Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №521/13089/21 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

20.08.26

Справа № 521/13089/21

Провадження № 2/521/52/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.,

за участі секретаря судового засідання Коноваловій К.О., Примакіній С.О., Каліній П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом, по розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовною заявою до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом, по розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 липня 2019 року відносно останнього, та з боку АТ «Одесаобленерго» було складено Акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) № 8008590, у якому зокрема, зазначалось, що «Позивачем було порушено ПРРЕЕ, шляхом пошкодження на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку».

Позивач із положеннями протоколу № 26/1 від 30.07.2021 року не погоджується, вважає його таким, що є недійсним та підлягає скасуванню.

Вказує, що оскаржуване рішення комісії базувалось на оцінці експертного висновку, в якому міститься інформація, що фактично спростовує наявність у діянні Позивача вини у порушенні ПРРЕЕ.

До суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заперечення відповідач обґрунтовує тим, що: 1) посилання позивача на обставини про існування заводського дефекту приладу обліку є припущеннями, оскільки вони не підтверджені у справі належними, достовірними та достатніми доказами; 2) положення п. 6.42 ПКЕЕ, за якими споживач має право оскаржити рішення комісії в суді, є нечинними з огляду на втрату чинності Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28.

20 жовтня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Позивач у відповіді на відзив вказує на необґрунтованість вимог відзиву Відповідача з огляду на положення пункту 5 частини 3 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України. Даною нормою встановлено, що відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

В той же час, як вказує Позивач, Відповідачем критично оцінюється лише довід Позивача про існування заводського дефекту приладу обліку (лічильника електричної енергії ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522).

Як вказує Позивач, Відповідачем жодним чином не оспорюються посилання позивача на відсутність будь-якого факту втручання в роботу лічильника електричної енергії ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522 з боку останнього. У відзиві Відповідач не заперечує проти доводів позивача з приводу того, що виявлення факту відпайки одного виводу первинної обмотки вимірювального приладу фази «А» відбулось лише в результаті розкриття корпусу лічильника. Не заперечується також висновок позивача про відсутність будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між діянням останнього та наявністю факту безоблікового користування електричною енергією.

Відповідно до частини першої статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

З приводу наявності у позивача права на звернення до суду із позовною заявою про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом, по розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, Позивач посилається на положеннями ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач звертає увагу суду, що чинними Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312, а саме абзацами 3, 3 пункту 8.2.7. ПРРЕЕ чітко визначено, що:

«Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом».

«Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення».

Більше того, положеннями статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Зважаючи на вказане, Позивач дійшов висновку про наявність у нього права одразу звертатись до суду із позовом про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом, по розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вислухавши пояснення учасників справи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставинах, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 06 листопада 2018 року набув права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 5121080300:03:001:0393), площею 0,15 га, право власності на яку позивач набув права власності за договором купівлі-продажу від 06 листопада 2018 року.

06 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «Одесаобленерго» (Оператор системи) та Позивачем було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 06011/754.

До зазначеної вище дати існував договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладений між Акціонерним товариством «Одесаобленерго» та попереднім власником нерухомого майна (будинку та земельної ділянки).

10 липня 2019 року відносно Позивача, та з боку АТ «Одесаобленерго» було складено Акт про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) № 8008590, у якому зокрема, зазначалось, що «Позивачем було порушено ПРРЕЕ, шляхом пошкодження на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку» (копія акту додається).

Згодом, лічильник електричної енергії, що розташовувався на земельній ділянці Позивача було відправлено на проведення трасологічного та електротехнічного дослідження до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

11 вересня 2020 року АТ «Одесаобленерго» було перейменовано в АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на підставі результатів загальних зборів акціонерів компанії.

18 червня 2021 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) було видано Висновок експертів № 11275/21-31/11553/21-46 за результатами проведення трасологічного та електротехнічного дослідження приладу обліку електричної енергії типу ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522.

На вирішення трасологічного та електротехнічного дослідження були поставлені наступні питання:

Чи не порушена цілісність поліетиленового сейф-пакету з номером НОМЕР_1 та чи відсутній доступ до змісту матеріалів, речовин тощо, що знаходяться всередині зазначеного пакування?

Чи порушена цілісність свинцевих пломб заводу-виробника та повірника, що встановлені на лічильнику ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522 та чи наявні сліди стороннього впливу на зазначені пломби?

Чи проводилось відкриття, повторне навішування та повторне опломбування (перепломбування) пломб, якими опломбовано корпус лічильника ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522?

Чи наявні ознаки втручання в роботу лічильника ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522 та його лічильного механізму на предмет занижування показів, у вигляді подряпин, тріщин, сколів та який характер їх виявлення?

Чи містяться всередині корпусу приладу обліку ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522 сторонні пристрої або предмети не заводського походження (слід від сторонніх пристроїв чи предметів, сліди не фабричної пайки, залишки дротів та інші ознаки втручання в роботу лічильника)?

За результатами проведеного дослідження були зроблені наступні висновки:

1. Цілісність наданого на дослідження сейф-пакету з номером НОМЕР_1 не порушено, слідів дії сторонніх предметів не виявлено, що виключає можливість доступу до його вмісту.

2. 3. На металевій пломбі, яка була прикріплена з лівої сторони корпуса лічильника ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522, слідів дії сторонніх предметів не виявлено, цілісність пломби не порушено. Слідів несанкціонованого відкриття, повторного навішування та повторного опломбування (перепломбування) пломби не виявлено.

На металевій пломбі, яка була прикріплена з правої сторони корпуса лічильника ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522, слідів дії сторонніх предметів не виявлено, цілісність пломби не порушено. Слідів несанкціонованого відкриття, повторного навішування та повторного опломбування (перепломбування) пломби не виявлено.

4. В результаті проведеного дослідження ознак втручання в роботу лічильника електричної енергії ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522 та його лічильного механізму у вигляді подряпин, тріщин, сколів не виявлено.

5. В результаті проведеного дослідження електричних комунікацій та компонентів лічильника електричної енергії ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522 було виявлено, що один із виводів первинної обмотки вимірювального приладу фази «А» був відпаяний, тому облік електричної енергії по цій фазі не відбувався.

30 липня 2021 року засіданням комісії Біляївського РЕМ з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ було розглянуто акт про порушення ПРРЕЕ № 8008590 від 10.07.2019 року, складеного відносно Позивача за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_2 .

Розглядаючи спірний акт, комісія врахувала положення Висновку експертів № 11275/21-31/11553/21-46 від 18 червня 2021 року, у висновках якого було зазначено: В результаті проведеного дослідження електричних комунікацій та компонентів лічильника електричної енергії ЦЭ680ЗВ зав. № 71024522 було виявлено, що один із виводів первинної обмотки вимірювального приладу фази «А» був відпаяний, тому облік електричної енергії по цій фазі не відбувався.

Комісією було прийнято рішення:

«Відповідно до п. 8.4.4. ПРРЕЕ за результатами проведеного дослідження визначити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії відповідно до п. 8.4.8. п. 1 за формулою 5 п. 8.4.1.з урахуванням п. 8.4.9.

Дозволена потужність точки комерційного обліку 10 кВт.

Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби – 24 год.

Період нарахувань з 09.01.2019 по 10.07.2019.

Всього підлягає до сплати:

• за необліковану електричну активну енергію 22 296, 74 грн. за 8 102 кВт*годин;

• за експертне трасологічне дослідження № 11275/21-31/11553/21-46 від 18.06.2021 року – 12 355, 92 грн.

Нарахована сума повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку».

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо належності обраного позивачем способу судового захисту суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19): вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, оскільки таке рішення, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, безпосередньо впливає на права та обов`язки споживача, визначає обсяг і вартість необлікованої електричної енергії та може бути підставою для застосування передбачених законодавством наслідків.

Такий підхід застосовано і Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 643/11540/20 (провадження № 61-20010св21), у якій Верховний Суд визнав слушним довід про те, що скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ є ефективним способом захисту. Отже, доводи відповідача про неналежність обраного позивачем способу захисту суд відхиляє.

Вирішуючи питання про норми матеріального права, які підлягають застосуванню, суд виходить з дати виявлення та фіксації порушення. Акт про порушення № 8008590 складено 10 липня 2019 року. Постановою НКРЕКП від 18 липня 2019 року № 1525, яка набрала чинності 27 липня 2019 року, Правила роздрібного ринку електричної енергії були доповнені главою 8.4 щодо визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а постанова НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, якою було затверджено Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика № 562), визнана такою, що втратила чинність.

За частиною другою статті 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Аналогічний загальний принцип закріплено у статті 58 Конституції України.

У постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 234/21492/19 (провадження № 61-307св22) сформульовано висновок, що, вирішуючи спір про нарахування споживачу плати за недовраховану електричну енергію внаслідок порушення ПРРЕЕ, вчиненого до 18 липня 2019 року, суди повинні застосовувати Методику № 562. У постанові від 01 березня 2023 року у справі № 234/19485/19 (провадження № 61-11188св21) Верховний Суд також застосував Методику № 562 до порушення ПРРЕЕ, зафіксованого у побутового споживача в травні 2019 року.

Таким чином, до матеріальних правовідносин, пов`язаних із порушенням, зафіксованим актом від 10 липня 2019 року, підлягала застосуванню Методика № 562 у редакції, чинній на цю дату. Посилання комісії у рішенні від 30 липня 2021 року на пункти 8.4.4, 8.4.8 та 8.4.9 ПРРЕЕ як на нормативну підставу визначення обсягу і вартості необлікованої електричної енергії не відповідає наведеному правовому регулюванню, оскільки глава 8.4 ПРРЕЕ набула чинності після складання акта про порушення.

Крім того, незалежно від зазначеної помилки у виборі нормативної підстави розрахунку, матеріалами справи не підтверджено самого порушення, яке було зафіксовано в акті № 8008590. В акті зазначено про пошкодження на приладі обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладу обліку.

