Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №584/442/26 — Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/442/26

Провадження № 2/584/482/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14.09.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Данік Я.І.,

за участі: секретаря – Кравченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 11 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено кредитний договір №5364835, за умовами якого позивач надав йому кредит у розмірі 7200 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушував строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим станом на 16 березня 2026 року має заборгованість в розмірі 14724 грн., в т.ч.: 7200 грн.– заборгованості за тілом кредиту, 7524 грн. - заборгованості за відсотками.

10 лютого 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено договір факторингу №ФК 10-02/23 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №5364835 від 11 січня 2022 року.

Також, 1 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №01-08/25 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №5364835 від 11 січня 2022 року.

Крім того, 7 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №6914438, за умовами якого позивач надав їй кредит у розмірі 8000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушувала строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим станом 16 березня 2026 року має заборгованість в розмірі 9096 грн., в т.ч.: 8000 грн.– заборгованості за тілом кредиту, 856 грн. - заборгованості за відсотками, 240 грн. – заборгованості за комісією.

26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №6914438 від 7 лютого 2022 року.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 23820 грн. та понесені судові витрати.

Представник відповідача подала відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнала у повному обсязі та зазначила, що представником позивача не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем було прийнято пропозицію укласти договір, як це передбачено чинним законодавством, а також доказів того, що кредитні договори були підписані відповідачем (а.с.126-127).

Крім того представником відповідача подано письмове клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки заявлена сума витрат є завищеною для вказаної категорії справ та не відповідає принципам розумності та справедливості (а.с.122-123).

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримала у повному обсязі та зазначила, що кредитні договори №5364835 від 11 січня 2022 року та №6914438 від 7 лютого 2022 року були підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам чинного законодавства. Щодо витрат на правничу допомогу зазначила, що зважаючи на складність справи та великий обсяг доказів зазначена сума витрат на правничу допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю цієї справи (а.с.130-133).

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала письмове клопотання про підтримання позову, справу просила розглядати у її відсутність (а.с.147).

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, подала письмове клопотання в якому позовні вимоги не визнала у повному обсязі, справу просила розглядати у її відсутність (а.с.150).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом, 11 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5364835, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7200 грн. на банківську картку НОМЕР_1 на строк 30 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1,425 % - протягом пільгового періоду, та 1,90% у день – за всі наступні дні (а.с.27-35,36-40,41-42,44-45).

Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С743924.

Відповідно до п.4.3.1 вказаного договору сторони домовилися, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п./п.4.2.2-4.2.4 договору.

Відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 9 лютого 2023 року має заборгованість в розмірі 14724 грн., в т.ч.: 7200 грн.– заборгованості за тілом кредиту, 7524 грн. - заборгованості за відсотками., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.46-54).

10 лютого 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено договір факторингу №ФК 10-02/23 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №5364835 від 11 січня 2022 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №ФК 10-02/23 від 10 лютого 2023 року (а.с.56-60).

Також, 1 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №01-08/25 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №5364835 від 11 січня 2022 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №01-08/25 від 1 серпня 2025 року (а.с.73-84).

Крім того, 7 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6914438, за умовами якого ТОВ «Мілоан» надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8000 грн. на банківську картку НОМЕР_2 на строк 75 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,38 % - протягом пільгового періоду (15 днів), та 5% у день – протягом поточного періоду (60 днів), зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 240 грн. (а.с.9-18,19-23,24,25).

Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором R48085.

Відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 4 березня 2022 року має заборгованість в розмірі 9096 грн., в т.ч.: 8000 грн.– заборгованості за тілом кредиту, 856 грн. - заборгованості за відсотками, 240 грн. – заборгованості за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.26,55).

26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №6914438 від 7 лютого 2022 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №26-07/2024 від 26 липня 2024 року (а.с.61-72).

Згідно з листом АТ КБ Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260413/88760-БТ від 19 квітня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 11 січня 2022 року було зараховано кошти в сумі 7200 грн. та 7 лютого 2022 року - кошти в сумі 8000 грн. (а.с.138-140).

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно з ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що кредитні договори укладені у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, відповідно до умов кредитного договору №6914438 від 7 лютого 2022 року встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 240 грн.

Згідно з розрахунком, первісним кредитором було нараховано комісію за надання кредиту у розмірі 240 грн. відповідно до умов договору

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз змісту положень кредитного договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позичальнику та за які встановлена комісія у визначених у цих пунктах розмірах. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що положення кредитного договору щодо сплати позичальником комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредитної лінії є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 9 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Також суд зауважує, що положення договору про надання, управління та обслуговування споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст.216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки положення кредитного договору, якими встановлені умови про сплату позичальником комісії за надання, управління та обслуговування кредиту є нікчемними (в частині встановленої комісії), суд на підставі ч.5 ст.216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину. Зокрема, сума заборгованості за кредитним договором №6914438 від 7 лютого 2022 року підлягає зменшенню на 240 грн. (суми нарахованої комісії за надання кредиту).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме стягнення заборгованості у розмірі 23580 грн. а саме: за кредитним договором №5364835 від 11 січня 2022 року у розмірі 14724 грн. (7200 грн.– заборгованості за тілом кредиту, 7524 грн. - заборгованості за відсотками) та за кредитним договором №6914438 від 7 лютого 2022 року у розмірі 8856 грн. (8000 грн.– заборгованості за тілом кредиту, 856 грн. - заборгованості за відсотками).

Що стосується витрат на правничу допомогу, то згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з позовної заяви вартість витрат на правничу допомогу становить 13000 грн., а саме:

1) надання усної консультації з вивченням документів (2 год) – 4000 грн.;

2) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 год) – 9000 грн. (а.с.98-99).

За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, враховуючи складність даної справи та кількість матеріалів, наявність сталої судової практики по вказаній категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт та час, витрачений на їх виконання, суд дійшов висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача суму понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у сумі 7000 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2635 грн. 57 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, пропорційно розміру задоволених вимог (23580х2662,4/23820=2635,57) та 6929 грн. 47 коп. витрат на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених вимог (23580х7000/23820=6929,47).

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.142, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) 23580 грн. (двадцять три тисячі п`ятсот вісімдесят гривень), а саме:

1) 14724 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні) - заборгованості по кредитному договору №5364835 від 11 січня 2022 року;

2) 8856 грн. (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень) - заборгованості по кредитному договору №6914438 від 7 лютого 2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) 2635 грн. 57 коп. (дві тисячі шістсот тридцять п`ять гривень п`ятдесят сім копійок) витрат по сплаті судового збору при подачі позову та 6929 грн. 47 коп. (шість тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень сорок сім копійок) витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.І.Данік