Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №214/4006/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №214/4006/26

Суддя: Ткаченко А. В.

Справа № 214/4006/26

2-др/214/42/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(додаткове)

14 вересня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» Новікова Ігоря Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просив ухвалити додаткове рішення у вказаній справі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. На підтвердження таких витрат представником надано копії звіту про виконану роботу за договором №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025, додаткову угоду до вказаного договору від 31.12.2025, звіт про виконану роботу та квитанцію про сплату послуг адвоката, а також долучено докази направлення заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачеві.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву передано в провадження судді Ткаченка А.В., у зв`язку з перебуванням судді Попова В.В., що ухвалював рішення у вказаній справі, у відпустці.

Оскільки під час ухвалення додаткового рішення, судом вирішується питання про судові витрати, керуючись положеннями ч.3 ст.270 ЦПК України, суд вважає за можливе заяву про ухвалення додаткового рішення розглянути за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вимоги та зміст заяви, приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, виходячи з такого.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При ухваленні 17.08.2026 судового рішення вирішувалось питання розподілу понесених позивачем процесуальних витрат виключно по сплаті судового збору. При цьому, на виконання п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві представником ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» було наведено попередній розрахунок судових витрат, до якого включено, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як слідує зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Згідно з положеннями ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд при вирішенні вказаного питання також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18. Суд також зазначає, що в п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Як слідує з долучених до заяви доказів, 01.04.2025 між адвокатом Моісеєнком М.Ю. та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» було укладено договір про надання правничої допомоги №01/25-СЦ. За умовами договору адвокатом як виконавцем було надано ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» як замовникові правничу допомогу зі складання позову, його підготовки для пред`явлення до суду, проведення консультації замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та надання інших консалтингових послуг у розрізі проведення претензійно-позовної заяви. Факт надання вищевказаних послуг підтверджено звітом про виконану роботу до договору про надання правничої допомоги №01/25-СЦ від 14.08.2026.

Факт здійснення ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» оплати у сумі 6000 грн. 00 коп. за договором на користь АО «ЛЕКС ВЕРІТАС», де адвокат Моісеєнко М.Ю. є керуючим партнером, підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00136268 від 20.08.2026.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що адвокатом Моісеєнком М.Ю. в повному обсязі виконаний обсяг робіт, погоджений з ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», вартість послуг позивачем повністю сплачена, докази зворотного в матеріалах справи відсутні. Відтак, суд вважає за можливе компенсувати понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп. шляхом їх стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача з огляду на задоволення позовних вимог. Розмір таких витрат відповідач не оспорювала, клопотань про їх зменшення не заявляла, та на переконання суду за обсягом виконаної адвокатом роботи вони є співмірними, у тому числі зі складністю справи, ціною позову та відповідають засадам розумності.

Керуючись ст.ст.133, 135, 137, 141, 142, 246, 258-259, 263-265, 268, 270, 273, 354, 355 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» Новікова Ігоря Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 6000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 14.09.2026.

Суддя А.В. Ткаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua