Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №285/1764/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/1764/26 Головуючий у 1-й інст. Коцюба О. М.

Номер провадження №33/4805/1199/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі захисника Кобриної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Кобриної Ніни Володимирівни на постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2026 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 10.03.2026 року о 14 год. 59 хв., ОСОБА_1 на вул. Анни Ярославни в м. Звягель Житомирської області керував автомобілем Фольксваген Пассат, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, згідно показів алкотестеру Драгер рівень сп`яніння становив 2,87 %, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Кобрина Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на протиправність постанови. Апеляційна скарга обґрунтована, тим, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, свідки під час зупинки транспортного засобу не запрошувались, відеофіксація не велась. Зазначає, що суд першої інстанції не маючи жодного доказу на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу, не дав належної оцінки порушенню працівниками поліції процедури проходження медичного огляду, котрі безпідставно відмовлялись доставити останнього до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи не подавав, тому враховуючи думку захисника, який просив проводити слухання справи без ОСОБА_1 , суд вважає можливим розглянути справу по суті без його присутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Кобриної Н.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9а ПДР, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611396 від 10.03.2026 вбачається, що 10.03.2026 року близько 14 год. 59 хв. по вул. Анни Ярославни в м. Звягель Житомирської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фольксваген Пассат, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкотест Драгер 6820, результат 2.87 проміле, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

За змістом п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.9а Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: тестом №1010 від 10.03.2026 технічного засобу «Drager Alcotest 6820», результат огляду 2,87% проміле (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.6); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6805255 від 10.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним ПДР за ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.8); довідкою про адміністративне правопорушення видане Звягельським РВП (а.с.9); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.10).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.

З приводу апеляційних доводів адвоката Кобриної Н.В. про відсутність в матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами, зокрема, наявними у матеріалах справи відеозаписами з відеореєстратора службового авто та нагрудних камер працівників поліції. Так, з матеріалів справи та відеозапису вбачається, що працівники поліції 10.03.2026 о 14:59 год. зупинили автомобіль Фольксваген Пассат, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , особу якого було встановлено пізніше, за порушення ПДР України та зупинку автомобіля на пішохідному переході. В ході спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах з порожнини рота, порушення мови та тремтіння пальців рук, поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager» на місці зупинки транспортного засобу, на що він погодився, і результат огляду склав 2,87% проміле, із яким водій теж погодився і не захотів в подальшому їхати до медичного закладу, без зауважень підписав письмовий тест огляду та відповідний акт. Після цього працівники поліції роз`яснили водію, що в його діях є склад адміністративного правопорушення і відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п. 2.9а ПДР України, а також оголосили права та обов`язки. Згодом ознайомили зі складеними щодо нього адміністративними матеріалами за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який безпосередньо підтверджується долученим відеозаписом, а доводи скаржника у цій частині суд вважає необґрунтованими та розцінює як намагання уникнути притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно відеореєстратора о 14:58 зафіксовано рух автомобіля під керування ОСОБА_1 , який здійснює паркування автомобіля вздовж дороги. В подальшому в ході всього спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем, навпаки погодився із порушенням ПДР, повідомив, що привіз маму до аптеки та просив віднестись лояльно до його порушення, без тиску та примусу зі сторони працівників поліції усно та письмово визнав результати огляду на приладі Драгер, підписав тест (роздруківку) з технічного засобу та акт огляду, а також протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611396, чим підтвердив свою згоду.

Саме такі первинні покази водія ОСОБА_1 , який жодним чином не заперечував факту щойного керування транспортним засобом, не вказував на інших осіб, визнав, що це його автомобіль, на думку суду, є найбільш правдивими та достовірними, оскільки особливість психіки людини в перші секунди, хвилини після події не дозволяє їй за короткий проміжок часу вигадати чи спотворити дійсність життєвої ситуації та створити неправдиве алібі для себе, та не встигає сформувати у своїй уяві хибну версію минулої поведінки та правдоподібно повідомити про неї допитувача.

Також в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомляв, що вживав алкогольні напої та не заперечував факту алкогольного сп`яніння.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає доведеним поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 на момент його зупинки працівниками поліції 10.03.2026 транспортним засобом автомобілем Фольксваген Пассат, д.н.з. НОМЕР_1 та висловлення водієм однозначної згоди із отриманими результатами огляду на місці зупинки.

Крім того, факт керування транспортним засобом зафіксовано даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6805255 від 10.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Відомостей про оскарження вказаної постанови у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Доводи адвоката Кобриної Н.В., що огляд на стан алкогольного сп`яніння повинен проводитися із обов`язковим залученням свідків, суд вважає помилковими, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, згідно якої під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Системний аналіз положень статті 266 КУпАП та, зокрема, частини 2 цієї статті, до якої останніми змінами від 16.02.2021 року спеціально були внесені нормативні правки, які дозволяють працівникам поліції при наявності засобів технічної відеофіксації проводити огляд водія без залучення свідків, що так само в собі включає фіксування можливої відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому залучення свідків для проходження огляду на місці або відмови від його проходження в такому випадку статтею 266 КУпАП не передбачається.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що працівники поліції незаконно відмовлялись доставити ОСОБА_1 до найближчого медичного закладу, є надуманими, оскільки повністю спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Працівниками поліції була дотримана передбачена статтею 266 КУпАП процедура огляду водія на місці зупинки, із результатами якої водій недвозначно погодився та визнав свій стан сп`яніння, на пропозицію поліцейського проїхати до медичного закладу для подальшого огляду лікарем водій висловив чітку відмову, і в подальшому підписав тест з Драгеру і акт огляду, що вказує на позитивно завершену процедуру огляду водія на місці зупинки.

Отже, апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп`яніння проведений з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, тому підстав вважати його недійсним немає, а протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.

Наведені апелянтом доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені апеляційної скарги захисника Кобриної Ніни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , відмовити. Постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: