Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №463/4900/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №463/4900/26

Суддя: Мусієвський В. Є.

Справа № 463/4900/26 Провадження № 2/450/2708/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, –

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся в Личаківський районний суд м. Львова з позовом, у якому просив стягнути з відповідача 361865 грн. 65 коп. виплаченого страхового відшкодування.

Мотивував позовні вимоги тим, що 22.02.2024 року о 17 год. 11 хв. на перехресті вул. Городоцької – просп. Свободи – просп. Чорновола – вул. Торгової, у м. Львові, відбулась ДТП за участю транспортного засобу марки «Форд» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.05.2024 року у справі № 450/1048/24 ОСОБА_1 визнано винуватою у настанні згаданого вище ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Транспортний засіб марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_2 був застрахований у ПрАТ «СК «Аркс» згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № тп214281Га3зг від 12.09.2023 року. 23.02.2024 року власник згаданого вище транспортного засобу звернувся до ПрАТ «СК «Аркс» із повідомленням про настання події, за результатами розгляду якого проведено розрахунок страхового відшкодування, яке становить 521865 грн. 65 коп. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Форд» номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «НАСК «Оранта» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії ЕР № 215955943, останнє з яких здійснило сплату позивачу 1600000 грн. страхового відшкодування в межах ліміту. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди, відшкодованої позивачем, та сумою страхової виплати, здійсненої страховиком цивільно-правової відповідальності винної особи, становить 361865 грн. 65 коп. (521865 грн. 65 коп. – 1600000 грн.). З огляду на викладене вище, просив позовні вимоги задовольнити, а судовий збір стягнути з відповідача на користь позивача. Крім цього, вказав, що ПрАТ «СК «Аркс» очікує понести витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 01.06.2026 року матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Пустомитівського районного суду Львівської області, які надійшли 26.06.2026 року.

Ухвалою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.06.2026 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.

06.07.2026 року представником позивача Брусков В.Я. подано клопотання, яким усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.07.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

23.07.2026 року відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, згідно мотивів якого просила проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, в якому надати їй можливість скористатись своїм правом на залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи чи спеціаліста у даній галузі. Крім цього, просила на підставі ч. 4 ст. 1193 ЦК України, враховуючи її скрутний майновий стан, наявність примусових кредитних зобов`язань у розмірі 73680 грн. та неповнолітньої дитини на утриманні, зменшити розмір майнової шкоди, що підлягає стягненню. Вказала, що вона не може оцінити суму відшкодування шкоди самостійно, адже не є експертом у даній сфері, однак вважає, що ціни на проведення ремонтних робіт транспортного засобу марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_2 є завищеними. Крім цього, позовні вимоги в сумі 361865 грн. 65 коп. є надмірними та абсолютно неспівмірними з її реальним фінансовим станом, сплата яких залишить її сім`ю поза межами бідності.

Ухвалою від 18.08.2026 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 22.02.2024 року о 17 год. 11 хв. на перехресті вул. Городоцької – просп. Свободи – просп. Чорновола – вул. Торгової, у м. Львові, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Форд» номерний знак НОМЕР_1 , проявила неуважність щодо дорожньої обстановки та не відреагувала на її зміну, перед початком руху не переконалась в безпечності маневру і здійснила зіткнення з автомобілем марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався на зелений сигнал світлофору, чим порушила вимоги пунктів 1.5, 2.3 «Б», 10.1 ПДР України, внаслідок чого транспортні засоби отримати механічні пошкодження.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.05.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні згаданої вище дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення розміром 850 грн.

В силу вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вбачається з договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № тп214281Га3зг від 12.09.2023 року, автомобіль марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_2 був застрахований у ПрАТ «СК «Аркс».

23.02.2024 року власник транспортного засобу марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Аркс» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

У відповідності до платіжних доручень № 1043125 від 13.03.2024 року, № 1043028 від 13.03.2024 року, № 1051985 від 22.04.2024 року вбачається, що ПрАТ «СК «Аркс» сплатило на користь виконавців робіт ТзОВ «Сервісний Центр Діамант» та ФОП ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 521865 грн. 65 коп. в якості страхового відшкодування.

22.04.2024 року ПрАТ «СК «Аркс» звернулось до ПрАТ «НАСК «Оранта» із заявою про стягнення заборгованості в порядку регресу, останнє з яких, за твердженнями позивача, відшкодувало 160000 грн. (в межах ліміту), що відповідає страховому ліміту, встановленому Постановою Правління Національного банку України № 109 від 30.05.2022 року, якою затверджено розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяні збитки.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

В силу вимог ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до постанови Пленуму ВС України «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1997 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно із п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чинної на момент виникнення спірних правовідносин, прямо передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої пп."а" п. 41.1 ст. 41 цього Закону, лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків).

Верховний Суд у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/9320/15-ц зазначив, що під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17 зроблено висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Враховуючи те, що ПрАТ «СК «Аркс» згідно рахунку-фактури № ДМ00062586 від 26.02.2024 року, рахунку-фактури № ХА00000100 від 26.02.2024 року та рахунку-фактури № ДМ00065126 від 15.04.2024 року виплатило грошові кошти в загальній сумі 521865 грн. 65 коп. на користь виконавців робіт ТзОВ «Сервісний Центр Діамант» та ФОП ОСОБА_4 в якості страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_2 , позивач набув право вимоги в сумі 361865 грн. 65 коп. до особи, діями якої завдано шкоду в порядку суброгації, а саме до відповідача ОСОБА_1 , оскільки ПрАТ «НАСК «Оранта» сплатило на користь ПрАТ «СК «Аркс» 160000 грн. страхового відшкодування.

Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.01.2019 року у справі № 676/518/17, від 20.03.2019 року у справі № 199/6667/15-ц.

З огляду на викладене вище, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи покликання відповідача ОСОБА_1 в частині завищення вартості наданих послуг з ремонту транспортного засобу марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_2 .

При цьому, слід вказати, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про спричинення нею дорожньо-транспортної пригоди, не була позбавлена можливості бути присутньою при проведенні опису виявлених пошкоджень автомобіля марки «Тойота» номерний знак НОМЕР_2 , чи скористатись положеннями ч. 3 ст. 102 ЦПК України, яка передбачає, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи.

За вказаних обставин, проведення екпертизи у даній справі не є необхідним для правильного вирішення спору, з врахуванням позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, у зв`язку із відсутності в суду обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих стороною позивача письмових доказів в частині визначення розміру завданих збитків.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що мотиви, якими представник позивача обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 361865 грн. 65 коп. виплаченого страхового відшкодування.

За ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 4342 грн. 38 коп. судового збору.

Що стосується мотивів відповідача ОСОБА_1 в частині наявності підстав для застосування положень ч. 4 ст. 1193 ЦК України, слід вказати, що суд не вбачає за доцільне в рамках розгляду цієї справи застосувати згадані вище норми, оскільки остання не перебуває у скрутному матеріальному становищі, зважаючи на отримання нею за IV квартал 2025 року доходу в загальній сумі 520217 грн. 18 коп., а також наявності чоловіка ОСОБА_5 , який проходить військову службу у складі ЗС України, грошове забезпечення якого є належним. Факт наявності грошового зобов`язання перед АТ «Універсал Банк» в сумі 60000 грн. та утримання ОСОБА_1 малолітньої дитини, вказаних обставин не підтверджує.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 262, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 22, 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 108 Закону України «Про страхування», ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, –

у х в а л и в:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» 361865 грн. 65 коп. виплаченого страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» 4342 грн. 38 коп. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua