Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №515/1515/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1515/26

Провадження № 2/515/2297/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 вересня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Ільченко А.П. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22 лютого 2011 року зареєстрували шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що впродовж спільного життя шлюбні відносини фактично припинилися у зв`язку із втратою взаєморозуміння. З квітня 2026 року шлюбно-сімейні відносини між ними фактично припинені, а з липня 2026 року сторони зовсім проживають окремо у зв`язку із різними поглядами на життя. Почуття довіри та взаємоповаги між ними втрачено. Спроби налагодити стосунки не вдавалися попри всі намагання позивачки. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе, оскільки це суперечить її інтересам, тому позивачка просить не надавати строк на примирення, шлюб, укладений з відповідачем, розірвати. Сплачений судовий збір позивачка просить залишити за нею та не стягувати його з відповідача.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2026 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Відповідно до ухвали судді від 21 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивачка належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала. 11 серпня 2026 року до суду надійшла заява представника позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_5 про слухання справі за її відсутності та позивачки, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, строк на примирення просила не надавати та розірвати шлюб, після розірвання шлюбу просила залишити позивачці прізвище « ОСОБА_6 »(вх. №6794/26-Вх 11.09.2026).

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за зареєстрованою адресою місця проживання. Поштове відправлення було повернуто до суду із зазначенням «вручено особисто».

Відповідач клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

22 лютого 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було зареєстровано шлюб, актовий запис № 23; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 » (а.с.9,10).

Від шлюбу подружжя мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження дитини: серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області від 10 червня 2011 року, актовий запис №77 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження дитини: серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області від 25 квітня 2013 року, актовий запис №134(а.с.11,12).

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач відзив на позов не подав та у судове засідання не з`явився, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та порушуватиме інтереси сторін та їх дитини, суд доходить висновку, що вимога позивачки про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 113 СК України позивачка має право надалі йменуватися шлюбним прізвищем « ОСОБА_6 ».

З урахуванням приписів ст. 141 ЦПК України та заявленої позивачкою вимоги про залишення судового збору за нею, витрати по сплаті судового збору з відповідача на користь позивачки стягненню не підлягають

Керуючись ст.ст.4,13,81,141,263-265,280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 22 лютого 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеській області, актовий запис №23 - розірвати.

Залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_6 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 14.09.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк