Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №945/237/26 — Миколаївський апеляційний суд

15.09.26

22-ц/812/1485/26

Провадження № 22-ц/812/1485/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2026 року м. Миколаїв

справа № 945/237/26

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Тищук Н.О., Ямкової О.О.,

переглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області, постановлену 04 травня 2026 року під головуванням судді Шаронової Н.О., повне судове рішення складено цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі – ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 травня 2026 року позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» повернуто позивачу на підставі ч. 4 ст.185 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ТОВ «Діджи Фінанс» посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду. Апелянт зазначає, що висновок суду, що позовна заява сформована не за допомогою підсистеми «Електронний суд» та не підписана кваліфікованим електронним підписом не відповідає дійсним обставинам подання позовної заяви до суду. Так, доказом того, що позовну заяву було сформовано та надіслано саме через підсистему «Електронний суд» є квитанція про доставку документів до електронного кабінету суду. Сформована, підписана і подана до суду у системі Електронний суд «Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором» з електронним штампом підсистеми «Електронний суд» є юридичним підтвердженням того, що документ пройшов офіційну реєстрацію, був підписаний ЕЦП/КЕП і переданий у судову систему. Разом з тим, суд не врахував викладені факти та безпідставно повернув позовну заяву. Крім того, навіть за наявності формальних сумнівів щодо відповідності позовної заяви вимогам процесуального закону, суд першої інстанції був зобов`язаний залишити позовну заяву без руху з наданням строку для усунення можливих недоліків, а не застосовувати крайній процесуальний захід у вигляді повернення.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену в п. 6 ч. 1 ст.353 цього Кодексу розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що документ під назвою "позовна заява", який сформований за допомогою підсистеми "Електронний суд", є по суті документом, який доданий як додаток у форматі «pdf», в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС не підписаний кваліфікованим електронним підписом його підписувача, а тому дійшов висновку, що позовна не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню, оскільки у порушення вимог ч. 4 ст.185 ЦПК України, позовна заява не підписана особою, яка її подала.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Так, частиною другою статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано

Відповідно до частин п`ятої-дев`ятої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Згідно з пунктом 9 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення про ЄСІТС).

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду (пункт 27 Положення про ЄСІТС).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Діджи Фінанс» подало позовну заяву безпосередньо до Миколаївського районного суду Миколаївської області через підсистему "Електронний суд". Документ під назвою "Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором" був сформований в особистому кабінеті користувача та підписаний кваліфікованим електронним підписом заявника.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що текст позовної заяви у форматі PDF-файлу не містив кваліфікованого електронного підпису його підписувача.

Однак такий висновок суду першої інстанції є помилковим та свідчить про неправильне застосування процесуального закону.

Подання процесуального документа через підсистему "Електронний суд" із накладенням кваліфікованого електронного підпису на сформований у системі документ підтверджує автентичність походження документа, ідентифікує особу заявника та засвідчує її волевиявлення щодо звернення до суду. Особливості технічної реалізації функціонування ЄСІТС, зокрема спосіб формування та збереження файлів електронного підпису щодо доданих документів, не можуть покладати на учасника справи ризик негативних процесуальних наслідків.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при вирішенні питання про прийняття процесуального документа, поданого через підсистему "Електронний суд", суди повинні виходити не лише з формальних ознак документа, а й з необхідності забезпечення особі реального доступу до правосуддя та недопущення надмірного процесуального формалізму.

Подібні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2024 року у справі № 673/554/21, від 12 квітня 2024 року у справі № 182/3834/21, від 09 січня 2025 року у справі № 361/879/13-ц, від 26 лютого 2025 року у справі № 215/2765/16-ц, від 28 липня 2025 року у справі № 320/1194/24, від 03 вересня 2025 року у справі № 579/1109/24, від 18 березня 2026 року у справі № 342/1193/24, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 та від 30 квітня 2026 року у справі № 990/52/24.

В матеріалах справи міститься сформований через підсистему "Електронний суд" документ під назвою "Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором", який був поданий керівником ТОВ «Діджи Фінанс» Романенком М.Е. через його електронний кабінет та підписаний кваліфікованим електронним підписом.

У зазначеному документі прямо вказано: "Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором", документ сформований в системі «Електронний суд» 03.02.2026. Тобто сам електронний документ, сформований у системі, виконував функцію процесуального звернення до суду та містив текст позовної заяви.

Наведене свідчить про те, що особа, яка подала позовну заяву, належним чином реалізувала передбачений процесуальним законом спосіб подання позовної заяви в електронній формі через ЄСІТС. При цьому електронний документ, створений у системі "Електронний суд" та скріплений кваліфікованим електронним підписом, у сукупності з доданими файлами становить єдиний електронний пакет документів, який надсилається суду та підтверджує волевиявлення особи на вчинення відповідної процесуальної дії.

Отже, позовна заява була подана через офіційний електронний сервіс судової влади із використанням авторизованого електронного кабінету та кваліфікованого електронного підпису заявника, відповідала вимогам процесуального закону щодо її підписання, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для її повернення на підставі частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 753/26173/21 звертав увагу, що сам по собі факт того, що текст апеляційної скарги був викладений у доданому PDF-файлі, а не безпосередньо в полі електронної форми, не свідчить про відсутність кваліфікованого електронного підпису на апеляційній скарзі чи про неподання такого процесуального документа.

З огляду на викладене, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі у передбаченому законом порядку відповідно до приписів ст. 379 ЦПК України.

Керуючись статтями 374, 379, 382 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.

Ухвалу судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 травня 2026 року скасувати, а матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» направити до того ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді Н.О. Тищук

О.О. Ямкова

Повна постанова складена 15 вересня 2026 року.