Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №683/2525/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2525/26

2/683/1828/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Бондарчук Л.А.

секретаря Поважнюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 683/2525/26, 2/683/1828/2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (далі - ТОВ «Новий Колектор») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, а також судових витрат у справі.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Новий Колектор» вказало, що 10 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5601819, згідно з умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язувався сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

27 січня 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № С7-270126-1, у відповідності до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 5601819 укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 10 червня 2025 року.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань за договором кредиту №5584169 від 02 червня 2025 року, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 11412 грн, з яких 3000 грн заборгованість за тілом кредиту, 6612 грн заборгованість за відсотками, 300 грн заборгованість за комісією та 1500 грн заборгованість за штрафом, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 серпня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовній заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити на підставі письмових доказів, доданих до позовної заяви, у разі відсутності відповідача просить ухвалити заочне рішення.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа.

Оскільки сторони в судове засідання не з?явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України

фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Судом встановлено, що 10 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5601819, згідно з умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язувався сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 3000 грн, строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка 0,95 % вдень, погашення заборгованості згідно погодженого графіку платежів, денна процентна ставка 0,95%, комісія за надання кредиту становить 300 грн.

Кредитний договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

Згідно листа № 20260127-1428 ТОВ «Пейтек» ТОВ «Лінеура Україна» 10 червня 2025 року на рахунок № НОМЕР_1 , вказаний відповідачем при укладенні кредитного договору, було успішно перерахувало кошти в сумі 3000 грн.

27 січня 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №С7-270126-1, у відповідності до умов якого останнє набуло права вимоги до боржників, зазначених у Переліку боржників, в тому числі за кредитним договором №5601819 від 10 червня 2025 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в сумі 11412 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту, 6612 грн заборгованість за відсотками, 300 грн заборгованість за комісією та 1500 грн заборгованість за штрафом, що підтверджується копією договору, актом приймання-передачі переліку №1 до договору факторингу, Переліком №1, платіжною інструкцією від 27 січня 2025 року на виконання договору факторингу.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 5601819 від 10 червня 2025 року станом на 27 січня 2026 року наявна заборгованість в розмірі 11412 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту, 6612 грн заборгованість за відсотками, 300 грн заборгованість за комісією та 1500 грн заборгованість за штрафом.

Отже, досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

Разом з тим, з відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 9912 грн, що складається з заборгованість за тілом кредиту 3000 грн, заборгованість за відсотками 6612 грн, заборгованість за комісією 300 грн.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по штрафу в сумі 1500 грн, суд звертає увагу на таке.

Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки штраф відповідно за договором № 5601819, нараховано за період дії воєнного стану, тому позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по штрафу в сумі 1500 грн задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ТОВ «Новий Колектор» було сплачено 2662,40 грн судового збору, ціна позову становила 11412 грн, позов задоволено на суму 9912 грн, тобто на 86,85% (9912 х 100: 11412), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2312,29 грн (2662,40 х 86,85%) судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за договором кредиту №5601819 від 10 червня 2025 року в розмірі 9912 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту, 6612 грн заборгованість за відсотками, 300 грн заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 2312,29 грн судового збору.

У решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, 13 офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя