (а.с.46-48).

Відповідно до ст.526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, за кредитним договором позичальник зобов`язаний та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до 1048 цього Кодексу.

За частиною 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

За приписами ст.549, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За вказаних обставин, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, у добровільному порядку не повернув отримані від позивача грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними, що свідчить про порушення прав позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає таке.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.

Таким чином, враховуючи, що позивачем нараховано неустойку за невиконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором у сумі 8 000,00 грн. у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 720,00 грн комісії та 1440,00 грн додаткової комісії, то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-п/2011 визначено, що положення п.п.22, 23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10.06.2017.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (п.п.17 і 23 ст.1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору, п.8 кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення комісії та додаткової комісії.

А тому, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість в розмірі 19 950,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись 4, 12, 13, 76- 81, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в сумі 19 950 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в повернення судового збору 1 764 (одну тисячу сімсот шістдесят чотири) гривні 11 копійки.

Найменування сторін: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833); відповідач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л .М. Демченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua