Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №335/9783/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 335/9783/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/921/26Головуючий у 1-й інстанції Апаллонова Ю.В.

Єдиний унікальний №335/9783/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ст.130 ч.1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 і його захисника Піскарьова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Піскарьова Артема Олександровича на постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 03 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ),

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 19.09.2025 року о 23 год. 14 хв. біля буд.4 по бульв.Центральному у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 328і» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейського водій ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.

В апеляційній скарзі захисник Піскарьов А.О. просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. Проте працівники поліції не забезпечили проходження вказаного огляду ані на місці зупинки, ані у закладі охорони здоров`я. Замість чого до ОСОБА_1 було безпідставно застосовано адміністративне затримання з подальшим доставленням до відділення поліції.

Апелянт вказує, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була незаконною, а також посилається на порушення поліцейськими правил етичної поведінки.

У водія не було жодної з ознак алкогольного сп`яніння, а відтак, у патрульних поліцейських не було підстав оголошувати вимогу про проходження огляду на стан сп`яніння.

Крім того, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було роз`яснено права та обов`язки.

Відтак на переконання захисника, вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведено поза розумним сумнівом.

Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Піскарьова А.О., які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Всупереч протилежним доводам апелянта, рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459207 від 20.09.2025 року, відповідно до якого у вказані в протоколі день та час водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння; огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку із відмовою водія;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 19.09.2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Апеляційний суд відзначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні максимально детально описано наявний відеозапис події за участі ОСОБА_1 , в тому числі в частині встановлення дій останнього, що розцінюються як відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку.

Зміст дослідженого апеляційним судом відео відповідає наведеному в оскаржуваній постанові судді опису. Переконливих доказів на спростування зафіксованих на відеозаписові обставин апеляційна скарга захисника не містить.

У зв`язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень допущених при їх оформленні не встановлено.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.

В ньому зазначено дату та місце його оформлення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення.

Доводи захисника про нероз`яснення водієві передбачених законом прав та обов`язків спростовуються змістом вказаного протоколу з урахуванням наявності власноручного підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у графі «13» про роз`яснення вищезазначених передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП прав та обов`язків.

Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ніким не оспорюється.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому - "Інструкція №1452/735"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до п.2 розділу Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було оголошено ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння внаслідок виявлення у нього передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак такого сп`яніння.

Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння очевидно вбачаються на відеозаписові. Відомості про виявлені ознаки поліцейськими було повідомлено водієві, а також викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.

На переконання апеляційного суду, раптова втеча ОСОБА_1 від поліцейських до під`їзду, його переслідування аж до четвертого поверху, явно свідчать про невідповідність поведінки водія обстановці, що склалась на той момент.

Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія. При цьому апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативно-правових актів не дає водієві або його захиснику права оспорювати таку вимогу поліцейського.

Апеляційний суд констатує, що аргументи апеляційної скарги захисника про те, що уповноваженою особою не було оголошено ОСОБА_1 вимогу про проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, на дослідженому апеляційним судом відеозаписові об`єктивно відображено відповідну вимогу працівника поліції, адресовану водієві. При цьому, поліцейський оголосив таку вимогу у зв`язку із зафіксованою відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу, що був доставлений на місце події іншим патрульним екіпажем (БК 471556, 19/09/2025 часовий інтервал 23:27:50 – 23:28:40).

Між тим, обставин, які би дійсно об`єктивно завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, судом не встановлено.

Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення, за що відносно водія складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також адміністративного затримання останнього, апеляційний суд зазначає наступне.

Керований ОСОБА_1 транспортний засіб було зупинено через те, що встановлені на ньому державні номерні знаки не відповідали даному автомобілю. З цим погодився і сам ОСОБА_1 , зазначивши, що дійсні номерні знаки знаходились в багажному відділенні його автомобіля. ОСОБА_1 згодом їх власноруч дістав і надав співробітникам поліції.

Отже наведені обставини спростовують твердження про безпідставну зупинку транспортного засобу.

Крім того, апелянтом не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх ймовірної протиправної/неетичної поведінки, яка нібито мала місце 19.09.2025 року після зупинки транспортного засобу.

У зв`язку з чим, аргументи апелянта в цій частині відхиляються апеляційним судом.

Загалом доводи апеляційної скарги захисника фактично зводяться до незгоди апелянта із винесеним судовим рішенням, проте висновків суду не спростовують.

Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.

Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Піскарьова Артема Олександровича залишити без задоволення.

Постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 03 червня 2026 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар