Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №130/2502/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 130/2502/25

Провадження № 2/740/259/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Гагаріної Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Мартиненко Ю.А.,

позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника позивача адвоката Луєнка Ю.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Глазун Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – орган опіки та піклування Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з ними, -

встановив:

адвокат Луєнко Ю.В. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду із позовною заявою в якій просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та участі у їх вихованні у спосіб спілкування в режимі відеозв`язку через засоби мобільного зв`язку кожного дня у період часу з 18-30 год до 20-00 год, а також шляхом письмового спілкування в будь-якому з загальнодоступних ОСОБА_5 , таких, як «Viber», «WhatsApp», «Telegram», «Signal» тощо з урахуванням стану здоров`я, режиму дня та навчально-виховного процесу дітей. Зобов`язати ОСОБА_2 : організовувати спілкування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 в режимі відеозв`язку через засоби мобільного зв`язку кожного дня у період часу з 18-30 год до 20-00 год; повідомити ОСОБА_1 номер засобу мобільного зв`язку дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для спілкування з ними в режимі відеозв`язку та письмового спілкування в будь-якому з загальнодоступних месенджерів, таких як: «Viber, WhatsApp», «Telegram», «Signal» тощо, урахуванням стану здоров`я, режиму дня та навчально-виховного процесу дітей; не забороняти дітям у будь-який можливий та зручний для них час, з урахуванням їх стану здоров`я, режиму дня та навчально-виховного процесу, самим за власним бажанням телефонувати батьку ОСОБА_1 , писати йому текстові повідомлення в будь-якому з загальнодоступних месенджерів, таких, як -Viber», «WhatsApp», «Telegram», «Signal» тощо та створити необхідні умови для цього, забезпечивши дітей або кожну з них мобільним телефоном з необхідними технічними можливостями. Визначити ОСОБА_1 спосіб участі у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення для особистих зустрічей із ними в Україні, не менше ніж п`ять діб на місяць у сукупності, та додатково не менше, ніж двадцять одну добу протягом літа (у період літніх канікул), з урахуванням стану здоров`я, режиму дня та навчально-виховного процесу дітей, відстрочивши виконання рішення суду в цій частині до закінчення або припинення воєнного стану в Україні та перебування в цей період дітей в Україні, a батька - за кордоном.

Зазначив, що з 2017 ОСОБА_1 проживав спільно з ОСОБА_2 як чоловік та жінка і у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач з 2017 року офіційно проживає та працює у Польщі. Відповідач з дітьми періодично проживали разом з позивачем то у Польщі, то в Україні, оскільки відповідач не хотіла на довго розлучатися зі своїми батьками та друзями. Після 24.02.2022 відповідач разом з дітьми переїхала проживати до позивача у Польщу, де вони проживали у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . З 2022 року діти відвідували польські навчальні заклади дошкільної підготовки. Позивач приймав активну участь у вихованні та утриманні дітей, між ними був сформований сильний і стабільний емоційний зв`язок. Позивач займався оплачуваною працею, а відповідач здійснювала догляд за дітьми , періодично також працювала.

У кінці 2022 року їхні сімейні стосунки погіршилися. Позивач дізнався від дітей про те, що відповідач перебуваючи у стані сильного збудження для того щоб змусити дітей слухатися знищила ножем їх іграшки. У 2024 році позивач помітив, що ставлення відповідача до дітей є неналежним, зокрема у другій половині 2024 і 2025 році насильницьке ставлення матері до дітей посилилося. Вони часто сварилися і відповідач свої емоції спрямовувала на дітей, кричала на них без причини. Відповідач вважала, що позивач інтереси дітей ставив вище за її потреби, це їй не подобалося.

З метою реалізації наміру поїхати разом з дітьми від позивача без його згоди, відповідач подала до уповноважених офіційних органів Польщі завідомо неправдиву заяву про те, що позивач нібито чинить насильство на нею. Після реєстрації заяви у місцевій районній прокуратурі, позивача було затримано, а відповідач забрала дітей та виїхала з помешкання. З 13.06.2025 позивач не бачив дітей і не спілкувався з ними, не знав про їх місцезнаходження. 20.06.2025 позивач звернувся з заявою до районного суду м.Познані про встановлення контакту з малолітніми дітьми, з`ясування їх місцезнаходження. 30.06.2025 позивач звернувся з заявою до районної прокуратури про повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчинення злочину – викрадення дітей.

У подальшому він дізнався, що відповідач проживає в с.Безуглівка Ніжинського району. За місцем проживання вона звернулася до ніжинського міськрайонного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на малолітніх дітей. 07.08.2025 виданий судовий наказ у справі № 740/4232/25, яким з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 28.07.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Позивач не заперечує проти вказаного судового наказу та бажає сплачувати кошти добровільно, але не має можливості через поведінку відповідача, яка переховується і не надає реквізит розрахункового рахунку чи банківської карти.

Позивач на даний час постійно проживає і працює у Польщі, а відповідач з дітьми проживають в Україні. За таких обставин позивач може реалізовувати свої батьківські права на спілкування з дітьми та участь у їх вихованні й забезпечувати права дітей на спілкування з батьком шляхом спілкування у режимі відеозв`язку через засоби мобільного зв`язку.

Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

03.11.2025 від представника відповідача адвоката Глазун Т.О. надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що доводи позивача, викладені у позові є неправдивими, оскільки саме у позивача вбачаються негативні емоції, які він проявляв у своїй родині, саме його бояться діти і від його неадекватної поведінки діти отримували психологічну травму.13.06.2025 до позивача було застосовано запобіжний захід, яким заборонено контактувати будь-яким чином з нею, як потерпілою, наближатися до неї на відстань менше 50 метрів, було заведено кримінальну справу у м.Познань щодо вчинення відносно неї фізичного та психологічного насильства. Окрім того, зазначає, що перешкод позивачу у спілкуванні з дітьми не чинить, тому вимога про забов`язання не перешкоджати брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми задоволенню не підлягає. Щодо вимоги про зобов`язання забезпечити режим відеозв`язку через засоби мобільного зв`язку кожного дня у період з 18-30 год до 20-00 год, а також письмового спілкування у мессенджерах, то стороною позивача не враховано, що у місцевості де вона проживає з дітьми існує загроза вимикання світла, перебої із мобільним зв`язком, не враховано вік дітей а саме дитини ОСОБА_7 , якій 4 роки і яка не вміє писати. У задоволенні позовних вимог просила відмовити.

11.11.2025 від представника позивача адвоката Луєнка Ю.В. надійшла відповідь на відзив в якій зазначив, що відповідач склала відносно позивача у Польщі справу за нібито домашнє насильство, оскільки іншої юридичної можливості викрасти дітей, тобто виїхати з дітьми в Україну без його згоди, не мала. Він має відео докази відношення матері до дітей, де дочка ОСОБА_8 повідомляє, що мами їх б`є, також фото з тілесними ушкодженнями які нанесла відповідач позивачу, а не навпаки.

Ухвалою суду від 21.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

25.05.2026 від представника відповідача адвоката Глазун Т.О. надійшли додаткові письмові пояснення у справі щодо неможливості укладення мирової угоди.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми, він телефонує на її номер телефону і у відповідь повідомляє, що діти або не хочуть із ним спілкуватися, або зайняті, або відсутні. Під час спільного проживання у Польщі відповідач кричала на дітей, вчиняла відносно них домашнє насильство. Відносно недавно він дізнався номер телефону старшої дочки, яка сама повідомила його, і вони іноді можуть спілкуватися з Діаною. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, оскільки він любить своїх дітей і хоче приймати участь у їх вихованні та житті.

Представник позивача адвокат Луєнко Ю.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач у судовому засіданні пояснила, що коли вони спільно проживали з позивачем у Польщі, то він вчиняв відносно неї домашнє насильство, про що вона повідомляла у відповідні служби. У свою чергу, вона не чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дітьми, в силу зайнятості дітей, їх розпорядку дня та відключення світлу, відсутності інтернету, інколи зв`язок з позивачем не можливий.

Представник відповідача адвокат Глазун Т.О. просила відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач не чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми, а тому відсутній спір.

Представник органу опіки та піклування Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області Жадько О. надіслав заяву про розгляд справи без їх участі.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він є батьком відповідача ОСОБА_2 , вони проживають разом в с.Безуглівка, тому він стверджує, що дочка не чинить позивачу перешкод у спілкуванні з дітьми, навпаки він є свідком як діти спілкуються з батьком по телефону. У дітей щільний графік навчання, вони додатково ходять на гуртки, а тому не завжди мають можливість спілкуватися з батьком.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч.2,3 ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (ст.7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обо`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (ст.15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ст.157 СК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справах про права дітей та забезпечення їхніх найкращих інтересів, взаємна потреба батьків і дітей у сімейному контакті один з одним є чи не найважливішою складовою поняття «сімейне життя», і заходи, що перешкоджають задоволенню таких потреб, є втручанням у відповідне право, захищене статтею 8 Конвенції. Тому такі заходи мають обов`язково відповідати нагальній соціальній потребі, що переслідується, та не порушувати справедливий баланс, який повинен бути досягнутий між відповідними конкуруючими інтересами, з пріоритетом забезпечення найкращих інтересів дитини (рішення у справі Странд Лоббен та інші проти Норвегії, № 37283/13, 30 листопада 2017 року; рішення у справі Хаддад проти Іспанії, № 16572/17, 18 червня 2019 року).

У § 54 рішення ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

У судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.05.2024 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.10).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.05.2024 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до дозволу на проживання НОМЕР_3 ОСОБА_10 проживає та працює в Польщі.

З довідки Безуглівського старостинського округу № 1 Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 15.07.2025 вбачається, що ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з нею не зареєстровані, але фактично проживають: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно витягів з реєстрів Талалаївської територіальної громади від 24.08.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

Судовим наказом Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області по справі № 740/4232/25 від 07.08.2025 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 28 липня 2025 року (дня звернення з заявою про видачу судового наказу) і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

20.06.2025 позивач ОСОБА_1 звертався до районного суду м.Познані про встановлення контакту з малолітніми дітьми ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , з`ясування місця їх перебування та забезпечення контакту на період провадження, а також до районної прокуратури м.Познані із заявою від 30.06.2025 про повідомлення про підозру ОСОБА_12 у вчинені злочину – викрадення дітей.

Стороною відповідача надана копія підтвердження подання повідомлення від ОСОБА_13 до поліцейського відділку Познань 11.06.2025 про те, що у період з 01.05.2022 по 11.06.2025 у квартирі, розташованій у АДРЕСА_1 , співмешканець ОСОБА_14 знущається на нею психологічно, виганяючи з дому, замикає на балконі, ображає словами, а також фізично, штовхає, шарпаючи та б`ючи відкритою рукою по тілу, а з січня 2024 року знущається на дітьми ОСОБА_15 та ОСОБА_11 4 роки, психологічно, та інформаційна довідка комісаріату поліції м.Познань з якої вбачається, що у справі, що мала місце в період з 24.01.2023 по 11.06.2025 в м.Познань, про психологічне та фізичне насильство на ОСОБА_12 , тобто про діяння, передбачене ст.207 №1 Кримінального кодексу, 12.06.2025 розпочато розслідування злочину,

У ході розгляду справи встановлено, що сторони проживають окремо.

Діти зареєстровані у с.Безуглівка Ніжинського району Чернігівської області разом із матір`ю і проживають на час розгляду справи.

ОСОБА_1 проживає окремо від дітей, в Республіці Польщі, що, в силу об`єктивних причин реальні можливості між батьком і дітьми у таких умовах очевидно звужуються, звертаючись до суду з цим позовом, посилався на необхідність забезпечення йому права на спілкування з дітьми та участь у їх вихованні.

Матеріали справи свідчать, що самостійно і добровільно сторони не можуть визначитися із спільною участю у вихованні спільних дітей, а тому порушено питання про участь у вихованні та вільному спілкуванні з їх малолітніми дітьми батька, який мешкає окремо від них.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами існують тривалі напружені конфліктні відносини, які носять особистий характер, у зв`язку з даними обставинами загострились взаємовідносини і така ситуація не дає можливості мирним шляхом вирішити питання порядку спілкування з дітьми, який мав би влаштовувати кожну із сторін, що зумовлює вирішення даного питання в судовому порядку.

Зі скріншотів переписки сторін в месенджері «Вайбер» вбачається з`ясування стосунків між позивачем та відповідачем щодо дітей, та встановлено, що позивачем перед відповідачем ставиться питання про спілкування з дітьми за допомогою відеозв`язку з використанням мобільного телефону, проте з переписки зрозуміло, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні позивача з дітьми. Наявні записи про пропущені дзвінки та відео дзвінки.

Представником позивача долучені відеозаписи екрану мобільного телефону, з яких вбачається про неодноразові спілкування позивача з дітьми. На долучених до матеріалів справи фотографіях зображена дитина на голові у якої розірваний м`яч, мається фото позивача з тілесними ушкодженнями в області скроні.

У судовому засіданні оглянуто відеозапис, наданий стороною відповідача, з якого вбачається спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і в деяких випадках позивач не стримує свої емоції і в бік колишньої дружини, сторони агресивно поводяться по відношенню один до одного, висловлюючи претензії.

Дані конфліктні відносини вочевидь не сприяють позивачу у реалізації можливості регулярно спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні. Факт наявності конфлікту сторони не заперечували, проте жодних обставин, які б свідчили про негативну поведінку батька відносно дітей, судом не встановлено; негативний вплив на фізичний, психоемоційний стан, розвиток дітей. Жодного процесуального рішення з приводу протиправної поведінки позивача відносно своїх дітей суду не надано.

Напротивагу чому активна поведінка батька свідчить про те, що незважаючи на те, що сторони фактично припинили сімейні відносини, не проживають разом, мають досить напружені стосунки між собою, відповідач має намір та бажання спілкуватися зі своїми дітьми, брати участь у їх вихованні та житті, на що має право на рівні з матір`ю.

Перешкоджання позивачу у спілкуванні з дітьми з боку відповідача беззаперечно порушують його права в частині рівності таких прав на участь у вихованні доньки та спілкуванні з нею.

Посилання відповідача на те, що вона не чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дітьми не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що спір про визначення способів участі у вихованні дітей існує і наявність цього позову про визначення графіку свідчить про відсутність між батьками згоди.

Під усуненням перешкод у спілкуванні з дитиною слід розуміти обов`язок відповідача відповідно до встановленого рішенням суду графіком не чинити фізичні, психологічні, психічні та будь-які інші дії, що перешкоджають брати позивачу участь у спілкуванні та вихованні дітей у визначений за рішенням суду графіком час та місцем виконання рішення.

Суд зауважує, що право батька на спілкування з дітьми є його незаперечним правом, а спілкування дітей з батьком відповідає їх інтересам. Між тим з батьків, хто проживає окремо і дітьми має існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дітей, їх розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками служить задоволенню життєво важливих потреб дитини.

Крім того, діти для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння. Діти мають рости під опікою і відповідальністю обох батьків, а тому участь позивача у вихованні дітей, спілкуванні між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а буде відповідати і інтересам дітей.

Аналізуючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність неприязних відносин між сторонами, відсутність взаєморозуміння між ними з приводу участі кожного з них в житті та вихованні дітей. При цьому позивач, висловлює намір спілкуватись з дітьми, має бажання приймати участь у їх вихованні, спілкуватись з ними, внаслідок чого подав позов, а відповідач при цьому зазначає, що розуміє необхідність участі батька в житті дітей, при цьому посилається на незалежні від неї обставини, як то відключення світла, відсутність інтернету, настрій дітей у період коли позивач виходить на зв`язок та те, що вона не може їх примусити спілкувати з батьком.

Положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Відповідно до ч.4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Між сторонами по справі - батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , існує спір щодо участі батька у спілкуванні з дітьми, який не вдалося вирішити у позасудовому порядку.

Виконавчим комітетом Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, як органом опіки та піклування, затверджено висновок щодо розв`язання спору щодо участі батька у вихованні дітей № 225 від 14.11.2025. Рекомендовано ОСОБА_2 забезпечити спілкування (контакт) малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з батьком ОСОБА_1 у телефонному режимі по відео- або аудіозв`язку, в тому числі у месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp, чотири рази на тиждень. Сформувати графік спілкування неможливо, оскільки батько дітей перебуває поза межами міста, країни, а тому в органу опіки та піклування відсутня компетенція рекомендувати графік.

При визначенні порядку участі батька у вихованні дітей, суд з врахуванням віку дітей, потреби та інтереси обох батьків, розклад роботи і відстань між їхнім місцезнаходженням, особисту прихильність дітей до кожного з них та інші обставини, що мають істотне значення погоджується з висновком наданим органом опіки та піклування.

У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання позивачем своїх батьківських обов`язків, вад здоров`я, неможливість утримувати дітей та приділяти достатню увагу їх вихованню, освіті та духовному розвитку. Вказаний висновок не містить даних щодо негативного ставлення дітей до батька, неналежного поводження батька з дітьми.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «Хант проти України», № 31111/04, § 54).

З урахуванням вищевикладеного, на підставі зібраних доказів, приймаючи до уваги те, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування з дітьми, а також беручи до уваги дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дітей та виходячи з інтересів дитини і вимог статей 157, 158 СК України, суд, врахувавши інтереси дітей, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дітей на час вирішення цього питання, режим їх розпорядку дня, а також висновок органу опіки та піклування, дійшов висновку про часткове задоволення позову та зобов`язання ОСОБА_2 організувати спілкування дітей ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з батьком ОСОБА_1 щоденно з 19-00 год до 20-00 год, з урахуванням стану здоров`я, режиму дня та навчально-виховного процесу дітей та їх завантаженості в режимі відеозв`язку через засоби мобільного зв`язку, без участі матері під час спілкування, або в будь-який інший час та спосіб за домовленістю між батьками. У задоволенні іншої частини позову слід відмовити.

Суд зауважує, що військова агресія росії проти України, воєнний стан та пов`язані з ним обмеження, об`єктивно впливають на обсяг і способи спілкування не лише позивача із дітьми, а й багатьох інших батьків з їх дітьми, які також вимушено, внаслідок війни, опинилися за межами України.

у цій ситуації обов`язок обох батьків полягає в тому, щоб підтримати дітей, мінімізувати психологічний тиск на них пов`язаний із сімейними конфліктами, налагодити комунікацію та співпрацювати в інтересах дітей. Так, особисті неприязні стосунки між батьками, не можуть бути підставою для відмови у спілкуванні з дітьми, тому із батьків, який проживає окремо, а формальний підхід до вирішення вказаного питання є неприпустимим.

Той із батьків, який проживає окремо від своєї дитини, має право на особисте спілкування з нею, а інший не повинен перешкоджати у цьому, якщо тільки таке спілкування не супроводжується фізичним чи психічним насильством та/або буде доведено його негативний вплив на розвиток дитини (див. постанови Верховного Суду: від 05.10.2022 у справі № 196/1202/19, від 26.06.2023 у справі № 753/5374/22, від 09.10.2024 у справі № 753/7011/23).

Суд звертає увагу сторін на те, що саме батьки несуть відповідальність по відношенню до малолітніх дітей, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дітей виникало прагнення бути як із мамою, так і з батьком. З урахуванням вікових змін дітей, їх розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дітей, що буде відповідати їх інтересам.

Керуючись ст.ст.259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позовну заяву задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні з їх дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зобов`язати ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , організувати спілкування дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з батьком ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , щоденно, з 19-00 год до 20-00 год, з урахуванням при цьому бажання дітей, технічних можливостей такого зв`язку, часу навчання та відпочинку дітей, психологічного і фізичного стану дітей, в режимі відеозв`язку через загальновідомі месенджери (Viber. WhatsApp, Telegram, Signal), або в будь-який інший спосіб за домовленістю між батьками.

Визначити ОСОБА_1 спосіб участі у спілкуванні та вихованні дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом встановлення для особистих зустрічей із ними в Україні, не менше ніж п`ять діб на місяць у сукупності, та додатково не менше, ніж двадцять одну добу протягом літа (у період літніх канікул), з урахуванням стану здоров`я, режиму дня та навчально-виховного процесу дітей, та відстрочити виконання рішення суду в цій частині до закінчення або припинення воєнного стану в Україні та перебування в цей період дітей в Україні, a батька - за кордоном.

Відстрочити виконання рішення в частині зустрічей батька ОСОБА_1 з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на території України до закінчення дії воєнного стану на території України.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.О.Гагаріна