Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №212/3651/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2026 Справа №212/3651/26 Провадження №2/607/4570/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі – ТОВ «Діджи Фінанс», позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 24 червня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір № 2024487977_CARD (далі – Договір), за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

15 березня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу № 15/03/24, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2024487977_CARD від 24 червня 2019 року та згідно якого сума боргу перед новим кредитором - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, становить 97 468,78 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 64 000,00 грн; заборгованість за відсотками – 33 468,78 грн.

Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

З огляду на вищевикладене, ТОВ «Діджи Фінанс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 97 468,78 грн, а також судові витрати, які складаються з судового збору - 2 662,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу - 7 000,00 грн.

Ухвалою судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Козлов Ю. В. від 20 березня 2026 року позовну заяву ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за підсудністю.

10 квітня 2026 року було здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, яким головуючим суддею визначено суддю Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківську О. Я.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі № 212/3651/26; призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» не з`явився, однак надіслав заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце цього судового засідання, не з`явилася без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідачка не скористалася. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

24 червня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2024487977 (далі - Договір). За змістом цього Договору, Кредитор надає Позичальнику споживчий кредит, а Позичальник отримує його на наступних умовах: розмір, валюта та цільове використання - на придбання товару у продавця 15 437,00 грн; загальний розмір кредиту – 15 787,00 грн, 350,00 грн – послуга «СМС-Довідка», строк на який надається кредит визначений графіком платежів, датою остаточного повернення кредиту є 24 червня 2021 року (п.1.1 Договору).

Сторони узгодили, що фіксована відсоткова ставка становить 0,01% річних (п. 1.2 Договору).

Розділом 2 договору передбачено, що відповідачу видано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт. За користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та Інформаційним листком, який є невід`ємною частиною та додатком до договору. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць, розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних. Всі інші умови кредитування визначено у Інформаційному листку (п. 2.1 Договору).

Також ОСОБА_1 24 червня 2019 року заповнила та підписала заяву на отримання кредиту, яка містить особові дані клієнта, та паспорт споживчого кредиту, який включає аналогічні умови кредитування, викладені в договорі.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору відповідач отримувала картку MC GOLD номер № НОМЕР_1 .

Згідно з графіком платежів та розрахунком загальної вартості кредиту, в межах строку кредитування, визначеного Договором, загальна вартість кредиту становить 19 103,67 грн.

Відповідачка була ознайомлена з Паспортом споживчого кредиту, який підписаний нею особистим підписом, у якому вказано про кредитний ліміт в сумі 1 500,00 грн із можливістю його збільшення, строком на 36 місяців, який встановлений на споживчі цілі.

АТ «ОТП Банк» повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 2024487977 від 24 червня 2019 року, надавши кредитні кошти у визначеному договором розмірі, що підтверджується Видатковою накладною № ЧВМТ1-0018 від 24 червня 2019 року, специфікацією до Договору, а також рахунком-фактурою № СФВМТ-0000002986 та службовим чеком ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» від 24 червня 2019 року.

Крім цього встановлено, що відповідачка користувався наданим кредитним лімітом, та не заперечувала проти його збільшення, відповідно до п. 3 Паспорту споживчого кредиту, про що свідчить виписка з рахунка приватного клієнта за період з 24 червня 2019 року по 15 березня 2024 року.

У зв`язку з неналежним виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 2024487977 від 24 червня 2019 року, у останньої виникла заборгованість, яка станом на 15 березня 2024 року становить 97 468,78 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості.

Власноручним підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Договір підписаний сторонами та містить печатку АТ «ОТП Банк», що свідчить про дотримання обов`язкової письмової форми кредитного договору, встановленої статтями 1055, 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Таким чином, відповідач здійснила дії, спрямовані на укладання договору шляхом підписанням договору, з зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого Договору, на таких умовах.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами договору.

Стороною відповідача не спростовано факту отримання відповідачем від позивача кредитних коштів, а також не спростовано (не надано свого розрахунку) розміру заборгованості за кредитним договором.

15 березня 2024 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 15/03/24, за яким АТ «ОТП БАНК» передає позивачу за плату, а останній приймає право грошової вимоги, що належить клієнту і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками(п.1.1. Договору).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 2024487977_CARD від 24 червня 2019 року в розмірі 97 468,78 грн., з яких: 64 000, 00 грн - сума заборгованості за тілом; 33 468,78 грн - сума заборгованості за відсотками.

Факт переходу прав вимог за кредитним договором, який зазначений у реєстрі боржників до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2024487977 від 24 червня 2019 року.

Невиконання ОСОБА_1 договірних зобов`язань і стало причиною звернення позивача за захистом своїх прав до суду.

За встановлених обставин, до виниклих між сторонами спірних правовідносин, підлягають застосуванню наступні норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1-2 ст. 207 ЦК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 (провадження № 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17 (провадження № 61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору факторингу № 15/03/24 від 15 березня 2024 року, заборгованості за кредитом №2024487977 від 24 червня 2019 року.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти, отримані нею на підставі вказаного вище договору, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 2024487977 від 24 червня 2019 року в розмірі 97 468,78 грн, з яких: 64 000, 00 грн - сума заборгованості за тілом; 33 468,78 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Згідно частин 1, 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Встановлено, що у позові представник ТОВ «Діджи Фінанс» зазначив про те, що попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомог, які позивач очікує понести у даній справі становить 7 000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав суду: копію договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року, акту №2024487977_CARD про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 листопада 2025 року і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б. М., згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 7 000,00 гривень; додаткову угоду за №2024487977_CARD від 28 листопада 2025 року до Договору № 42649746 від 01 липня 2025 року.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Таким чином, наявність договірних відносин між адвокатом Білецьким Б. М. та позивачем підтверджується договором про надання правової допомоги за № 42649746 від 01 липня 2025 року, додатковою угодою за № 2024487977_CARD від 28 листопада 2025 року до Договору №42649746 від 01 липня 2025 року, детальним описом робіт (наданих) послуг, виконаних адвокатом Білецьким Б. М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.

Враховуючи наведене, відсутність клопотання відповідачки про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а також беручи до уваги, що позов задоволено, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати за надання правничої допомоги в розмірі 7 000,00 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2024487977 (№2024487977_CARD) від 24 червня 2019 року в розмірі 97 468 (дев`яносто сім тисяч чотириста шістдесят вісім),78 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві),40 грн та 7 000 (сім тисяч),00 грн витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30–денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ: 42649746, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари Київська область, 07406.

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська