Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №211/2587/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2587/26

Провадження № 2/211/3568/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

секретаря судового засідання Андрійченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» - адвокат Усенко М.І. звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №6493822 від 28.03.2024 року в сумі 19 875 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що 28.03.2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит №6493822, згідно з умовами якого відповідач отримав 6 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором. 29.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №6493822 від 28.03.2024 року. Сума заборгованості відповідача становить 19 875 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 6 000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 13 365 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 510 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, який постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів від АТ «ПРИВАТБАНК».

В судове засідання представник позивача не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином та у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, проте в прохальній частині позову зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином та у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, дійшов до такого висновку.

Судом установлено, що 28.03.2024 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчій кредит №6493822, за умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, надати позичальникові грошові кошти (кредит) в сумі 6 000 грн. строком на 105 днів, який включає пільговий (15 днів) та поточний (90 днів) періоди, з 28.03.2024 року до 11.07.2024 року (п.п. 1.1-1.4).

Відповідно до п. 1.5 договору, загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1 455 грн., а за весь строк кредитування - 13 875 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7 455 грн., за весь строк кредитування - 19 875 грн. Комісія за надання кредиту складає 510 грн., яка нараховується за ставкою 8,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 1500 грн., які нараховуються за ставкою 2, 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 12 420 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3). Тип процентної ставки - фіксована (п.1.6).

Як визначено у п. 2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальникові безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 (а.с. 9-12).

Вказаний договір підписано його сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, що передбачено розділом 6 договору. При укладенні договору було проведено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 кредитором ТОВ «МІЛОАН», та акцепт договору позичальником прийнято шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора буквено-цифрового вираження, відправленого на вказаний позичальником номер мобільного телефону НОМЕР_2 (а.с. 12-зі звороту).

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір №6493822 від 28.03.2024 року дійсно укладений сторонами правочину - ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надав, як і не спростував факт укладення договору.

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , його персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор 276730 в якості аналога власноручного підпису позичальника. Ідентифікацію позичальника товариством було проведено належним чином, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 12-зі звороту).

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «МІЛОАН» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Судовим розглядом також встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі - 6 000 грн. шляхом перерахування коштів на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №126779116 від 28.03.2024 року (а.с. 13-зі звороту).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Натомість ОСОБА_1 допустив порушення умов договору, свої зобов`язання не виконав, в результаті чого станом на 12.02.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 19 875 грн. 00 коп., яка включає: прострочену заборгованість за тілом кредиту - 6 000 грн., прострочену заборгованість по процентам - 13 365 грн. 00 коп., прострочену заборгованість за комісією - 510 грн. (а.с. 14). Доказів на спростування цьому відповідач суду не надав, власний контррозрахунок, у випадку незгоди із заявленим боргом, не навів.

Таким чином, суд вважає, що надані ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до наданого позивачем розрахунку, користувався кредитними коштами, наданими йому ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором №126779116 від 28.03.2024 року у вигляді наданого кредиту, у зв`язку з чим має зобов`язання перед кредитором з повернення кредитних коштів, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто станом на час звернення позивача до суду з даним позовом.

Пунктом 3.2.6 договору визначено, що товариство має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника (а.с. 10-зі звороту).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Судовим розглядом установлено, що 29.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги №108-МЛ, згідно з умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступив ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги за кредитним договором №126779116 від 28.03.2024 року, укладеним з ОСОБА_1 у загальному розмірі вимог 19 875 грн. 00 коп., свідченням чому є акт прийому-передачі реєстру боржників та Витяг з Реєстру боржників (а.с. 14-зі звороту-17).

Відповідно до приписів ст.ст. 514, 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст.ст. 512-514, 516 ЦК України, на адресу відповідача ОСОБА_1 , зазначену в кредитному договорі, ТОВ «ФК КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надіслано повідомлення про відступлення права вимоги з претензією дійсного кредитного на погашення боргу за кредитним договором №126779116 від 28.03.2024 року, яка залишилась поза увагою позичальника (а.с. 20).

Враховуючи, що ТОВ «МІЛОАН» як первісний кредитор свої зобов`язання за договором перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого судом не встановлено, та з огляду на правомірність набуття прав вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність звернення до суду. Установивши, що ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, комісії, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором №126779116 від 28.03.2024 року у загальному розмірі 19 875 грн. 00 коп., жодного належного та допустимого доказу, який би стверджував про сплату відповідачем заявленої заборгованості матеріали справи не містять, тому суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн за подання позову.

Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу позивачу у зазначеній справі надавав адвокат Усенко М.І. на підставі договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, до позову долучено витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги №Д/17970 від 12.02.2026 року, згідно якого підтверджено виконання робіт та прийняття такої роботи позивачем. Згідно розрахунку витрати на професійну правничу допомогу становлять 8 000 грн. (а.с. 21-зі звороту-22).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

З врахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, те, що справу було розглянуто у спрощеному позовному провадженні, без участі представника позивача у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що розмір вказаних позивачем витрат на правничу допомогу, є співмірним виконанням адвокатських робіт, а тому вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст. 247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №6493822 від 28.03.2024 року в сумі 19 875 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя І.О.Юзефович