Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №766/14927/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/14927/26 н/п 2-о/766/585/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої судді Кузьміної О.І.,

за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою адвоката Мороз Анжели Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення ,-

встановив:

Адвокат Мороз Анжела Іванівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території російської федерації померла її донька ОСОБА_2 .

При цьому, Заявниця зазначає, що вона не може отримати оригінал свідоцтва про смерть своєї доньки і надати йому необхідної юридичної сили на території України, оскільки дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією розірвані, про що також зазначено органом ДРАЦС.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.09.2026 року заяву прийнято до розгляду за правилами окремого провадження.

В судове засідання заявник та його представник не з`явилися, адвокат Мороз А.І. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи без участі представника.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 датою видачі 12.05.1977 року Міським відділом ЗАГС м. Херсона, ОСОБА_3 народжена ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Херсон, Херсонська область, УРСР, батьки: батько ОСОБА_4 , матір ОСОБА_1 , про що складений актовий запис №1775.

Згідно із свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , що видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м. Херсона 26.06.2003 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , одружились 26.06.2003 року, після одруження прізвища подружжя: « ОСОБА_6 », « ОСОБА_6 » про що складений актовий запис №204.

Із копії свідоцтва про смерть НОМЕР_3 , яке видане 01.04.2026 року Відділом записів актів цивільного стану міста Шахти Ростовської області вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Херсон, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: м. Шахти, Ростовської області, російська федерація.

Суд зважує на те, що у Заявниці відсутній оригінал наданого свідоцтва про смерть НОМЕР_3 , яке видане 01.04.2026 року Відділом записів актів цивільного стану міста Шахти Ростовської області.

Отримати підтвердження дійсності вказаного документу, в тому числі шляхом отримання його дублікату, або іншим чином підтвердити факт смерті доньки на території України, унеможливлюється для Заявниці оскільки з моменту повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України органи України, які уповноважені проводити державну реєстрацію смерті громадян України на території російської федерації, не функціонують.

Так, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює здійснення запитів, зокрема на дублікати актових записів про смерть, направлення листів до посольства російської федерації в Україні у зв`язку з припиненням його роботи на території України. До таких висновків на основі аналізу норм права та фактичних обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19, від 18.05.2022 року у справі № 428/11673/19, а також Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12.05.2022 року у справі № 635/6172/17.

З дати зупинення дії Мінської конвенції не здійснюється співробітництво судів та інших компетентних органів України з відповідними органами Російської Федерації та республіки Білорусь з питань надання правової (судової) допомоги та екстрадиції у цивільних і кримінальних справах на підставі Конвенції, у тому числі, безпосередні зносини установ юстиції відповідно до Протоколу до неї.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Разом з тим з дати зупинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка була підписана 05 жовтня 1961 року в м. Гаазі. Відповідно до Закону України від 10 січня 2002 року № 2933-ІІІ «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів». Конвенція набрала чинності для України з 22 грудня 2003 року та залишається чинною у відносинах України з російською федерації і республікою білорусь.

Для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінет Міністрів України врегулював питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Між тим, суд висновує, що станом на день розгляду справи свідоцтво про смерть видане на території російської федерації, в оригіналі відсутнє у Заявниці оскільки такого документу вона не отримувала і це викликає потребу встановлення факту смерті доньки на території України, адже інша можливість підтвердження такої обставини, зокрема через отримання дублікатів документів чи інших підтверджень від рф, відсутня.

У справі де мають місце схожі правовідносини, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.09.2021 по справі №367/2656/20 дійшов висновку, що Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливості встановлення судом факту смерті особи на території іноземної держави, однак така невизначеність норм процесуального права не може тлумачитись проти заявників і обмежувати їх право на судовий захист, у тому числі у справах окремого провадження, оскільки в Україні юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Схожі за своїм правовим значенням висновки наведені Верховним Судом у складі колегії суддів палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29.03.2023 року по справі №754/15666/21, постанові від 10.09.2025 року у справі №243/3661/24.

У постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 367/3690/24, зазначено, що «звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті, ОСОБА_1 вказував, що неможливість отримання свідоцтва про смерть батька, який помер на території країни агресора, позбавляє його можливості реалізувати право на прийняття спадщини, що залишилась на території України після смерті батька».

Між тим, відповідно до письмових матеріалів справи, факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в м. Шахти, Ростовської області, російська федерація, ІНФОРМАЦІЯ_1 , належно підтверджується.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Приписами п.8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки іншого способу поновити порушене право у заявника відсутнє.

Керуючись Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», статтями 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273,315-319, 352, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

Заяву адвоката Мороз Анжели Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Херсон, Україна, дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: м. Шахти, Ростовської області, російська федерація.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Херсонський міський суд Херсонської області з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна