Суд: Яворівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №944/738/26
Суддя: Карпин І. М.
Справа № 944/738/26
Провадження №2/944/1542/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/заочне/
14.09.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі:головуючого судді Карпин І.М.
з участю секретаря судових засідань Мельник Є.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Ту Ю» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
ТОВ «Кредит Ту Ю» звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №20240201748690 від 01.02.2024 в розмірі 44972,20 грн та судовий збір в сумі 2662.40 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 01.02.2024 між сторонами було укладено Кредитний договір №20240201748690, за умовами якого відповідачу було надано кредиту у розмірі 20 001,00 грн., з кінцевим терміном повернення 31.01.2026. Розмір процентів за перший день користування кредитом 22%, починаючи з другого дня користування до кінця строку, на який надається кредит 0,236% в день. Тип процентної ставки фіксована. Позивач виконав свої зобов`язання за договором. Проте, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 44972,20 грн., з яких 22554,71 грн. заборгованість по тілу кредиту, 14764,93 грн. сума заборгованості за процентами, 7652,56 грн сума пені, що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Заяви, клопотання учасників справи
Представник позивача в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання не з`явилася, причини неявки в судове засідання не повідомила, поштове повідомлення повернулось без вручення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Процесуальні дії в справі
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 27.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.04.2026.
24.04.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.
23.06.2026 розгляд справи відкладено за клопотанням відповідача для добровільного врегулювання спору.
Враховуючи те, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала, тому у відповідності до вимог ст.280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частинами 4, 5 ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 09.09.2026, є дата складення повного судового рішення 14.09.2026.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
01.02.2024 між ТОВ «Кредит ТУ Ю» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2024021748690.
Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. кредитного договору, кредитор зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в кредит в сумі 20 001,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та сплатити інші платежі, передбачені Договором, з кінцевим терміном повернення до 31.01.2026.
Загальний розмір кредиту за цим договором складає 24 401,22 грн., що включає суму визначену в п. 1.1 Договору та суму авансових процентів, що повинні бути сплачені за рахунок кредиту відповідно до п. 3.4 Договору. Цільове призначення кредиту: на споживчі потреби.
Пунктом 1.3 договору визначено, що розмір процентної ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом 22 % в день; з другого дня користування кредитом до кінця строку на який надається кредит 0,236 % в день. Тип процентної ставки – фіксована.
Пунктом 1.4. Договору визначено, що строк на який надається кредит: з моменту надання по терміни, визначені у Графіку платежів, вказаному в пункту 1.5 Договору, з кінцевим терміном повернення 31.01.2026.
У відповідності до п. 1.5. Договору, сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється згідно встановленого графіка (графік платежів).
Відповідно до пунктів 4.3.1., 4.3.2 Договору позичальник зобов`язався погашати суму кредиту (чергового платежу), нарахованих процентів та інших платежів на умовах Договору в порядку та дати внесення, визначені в п. 1.5 Договору, використовувати кредит лише на цілі, визначені в пункту 1.2 Договору.
Згідно з платіжною інструкцією № 945291 від 01.02.2024, ТОВ «Кредит ТУ Ю» на виконання умов кредитного договору надано кредит шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника.
Встановлено, що відповідно до виписки по фінансовому кредитному договору ОСОБА_1 №2024021748690 від 01.02.2024, відповідачем частково сплачувались кошти, але залишок кредиту станом на 01.02.2025 становить 44972,20 грн., з яких 22554,71 грн. заборгованість по тілу кредиту, 14764,93 грн. сума заборгованості за процентами, 7652,56 грн сума пені.
Мотиви та оцінка суду
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з приписами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля його сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до норм статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст.ст.526, 530, 610 ЦК України та ч.1 ст.612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Судом встановлено, що 01.02.2024 між ТОВ «Кредит ТУ Ю» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №2024021748690.
Під час укладення договору, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити позичальник у межах строку кредитування за користування кредитними коштами (ст.1048 ЦК України). ТОВ «Кредит ТУ Ю» належним чином виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти.
Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання кредитного договору між ТОВ «Кредит ТУ Ю»» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Кредит ТУ Ю» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримала кредитні кошти, але належним чином не виконувала свої обов`язки за договором.
Даних про належне виконання відповідачем умов кредитного договору, суду не представлено, у зв`язку з чим заборгованість за кредитним договором відповідача ОСОБА_1 становить 44972,20 грн., з яких 22554,71 грн. заборгованість по тілу кредиту, 14764,93 грн. сума заборгованості за процентами, 7652,56 грн сума пені.
Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 7652,56 грн, суд вважає безпідставними з наступних підстав.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України і діє по цей час.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є ЦК України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).
Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).
Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця штрафних санкцій за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а нараховані, що передбачені відповідним договором, підлягає списанню кредитодавцем.
Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховані штрафні санкції у період воєнного стану.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по пені не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в цій частині позовні вимоги слід відмовити.
Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 22554,71 грн та за процентами в сумі 14764,93 грн, а відтак сума яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 за кредитним №2024021748690 від 01.02.2024 становить 37319,64 грн.
Судові витрати
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн.
Враховуючи, що позов задоволено частково, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2211,02 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 279, 280, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України
ухвалив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Ту Ю» заборгованість за кредитним договором №2024021748690 від 01.02.2024 в сумі 37319 (тридцять сім тисяч триста дев`ятнадцять) гривень 64 копійки, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом 22554 (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 71 копійка, простроченої заборгованості за нарахованими відсотками 14764 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 56 копійок
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Ту Ю» судовий збір у розмірі 2211 (дві тисячі двісті одинадцять) гривень 02 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14.09.2026.
Повне найменування учасників справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Ту Ю», код ЄДРПОУ 40094068, юридична адреса: м.Київ, вул.Тимошенка Маршала, 29-Б, корпус літера А, офіс 114.
Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М.Карпин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua