Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №209/9308/25 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/9308/25

Провадження № 2/209/928/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

в складі: головуючого- судді Корнєєвої І.В.

за участі секретаря Пиндик Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу виконаним та дійсним та визнання права власності на об`єкт нерухомого майна ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу виконаним та дійсним та визнання права власності на гараж за договором купівлі-продажу.

В позовній заяві позивач просить визнати дійсним укладений 09 вересня 2014 року між покупцем ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_3 договір купівлі-продажу гаражу, розташованого в Гаражно-будівельному кооперативі «Лівобережний- 1А», гараж № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (адреса нерухомого майна згідно правовстановлюючих документів : м.Дніпродзержинськ , ГБК «Лівобережний -1», гараж № НОМЕР_2 , блок НОМЕР_3 а, актуальна адреса нерухомого майна : Дніпропетровська область, м.Кам`янське , Кам`янський район, ГБК «Лівобережний-1А»), визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1 , розташований в Гаражно-будівельному кооперативі «Лівобережний -1А » Єлизаветівське Шосе, 8 м.Кам`янське, 51937 (адреса нерухомого майна згідно правовстановлюючих документів : м.Дніпродзержинськ , ГБК «Лівобережний -1», гараж № НОМЕР_2 , блок НОМЕР_3 а, актуальна адреса нерухомого майна : Дніпропетровська область, м.Кам`янське , Кам`янський район, ГБК «Лівобережний-1А»).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що гараж ,який знаходиться за адресою- Єлизаветівське Шосе, 8, ГБК «Лівобережний-1А», гараж № НОМЕР_1 , у відповідності до інформаційної довідки КП «Кам`янське РБТІ» ДОР – адреса нерухомого майна згідно правовстановлюючих документів: м.Дніпродзержинськ , ГБК «Лівобережний -1», гараж № НОМЕР_2 , блок НОМЕР_3 а, актуальна адреса нерухомого майна : АДРЕСА_2 ), належав ОСОБА_3

09 вересня 2014 року між позивачем та ОСОБА_3 було складено договір купівлі-продажу гаражу , у вигляді розписки, за умовами даного договору між сторонами було погоджено , що ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 кошти в розмірі 49 000 грн. за передачу позивачу у його особисту власність його гаражу Єлизаветівське Шосе, 8, в кооперативе «Лівобережний-1А», № НОМЕР_1 . Сторони погодили, що до 31.12.2014 року сторони нотаріально посвідчать договір купівлю-продажу.

Також 09 вересня 2014 року ОСОБА_2 ,як дружина власника ,написала розписку , що вона не заперечує щодо продажу гаражу її чоловіком позивачу та підтвердила отримання чоловіком грошових коштів у розмірі 49 000 грн.

Суд зазначає, що вказана розписка та заява ОСОБА_2 не містить даних у якому місті та області знаходиться вказаний гараж.

ОСОБА_3 помер ,що унеможливлює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу гаражу,внаслідок чого позивач вимушений звернутися до суду . відповідачем по справі визначено саме ОСОБА_2 , оскільки вона є дружиною власника та вступала у спадщину після її смерті.

Позивач з моменту придбання гаражу сплачував та сплачує всі необхідні кошти за утримання гаражу та увійшов до складу членів ГБК «Лівобережний- 1А», як член за яким закріплено гараж № НОМЕР_1 .

Позивач та представник відповідача адвокат Жежель С.С. у судове засідання не з`явилися, були повідомлені своєчасно та належним чином про дату та час проведення судового засідання, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася за останнім відомим місцем проживання, поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній», повідомлення про час, дату та місце розгляду справи для відповідача було розміщено на сайті судової влади та перевірено відсутність актового запису про смерть. Відповідач до суду не з`явилася , відзиву на позов не надала.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено , що 09 вересня 2014 року ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 було надано розписку, за умовами якої між сторонами було погоджено , що ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 кошти в розмірі 49 000 грн. за передачу позивачу у його особисту власність його гаражу Єлизаветівське Шосе, 8, в кооперативе «Лівобережний-1А», № НОМЕР_1 . Сторони погодили, що до 31.12.2014 року сторони нотаріально посвідчать договір купівлю-продажу(а.с.10).

Також 09 вересня 2014 року ОСОБА_2 ,як дружина власника ,написала розписку , що вона не заперечує щодо продажу гаражу її чоловіком позивачу та підтвердила отримання чоловіком грошових коштів у розмірі 49 000 грн.(а.с. 11).

Суд зазначає, що вказана розписка та заява ОСОБА_2 не містить даних у якому місті та області знаходиться вказаний гараж.

У відповідності до інформаційної довідки КП «Кам`янське РБТІ» ДОР гараж ,який знаходиться за адресою- Єлизаветівське Шосе, 8, ГБК «Лівобережний-1А», гараж № НОМЕР_1 , у відповідності зо інформаційної довідки КП «Кам`янське РБТІ» ДОР – адреса нерухомого майна згідно правовстановлюючих документів: м.Дніпродзержинськ , ГБК «Лівобережний -1», гараж № НОМЕР_2 , блок НОМЕР_3 а, актуальна адреса нерухомого майна : Дніпропетровська область, м.Кам`янське , Кам`янський район, ГБК «Лівобережний-1А»), гараж № НОМЕР_1 , належав ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Дніпровської районної ради № 332 від 18.08.1993 , реєстраційне посвідчення від 15.02.1996 (а.с. 12).

