Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №515/1322/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1322/26

Провадження № 2/515/2038/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Тайгер- Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Тайгер- Фінанс» (далі - ТОВ « ФК Тайгер- Фінанс») в особі представника Усенка М.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

08 січня 2025 між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» і відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №29264896. Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з умовами кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах надати позичальнику грошові кошти у сумі та на строк, визначені умовами договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну їй суму, але відповідачка зі свого боку не виконала умов кредитного договору, через що у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитом у загальному розмірі 19033,60 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 4000,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків 12505,60 грн; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту 528,00 грн; простроченої заборгованості за штрафами 2000,00 грн.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань та 22.05.2026 надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості, на яку відповідачка не відреагувала.

Оскільки всупереч умовам кредитного договору взяті на себе зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості та відсотків ОСОБА_1 не виконала, позивач просить стягнути з відповідачки вищевказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на надання професійної правничої допомоги у сумі 8000 грн 00 коп.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2026 року, справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Відповідно до ухвали судді від 22 липня 2026 року, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачці роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. У позові просив справу розглядати у відсутність представника.

Відповідачка належним чином повідомлялася про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами за зареєстрованою адресою місця проживання. Поштове відправлення було повернуто до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 91- 1 Правил.

За змістом п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

Відповідачка клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що 08.01.2025 між ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №29264896 (надалі - договір) (а.с.4-14).

Відповідачці ОСОБА_1 для підписання договору було надано одноразовий ідентифікатор 39hzsNdL, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.19 зворот).

Відповідно до п.1.1 договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн. у валюті: Українська гривня (п.1.2 договору).

Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 08.01.2025. Строк на який надається кредит окрема частина встановлюється Графіком платежів (п.1.3 договору).

Дата надання кредиту: 08.01.2025 (п.1.3.1 договору).

Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання графіку платежів): 03.01.2026 (п.1.4 договору).

Загальні витрати позичальника за кредитом складає 14232,00 грн. в грошовому виразі та 2654,66 відсотків річних у процентному значенні. Орієнтовна загальна вартість кредиту, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника складає 18232,00 грн. Денна процентна ставка становить 0,99% (п.1.5 договору).

Пільгова процентна ставка становить 0,8 % в день (п.1.5.1 договору).

Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає 600,00 грн. (п.1.5.2).

Кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (п.2.1 договору). Згідно п.2.2.3 договору, за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

Пільгова процентна ставка 0,8% за один день, строк пільгового періоду 30 календарних днів з 08.01.2025 по 07.02.2025;

Стандартна процентна ставка 0,96% за один день, стандартний період 330 календарних днів з 08.01.2025 по 03.01.2025.

Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, що є невід`ємною частиною договору (п.2.4.1 договору).

У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п.1.4 договору на один календарний день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф) у розмірі 10% від суми отриманого кредиту (п.4.7 договору).

У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п.1.4 договору на десять календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф) у розмірі 40% від суми отриманого кредиту (п.4.7.1 договору).

Позичальника підтверджує, зокрема, що: отримав до укладення договору інформацію, вимога надання якої передбачені законодавством України, в тому числі передбачену ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»; до укладення цього договору отримав проект договору разом з додатками та Правилами надання коштів та банківських металів у кредит; умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану (п.5.1 договору).

Як видно із паспорту споживчого кредиту продукту «29264896» Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с.16-17) відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить електронний підпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення одноразовим ідентифікатором 4с60FQvX.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили право позичальника за наявності відповідної пропозиції кредитодавця продовжити строк користування/повернення кредиту шляхом натискання кнопки «Пролонгувати кредитний договір» в Особистому кабінеті із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Реалізуючи це право, сторони уклали Угоду від 07.02.2025 (заявка № 17968 від 07.02.2025) про внесення змін до договору про споживчий кредит №29264896 від 08.01.2025 року щодо продовження строку повернення кредиту. Відповідно до угоди від 07.02.2025 року дата повернення кредиту з урахуванням строку продовження визначена - 02.02.2026 року; пільгова процентна ставка 0,8 % нараховується з 07.02.2025 року по 27.02.2025року, стандартна (базова) процентна ставка 0,96 % - з 28.02.2025 року по 02.02.2026 року. Угода супроводжується новим графіком платежів, погодженим сторонами. Укладення угоди підтверджується здійсненими відповідачкою платежами: 06.02.2025 року - 928,00 грн та - 75,00 грн, які кредитодавець зарахував у рахунок погашення нарахованих процентів та комісії.

