Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №515/1438/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1438/26

Провадження № 2/515/2183/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю: секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2026 року товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що 20.11.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 210081 на суму 13514,00 грн.

03.04.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 03042026, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідача.

Позивач зазначає, що позичальник кредитні зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 24656,99 грн, яка складається з наступного: 13514,00 грн - тіло кредиту, 8441,99 грн - заборгованість по неплачених відсотках за користування кредитом, 601,00 грн - заборгованість по комісії, 2100,00 грн - штрафні санкції (пеня,штрафи).

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим просить стягнути загальний розмір грошових вимог 22556,99 грн, а також судовий збір та 7000,00 грн витрат на правову допомогу.

Рух справи

31 липня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Дем`яновій О.А.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 04 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення надоліків.

05 серпня 2026 року від представника позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків та виконано вимоги вищевказаної ухвали суду.

06 серпня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права, зокрема право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також те, що за відсутності клопотань будь-якої зі сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Роз`яснено, що відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву, позивач - має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи, а відповідач має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.

Задоволено клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Аргументи, доводи, клопотання учасників справи

ТОВ «Юніт Капітал» у самій позовній заяві, просило провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку, зазначивши, що підтримує позовні вимоги та не заперечує відносно заочного розгляду справи.

У вересні 2026 року до суду повернулась поштова кореспонденція, яка направлялась судом ОСОБА_1 (копія ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 06 серпня 2026 року, копія позовної заяви та додатки до неї).

Поштова кореспонденція, яка направлялась на адресу відповідача, повернута до суду із відміткою поштової служби «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 1ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постанови Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від21травня 2020року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від10травня 2023 року у справі № 755/17944/18).

Суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що відповідач у цій справі є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось

Фактичні обставини справи, встановлені судом

20.11.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 210081 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором t403d5dh.

Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 2.2.1 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 13514.00 грн. та надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 8629.81 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №204820 від 14.10.2025 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 1370,55 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3513,64 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором не спростовано.

Відповідно до п.2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки може змінюватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди.

Згідно із п.2.4 договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3513,64 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Також п. 2.6 договору передбачено, що загальний строк кредитування за цим договором складає 98 днів з 20.11.2025 (дата надання кредиту) по 26.02.2026.

Відповідно до п. 2.6.1 договору строк, на який надається кредит, встановлюється графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на місяць. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Первісний кредитом виконав свої зобов`язання за кредитним договором.

Факт виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором підтверджується карткою обліку виконання договору №210081, з якої вбачається, що 20.11.2025 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у сумі 13514,00 грн.

Також, згідно з відповіддю АТ КБ «Приват Банк» №20.1.0.0.0/7-260819/32546-БТ від 25.08.2026 року, наданою банком на виконання ухвали суду від 06 с6ерпня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ). Також емітувались інші картки.

Номер телефону НОМЕР_4 , на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період 20-11-2025 - 25-11-2025 р, був/є фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

По рахунку ( аx ) НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) за період 20.11.2025-25.11.2025 р, а саме 20.11.2025 року відбулося зарахування коштів на суму 1370.55 UAH.

Згідно з Випискою за договором № 6/н за період 20.11.2025-25.11.2025, також наданою АТ КБ "ПриватБанк" на виконання ухвали суду від 06.08.2026, 20.11.2025 року на картку НОМЕР_1 було здійснено зарахування коштів у сумі 1 370,55 UAH,

03.04.2026 між Первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 03042026, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» відступило на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за договором позики, у т.ч. і за Договором №210081 від 20.11.2025 до відповідача, що підтверджується реєстром прав вимог №2 до договору факторингу.

Згідно з вищевказаним Витягом прав вимог №2 від 05.05.2026 ТОВ "Юніт Капітал" отримало від ТОВ "ФК "Кредіплюс" праіво вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №210081 від 20.11.2025 у загальному розмірі 24656,99 грн, з яких заборговансть по основному боргу (тіло кредиту) - 13514,00 грне, заборгованість по відсоткам - 8441,99 грн, заборгованість по комісії - 601,00 грн, заборгованість по штрафам - 2100,00 грн.

Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором №210081 від 20.11.2025, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» станом на 01.06.2026 (включно) складає 24656,99 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 13514,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 8441,99 грн; заборгованість за штрафними санкціями - 2100,00 грн; прострочена заборгованість за комісією - 601,00 грн.

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову позивачем не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості відповідача, яку позивач просить стягнути на свою користь, становить 22556,99 грн.

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку, з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Підписаний ОСОБА_1 договір № 210081 від 20.11.2025 року за формою відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором (t403d5dh), який є аналогами власноручного підпису.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 сформовано наступну правову позицію.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положенням про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженим Постанова Правління Національного банку України № 151 від 13.12.2019 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.

Отже, відповідач, підписавши кредитний договір, не лише погодила його умови, але й скористалася кредитом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом даного позову є стягнення кредитної заборгованості новим кредитором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За вказаних обставин, судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

Відповідач, підписавши кредитний договір, не лише погодила його умови, але й скористалася кредитом.

Факт отримання кредиту на наявності кредитної заборгованості позичальником не спростовано.

Надані позивачем докази свідчать, що позичальник ознайомлена з умовами кредитування і прийняла їх.

Судом не встановлено факту недійсності/нікчемності договору факторингу № 03042026 від 03.04.2026 року, що укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Позичальник відзив на позов не подала, належного виконання зобов`язань за кредитним договором не довела, розрахунок заборгованості не спростувала.

За встановлених обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 13514,00 грн та 8441,99 грн заборгованості за відсотками, що нараховані в межах строку дії договору.

Щодо заборгованості по комісії

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі за № 343/557/15-ц зроблено висновок: «Так, за змістом частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній станом на 08 травня 2007 року) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави висновувати про те, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачяться на користь споживача.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, враховуючи принципи справедливості та добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.»

Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення заборгованості по комісії у розмірі 601,00 грн є неправомірною, а тому задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду справи

Враховуючи, що боржник, отримавши кошти у кредит, не виконувала належним чином взяті за кредитним договором зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, боржник має нести цивільно-правову відповідальність за не виконання чи неналежне виконання зобов`язання.

При вирішенні спору спростувати доводи позову покладається на відповідача, а не на суд, проте це означає лише те, що у такому випадку суд повинен розглянути позов і визначити розмір заборгованості виходячи з умов договору та вимог закону (постанова КЦС ВС від 03.08.2022 № 156/268/21 (61-17186 св 21)).

З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що ОСОБА_1 , отримавши від первісного кредитора кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернула, проценти у встановленому договором розмірі не сплатила, нею не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, тому позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 21955,99 грн, з яких: заборгованість за тілом 13514,00 грн, заборгованість по процентам 8441,99 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи позивачем при подачі позову сплачено судовий збір за розгляд справи у розмірі 2 662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією, доданою до матеріалів справи.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 21955,99 грн, що становить 97,33 % від ціни позову (22556,99 грн), то з ОСОБА_1 на користь позивача за розгляд справи підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 591,31 грн, виходячи з розрахунку: (2662,40 х 97,33 % = 2 591,31 грн).

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», Додаткову угоду №25771572866 від 25.05.2026 року до Договору про надання правничої допомоги 20/01/26-02 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг, згідно якого за складання позовної заяви до ОСОБА_1 , вивчення матеріалів справи, підготовку адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором, підготовку та подачу клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, вартість послуг становить 7 000,00 грн.; свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю.

Оцінка судом вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22).

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Враховуючи на відсутність клопотання відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, то заявлена сума на відшкодування правничої допомоги підлягає до стягнення пропорційно розміру задоволених позовних вимог (97,33%) у розмірі 6 813,10 грн.

Керуючись статтями 526, 634, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість кредитним договором №210081 від 20.11.2025 року в сумі 21955,99 грн (двадцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят п`ять грн 99 коп), з яких: заборгованість за тілом 13514,00 грн, заборгованість по процентам 8441,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 591,31 грн (дві тисячі п`ятсот дев`яносто одна грн 31 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 6 813,10 грн (шість тисяч вісімсот тридцять грн 10 коп) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34 офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.А.Дем`янова