Судом була витребувана та досліджена у судовому засіданні спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після його смерті спадщину на 1 /2 частину квартири прийняла його дружина ОСОБА_2 , про що 23 жовтня 2015 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.40-60).

Відповідно до листа Архівного управління Кам`янської міської ради № 21-14/466 від 20.07.2026 року суду надано завірену належним чином копію рішення виконавчого комітету Дніпровської районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області від 12.11.1993 № 332 «Про затвердження списку членів гаражно-будівельного кооперативу «Лівобережний – 1А» та додаток до рішення. Також зазначено , що у серпні 1993 року рішень , якіб стосувалися гаражно-будівельного кооперативу «Лівобережний -1» або «Лівобережний- 1А»(а.с.85).

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Дніпровської районної Ради народних депутатів Дніпропетровської області від 12.11.1993 № 332 «Про затвердження списку членів гаражно-будівельного кооперативу «Лівобережний – 1А» та додатку до рішення затверджено списки членів гаражно-будівельного кооперативу «Лівобережний – 1А», серед яких за № 87 зазначено ОСОБА_3 (а.с.86,87).

Відповідно до документів , наданих КП «Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради 27.08.2026 р. № 340 суду надані викопіювання документів інвентаризаційної справи на гараж № НОМЕР_2 блок НОМЕР_3 а в ГБК «Лівобережний -1» м.Кам’’янське щодо реєстрації права власності на вказаний гараж. Реєстраційні посвідчення надавалися замовникам в одному примірнику , копії в інвентаризаційних справах не зберігались.

Відповідно до довідки гараж № 17 блок НОМЕР_3 а ГБК «Лівобережний-1», зареєстрований інвентариційним бюро в реєстровой книзі домоволодінні за реєстровим № 10-2537 за ОСОБА_3 , реєстраційне посвідчення від 15.02.1996 , виданого на підставі рішення виконкому № 332 від 18.08.1993 .

Суд зазначає, що позивачем не надано рішення органів місцевого самоврядування про зміну поштової адреси та номеру гаражу № НОМЕР_2 блок НОМЕР_3 а ГБК «Лівобережний-1» на номер гаражу № НОМЕР_1 АДРЕСА_3 , ГБК «Лівобережний-1А».

На підтвердження усного укладення договору купівлі-продажу гаражу позивач до суду надав копію розписки від 09 вересня 2014 року. Зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_3 одержав гроші у сумі 49 000 грн. за продаж гаража від ОСОБА_1 .

Будь-яких доказів на підтвердження факту укладання письмового договору купівлі-продажу гаражу позивачем не надано.

Крім того , як слідує з розписки сторони погодили, що до 31.12.2014 року сторони нотаріально посвідчать договір купівлю-продажу.

Суд зазначає, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та суду не надано жодного доказу , який би унеможливлював нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу гаражу між сторонами .

З огляду на приписи статті 527 ЦК України слідує, що правочини, які відповідно до закону мають вчинятися у письмовій формі, мають містити відомості про сторони зобов`язання, достатні для їх конкретної ідентифікації. Вочевидь, це необхідно для належного підтвердження того, що і кредитор, і боржник є належними сторонами зобов`язання.

Так з аналізу змісту копії розписки від 09 вересня 2014 року судом встановлено, що зі змісту розписки не можливо встановити за який саме гараж були передані грошові кошти та у якому місті та області цей гараж знаходиться.

Ураховуючи наведене надана розписка судом не приймається до уваги в якості доказу на підтвердження укладання договору купівлі-продажу гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки вона не може бути розцінена судом, як письмовий договір купівлі-продажу.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статі 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків(ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умовах договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму(ст.655 ЦК України).

Договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі(ст. 657 ЦК України).

Також, ураховуючи наведені норми, суд не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що ОСОБА_1 досяг згоди з продавцем щодо ціни продажу гаражу та інших істотних обставин та уклали між собою усний договір купівлі-продажу гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно статті 220 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий правочин є нікчемний. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації, згідно статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1-3 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З наданих суду доказів, судом не встановлено, що право власності на гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , набуто ОСОБА_1 правомірно та в установлений законом спосіб.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки він не спроможний гарантувати їх відновлення або можливість отримання відповідного відшкодування.

Ураховуючи наведене, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки під час укладання договору купівлі-продажу гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , не були додержані вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору та державної реєстрації, тому вказаний правочин є нікчемний в силу закону, а обраний позивачем спосіб захисту своїх прав шляхом встановлення факту укладання договору купівлі-продажу гаражу є неналежним та не підлягає захисту.

Суд також не бере до уваги докази перебування ОСОБА_1 членом гаражно-будівельного кооператива «Лівобережний- 1А», бо у самій довідці зазначено , що ОСОБА_1 є членом кооперативна та володіє гаражем № НОМЕР_1 на підставі рішення № 371 від 18.12.1996 року ,в той час як відповідно до копії розписки від 09 вересня 2014 року саме ОСОБА_3 станом на 09.09.2014 р. зазначався як власник вказаного гаражу.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на висновок суду щодо суті позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, судові витрати, понесені в ході розгляду справи в суді першої інстанції, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13,89,141,259,263,264,265,268,273,328 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу виконаним та дійсним та визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України — з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 15 вересня 2026 р .

Суддя І.В. Корнєєва