Згідно з наданою позивачем відомістю щоденних нарахувань за договором проценти за користування кредитом нараховувалися: за період з 08.01.2025 року по 27.02.2025 року - за пільговою ставкою 0,8 % (32,00 грн за день), а з 28.02.2025 року - за стандартною ставкою 0,96 % (38,40 грн за день). 01.03.2025 року нараховано штраф у розмірі 400,00 грн, 10.03.2025 року - штраф у розмірі 1 600,00 грн.

Згідно інформації ТОВ «ФК «Контрактовий дім», 08.01.2025 здійснено за допомогою системи EasyPay платіж на суму 4000,00 грн., номер карти: 5168745180363019 (а.с.20).

Враховуючи неналежне виконання відповідачкою умов договору про споживчий кредит №29264896 від 08.01.2025, у відповідачки станом на 02.01.2026 виникла заборгованість в сумі 19033,60 гривні, з яких: заборгованість за кредитом 4000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 12505,60 гривень; штраф - 2000,00 грн.; заборгованість по комісії - 528,00 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.20 зворот – 23 ).Також, 22.05.2026 позивач направляв відповідачці претензію щодо необхідності погашення заборгованості за кредитом, однак така залишилась без належного реагування (а.с.23 зворот).

Вирішуючи вимогу про стягнення заборгованості за основним боргом, процентами та комісією, то суд виходить з наступного.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок простроченої заборгованості не спростовано.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення у сумі 17 033,60 грн, з якої: 4000,00 грн - заборгованість по кредиту; 12505, 60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 528,00 грн – заборгованість по комісії.

Одночасно, вирішуючи позовну вимогу щодо стягнення з відповідачки заборгованості за штрафом в розмірі 2000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64» на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь позивача штрафних санкцій за прострочення нею виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, оскільки на час укладення та дії Кредитного договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.

За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 2000,00 грн суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому такі задоволенню не підлягають.

За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи: Договір про надання правничої допомоги №0207 від 02.07.2025, укладений між адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» (а.с.26- зворот), згідно п.2.3 якого розмір послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00 грн; Акт №2056 від 28.05.2026 наданих послуг правової (правничої допомоги), з якого вбачається, що ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та адвокатське об`єднання погодили надання та прийняття правових послуг згідно договору про надання правничої допомоги №0207 від 02.07.2025: боржник: ОСОБА_1 , кредитний договір №29264896 від 08.01.2025. Сума наданих послуг 8000,00 грн. (а.с.27 зворот); Детальний опис наданих послуг до Акту №2056 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025, згідно якої Адвокатським об`єднання було надано наступні послуги, а саме усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 го. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год.00 хв.; погодження правової позиції клієнта 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта, усього 6 год. 30 хв. (а.с.28).

Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» Адвокатським об`єднанням «Апологет» правової допомоги в рамках укладеного між ними договору.

Одночасно суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.

Відтак, із урахуванням складності справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, обсягу, часу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи адвоката, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу співмірності розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципів розумності та співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, а також те, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу слід зменшити, встановивши такий у сумі 4000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, заборгованість за Договором про споживчий кредит № 29264896 від 08 січня 2025 року станом на 22.05.2026 у сумі 17033,60 грн (сімнадцять тисяч тридцять три грн 60 к.), з якої: 4000,00 грн - заборгованість по кредиту; 12 505,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 528,00 грн – заборгованість по комісії, а також 2382,64 грн (дві тисячі триста вісімдесят дві грн 64 к.) судового збору та 4000,00 грн (чотири тисячі грн 00к.) витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 14.09.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк