Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №331/1503/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

23.06.2026

Справа № 331/1503/26

Провадження № 2/331/2076/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

23 червня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2124302 від 18 лютого 2026 року (а.с.11), звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 серпня 2002 року між позивачем і відповідачем було зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Торезького міського управління юстиції у Донецькій області, про що зроблено відповідний актовий запис № 241. Від спільного подружнього життя у подружжя є спільні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказує, що подружнє життя з відповідачем виявилося невдалим з самого початку та з 2003 року має формальний характер. При цьому, позивач стверджує, що з відповідачем вони не проживають спільно однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, тобто фактично між ними шлюбні відносини припинені та існують лише формально. Посилаючись на зазначені обставини, враховуючи, що шлюб фактично не існує, сім`ю зберегти неможливо, позивач просить суд розірвати шлюб, який укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , та який зареєстрований 10 серпня 2002 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Торезького міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 241.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 04 березня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.21).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 і представник позивача - адвокат Міщенко О.Г., не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином (а.с.22-23, 29-30). Разом з тим, представником позивача Міщенко О.Г. через підсистему «Електронний суд» подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, просить позов задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с.32).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, відповідно до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України та ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідачки ОСОБА_3 до зали судових засідань (а.с.24, 31). Проте, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки відповідач суду не надала, відзиву на позов, заперечень проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог на адресу суду також не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частин 3, 4 статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частина 3 статті 105 СК України передбачає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що 10 серпня 2002 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Торезького міського управління юстиції у Донецькій області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_6 , про що складено відповідний актовий запис № 241 від 10 серпня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 серпня 2002 року, яке повторно видано Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 13 лютого 2026 року. При укладенні шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.7).

Від спільного подружнього життя у сторін є двоє дітей:

донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Торезького міського управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис № 368 від 06 листопада 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13 лютого 2026 року, яке повторно видано Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с.8);

донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 31 серпня 2017 року, виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідний актовий запис № 945 (а.с.9).

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог, врахувавши, що сторони не бажають зберегти шлюб та сім`ю, а також не мають намірів проживати спільно, оскільки факти, які викладені у позовній заяві, свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, шлюбні стосунки сторони не підтримують, спору між сторонами щодо нажитого у шлюбі майна немає, від шлюбу сторони мають двох спільних дітей, приймаючи також до уваги, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, незважаючи на зусилля суду до примирення подружжя, суд дійшов висновку про те, що сім`ю зберегти не має можливості, тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

За правилами ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп. (а.с.13).

У зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_1 не заявляє вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на його користь судових витрат, натомість просить суд не стягувати з відповідача витрати, понесені ним при зверненні до суду, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110-114 СК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , який зареєстрований 10 серпня 2002 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Торезького міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 241, розірвати.

Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Після набрання рішенням законної сили копію рішення надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте Олександрівським районним судом міста Запоріжжя за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

представник позивача: адвокат Міщенко Оксана Григорівна, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Героїв України, будинок № 20-Б, офіс №5;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий

Повний текст рішення суду складено 23 червня 2026 року.

Суддя О.О. Яцун