Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №185/5466/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7562/26 Справа № 185/5466/26 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С.Г. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року про повернення заяви про розірвання шлюбу у складі судді Юдіної С.Г. у цивільній справі № 185/5466/26 за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, –

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про розірвання шлюбу за заявою подружжя, де просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрованим 14 січня 2006 року, також просила повідомити ОСОБА_2 , який знаходиться на тимчасово окупованій території у м. Донецьку Донецької області, про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, просила також залишити їй прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_3 (а.с.1,2).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - повернуто заявникові з підстав неусунення недоліків заявником, вказаних в ухвалі суду від 21 квітня 2026 року, про залишення заяви без руху.

Суд першої інстанції зазначив, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (а.с.20).

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 у травні 2026 року звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що на виконання ухвали суду про залишення заяви без руху вона 04 травня 2026 року підготувала та направила заяву до суду про усунення недоліків з усіма необхідними додатками, однак у підсистемі “Електронний суд” відбувся технічний збій (не накладався електронний підпис) та вона направила усі документи на офіційну електронну адресу суду з накладення КЕП. Зазначені дії вважає вчиненими з наміром усунути своєчасно недоліки, визначені судом першої інстанції, що є підставами для скасування ухвали суду першої інстанції від 11 травня 2026 року (а.с.26).

Згідно із частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, колегією суддів встановлено, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя, у якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_4 , зареєстрований 14 січня 2006 року.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року встановлено, що заява ОСОБА_1 подана лише нею, що не може, в силу ч.3 ст. 293 ЦПК України, вважатись спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу, адже інший з подружжя повинен підписати заяву особисто. За таких обставин відсутня воля іншого з подружжя на розірвання шлюбу, як і відсутнє врегулювання питання прав їх спільних дітей та майнових прав подружжя.

Також судом першої інстанції встановлено, що матеріали поданої заяви не містять персональних даних другого з подружжя (ПІБ, дата народження), відомостей про його зареєстроване місце проживання, РНОКПП та контактного телефону.

Ухвалюючи про повернення заяви, суд першої інстанції вважав, що заява подана без додержання вимог, викладених у статях 175,177,185 ЦПК України, на що ухвалою суду надавався строк для усунення таких недоліків, які ОСОБА_1 усунуті не були, що і стали підставою для повернення заяви.

З таким висновком суду та обставинами справи колегія суддів повністю погоджується.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.

Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей, провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права,а також права їх дітей.

У відповідності до положень ст. 109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Колегія суддів наголошує, що як судом першої інстанції, так і колегією суддів встановлено недотримання ОСОБА_1 вищенаведених норм, встановлених для подання такої заяви, а доводи скаржника про те, що вона своєчасно усунула недоліки, вказані судом першої інстанції в ухвалі суду від 21 квітня 2026 року, колегія суддів відхиляє, адже доказів того, що судом своєчасно отримані певні документи, нібито, надіслані на електронну адресу суду першої інстанції, матеріали справи не містять.

Разом з цим належить наголосити, що судом першої інстанції вірно було встановлено невідповідність поданої у квітні 2026 року ОСОБА_1 заяви подружжя про розірвання шлюбу вимогам ст. 175,177 ЦПК України. Також ця заява не відповідає і вимогам ст. 109 Сімейного кодексу України, як це було встановлено колегією суддів.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що доводи скаржника не спростовують правомірних вимог суду першої інстанції для усунення недоліків поданої ОСОБА_1 заяви та висновків суду про її невідповідність встановленим нормам діючого законодавства України.

Разом з цим колегія суддів відзначає, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню ОСОБА_1 із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення цієї заяви, як про це вірно вказав суд першої інстанції.

Колегія суддів доходить висновку, що доводи, приведені в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин, чому дана належна правова оцінка, і незгоди з висновками суду першої інстанції, тому підстави для застосування колегією суддів положень ст. 379 ЦПК України відсутні.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без порушень норм процесуального права, тому вона підлягає залишенню без змін на підставі ст. 375 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено “14” вересня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

М.О. Макаров