Пунктом 3.1 Методики № 562 для побутових споживачів було передбачено, зокрема, застосування Методики у разі пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку за умови наявності документа, що підтверджує факт пломбування, та за умови втручання споживача в роботу приладу обліку. Цим самим пунктом передбачалося, що факт втручання споживача в роботу приладу обліку, факт пошкодження пломб та/або приладу обліку має бути підтверджений експертизою, якщо споживач такого порушення не визнав.

У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 214/6128/15-ц, з посиланням на постанову Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 749/943/16-ц (провадження № 61-23533св18), зазначено, що факт втручання споживача у роботу приладу обліку у разі невизнання ним такого факту має бути підтверджений експертизою.

Натомість висновком експертів КНДІСЕ № 11275/21-31/11553/21-46 від 18 червня 2021 року встановлено, що цілісність сейф-пакета не порушена; на металевих пломбах з лівої та правої сторін корпусу лічильника слідів дії сторонніх предметів не виявлено, цілісність пломб не порушена, слідів несанкціонованого відкриття, повторного навішування та повторного опломбування не виявлено; ознак втручання в роботу лічильника та його лічильного механізму у вигляді подряпин, тріщин, сколів не виявлено.

Експертами водночас встановлено, що один із виводів первинної обмотки вимірювального приладу фази «А» був відпаяний, унаслідок чого облік електричної енергії по цій фазі не відбувався. Однак цей висновок засвідчує технічний стан внутрішніх компонентів приладу обліку та наслідок такого стану; він не містить висновку про те, що відпайка виникла внаслідок дій позивача, не встановлює часу її виникнення і не підтверджує пошкодження позивачем повірочних пломб чи несанкціоноване відкриття корпусу лічильника.

Суд також враховує постанову Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі № 917/195/23. У ній, застосовуючи приписи глави 8.4 ПРРЕЕ до пізніших правовідносин, Верховний Суд виходив із того, що для висновку про пошкодження пломби експертне дослідження має підтверджувати порушення її цілісності; за відсутності порушення цілісності пломби самі по собі інші сліди впливу не підтверджують передбаченого ПРРЕЕ порушення. Хоча у цій справі застосовується попереднє нормативне регулювання, наведений підхід є релевантним для оцінки того, чи підтверджено доказами фактичну ознаку пошкодження пломб, зафіксовану актом.

При цьому суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 906/513/18 (провадження № 12-66гс21), за яким у разі відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника у місцях, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку, застосування Методики № 562 не ставиться у залежність від доведення факту фактичного безоблікового споживання електричної енергії. Проте цей висновок стосується іншого складу порушення - відсутності пломб енергопостачальника, передбаченого підпунктом 2 пункту 2.1 Методики. У даній справі актом зафіксовано пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку приладу обліку, а експертним висновком пошкодження цих пломб та несанкціоноване відкриття приладу не підтверджені. Тому зазначена правова позиція Великої Палати Верховного Суду не усуває необхідності доведення фактичних ознак саме того порушення, яке покладено в основу оспорюваного рішення.

Відповідно до статей 76, 77, 79, 81, 89, 110 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу та їх сукупність, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили, однак у цій справі його зміст безпосередньо спростовує зафіксовану в акті ознаку пошкодження повірочних пломб, а інших належних та допустимих доказів такого пошкодження або втручання саме позивача в роботу приладу обліку відповідачем не надано.

Отже, установлені у справі обставини не дають підстав вважати доведеним порушення, зазначене в акті № 8008590 від 10 липня 2019 року. Сам факт того, що один із внутрішніх виводів вимірювального приладу був відпаяний і облік по фазі «А» не відбувався, за відсутності підтвердженого пошкодження повірочних пломб, несанкціонованого відкриття корпусу та доказів втручання позивача, не є достатнім доказом вчинення позивачем порушення, покладеного в основу рішення комісії.

За таких обставин рішення комісії Біляївського РЕМ АТ «ДТЕК Одеські електромережі», оформлене протоколом № 26/1 від 30 липня 2021 року, прийняте за недоведеності порушення, зазначеного в акті, та із застосуванням до правовідносин, що виникли 10 липня 2019 року, положень глави 8.4 ПРРЕЕ, які набрали чинності пізніше. Це є підставою для визнання оспорюваного рішення недійсним та його скасування в частині визначених ним нарахувань, у тому числі вартості необлікованої електричної енергії та вартості експертного дослідження.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В зв`язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів", Малиновський районний суд міста Одеси перейменовано на Хаджибейський районний суд міста Одеси.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 110, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 5, 15, 16, 714 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Методикою № 562 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом, по розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією – задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати рішення Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28-б) по розгляду акту № 8008590 від 10.07.2019 року про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 26/1 від 30.07.2021 року, про нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) грошових коштів за необліковану електричну енергію в розмірі 22 296,74 грн та за проведення експертного трасологічного дослідження в розмірі 12 355,92 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя: Д.Я. Роїк