Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №592/3625/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/3625/26

Провадження №2/592/1572/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., представника відповідача Кондратенко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року представник позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.02.2022 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14-018-867-2-22-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування клієнтів а АТ «МЕГАБАНК», розміщений на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.

За умовами п.3.2.1 кредитного Договору, договір діє до 09.02.2027 року.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Отже, новий кредитор ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором 14-018-867-2-22-Г від 10.02.2022, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1

27.12.2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не здійснював, станом на 03.09.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором № 14-018-867-2-22-Г становить 122 021,44 грн, з яких заборгованість за кредитом 75 002,58 грн, заборгованість за відсотками 14 410,20 грн, заборгованість по сплаті комісії 32 608,66 грн.

Позивач зазначає, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 122 021,44 грн, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, та витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 11 200 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Представник відповідача адвокат Кондратенко С.Ю. в судовому засіданні визнала позов частково. Подала до суду відзив на позов, в якому зазначила наступне. Відповідачем не заперечується сам факт укладення 10.02.2022 р. кредитного договору №14-018-867-2-22-Г (з ануїтетними платежами) з АТ «МЕГАБАНК» та отримання кредиту у розмірі 85 000 грн строком на 5років до 09.02.2027 року включно. Відповідач визнає заборгованість за кредитом у розмірі 75 002,58 грн. В решті частини позов не визнається з наступних підстав. Відповідач не погоджується зі стягненням з нього заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 14 410,20 грн та заборгованості по сплаті комісії у розмірі 32 608,66 грн. 02.10.2022р. Відповідач уклав контракт добровольця територіальної оборони з командиром добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був чинним до 27.01.2023 р. А з 28.01.2023 р. уклав контракт добровольця територіальної оборони з командиром добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є чинним до цього часу. Відповідно до довідки, виданої командиром добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.07.2026р., відповідач, дійсно входить до складу цього добровольчого формування та виконує завдання територіальної оборони. Він є учасником бойових дій.

Таким чином, відповідач, будучи членом добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_1 , користується пільгами по сплаті кредиту, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, і на думку представника відповідача, йому не повинні нараховуватися проценти за користування кредитом, а тому в позові про стягнення заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 14 410,20 грн слід відмовити за необґрунтованістю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті комісії у розмірі 32608,66грн., що була передбачена п.2.8 кредитного договору № 47 018-867-2-22-Г, відповідно до якого розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості становить 1,80% від суми кредиту, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Відповідач не погоджується зі стягненням з нього комісії з наступних підстав. При цьому в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банк встановив щомісячну комісію за обслуговування кредиту. Відповідач вважає, що з нього повинна бути стягнута лише заборгованість за кредитом у розмірі 75002,58грн., а в решті позовних вимог повинно бути відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 10.02.2022 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14-018-867-2-22-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування клієнтів а АТ «МЕГАБАНК», розміщений на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.

За умовами п.3.2.1 кредитного Договору, договір діє до 09.02.2027 року.

Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, видавши кошти відповідачу у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах Доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку.

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Отже, новий кредитор ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором 14-018-867-2-22-Г від 10.02.2022, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1

27.12.2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не здійснював, станом на 03.09.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором № 14-018-867-2-22-Г становить 122 021,44 грн, з яких заборгованість за кредитом 75 002,58 грн, заборгованість за відсотками 14 410,20 грн, заборгованість по сплаті комісії 32 608,66 грн.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту 75 002,58 грн підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за комісією 32 608,66 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Між тим, оскільки товариством не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які була встановлена плата за обслуговування кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Отже, вказані витрати за кредитним договором № 14-018-867-2-22-Г від 10.02.2022 року в сумі 32 608,66 гривень стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Звертаючись до суду з цими позовними вимогами ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» просило стягнути, зокрема, нараховані проценти за кредитним договором № № 14-018-867-2-22-Г, які розраховані станом на 03.09.2024 року, в сумі 14 410 грн. Відповідачем наданими доказами доведено, що він є діючим військовослужбовцем, учасником бойових дій.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Тому, на відповідача поширюється вказана норма Закону, з моменту укладення ним першого контракту, тобто, з 02.10.2022 року.

Отже, відсотки за кредитним договором № 14-018-867-2-22-Г від 10.02.2022 підлягають перерахунку. Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, за період з 10.02.2022 по 02.10.2022 року відповідачу нараховано: 2 717,36 грн. За цей же період позивачем сплачено 2 757,01 грн. Тобто, відсотки за користування кредитом сплачені відповідачем в повному обсязі. Переплата складає 39,65 грн.

Крім того, як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, за весь час відповідачем сплачено 30 765 грн. Кошти йшли частково на погашення заборгованості за тілом кредиту (9 997,42 грн), за відсотками (4 416,24 грн) та за комісією 16 351,34 грн). Перерахунок за відсотками складає 4 416,24 – 2 717,36 (вже сплачені), - 39,65 (переплата) = 1 659,23 грн. Перерахунок за комісією – 16 351,34 грн.

Оскільки комісія не стягується з відповідача, а відсотки вже сплачені відповідачем, то наявна переплата має бути перерахована в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту. Отже, 75 002,58 – 1 659,23 – 16 351,34 грн = 56,992,01 грн – сума за тілом кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, позивач поніс витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), тобто склад та розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Така правова позиція викладена в Постановах ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/156/21/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну не участь представника позивача при розгляді даної справи, приймаючи до уваги часткове задоволення позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 2 500,00 грн.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 243,61 грн (що пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 46,71%).

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 279, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 14-018-867-2-22-Г від 10.02.2022 року в розмірі 56 992,01 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір у розмірі 1 243,61 грн, а в рахунок витрат на професійну правничу допомогу 2 500 грн.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ВРОКРЕДИТ», 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, оф. 105, код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 15.09.2026 року.

Суддя Ірина ФОМЕНКО