Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №163/2414/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/2414/25 Провадження №33/802/898/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши клопотання захисника Кінах Я.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.485 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 177049 гривень 64 копійки. Стягнуто із нього на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.

Захисник Кінах Я.В. подала апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 та його захисник не брали участі в судовому розгляді, а копію постанови захисник отримала лише 19.08.2026.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання захисника задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.

Апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження просить поновити цей строк, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 та його захисник не брали участі в судовому розгляді, а копію постанови захисник отримала лише 19.08.2026.

Проте, зазначені доводи апелянта повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно з якими постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.

Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови.

06 серпня 2026 року під час розгляду справи у Любомльському районному суді Волинської області ОСОБА_1 та його захисник Кінах Я.В. були відсутні (а.с.119-121).

Судом зазначено, що захисник Кінах Я.В. в судове засідання не з`явилась, 05.08.2026 подала заяву про розгляд справи без її та підзахисного участі (а.с.119).

В цій справі відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 17 серпня 2026 року (з урахуванням неробочих днів).

Апеляційну скаргу на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 захисник Кінах Я.В. через систему «Електронний суд» подала до місцевого суду лише 19 серпня 2026 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, який закінчився ще 17 серпня 2026 року (з урахуванням неробочих днів).

Таким чином апелянт пропустив строк апеляційного оскарження, передбачений вимогами ч.2 ст.294 КУпАП.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 та його захисник не брали участі в судовому розгляді, а копію постанови захисник отримала лише 19.08.2026 є безпідставними.

Так, про дату, час та місце судового розгляду справи ОСОБА_1 та його захисник були повідомлені, що підтверджується заявою захисника Кінах Я.В. від 05.08.2026, в якій вона просила провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника (а.с.117).

Тому відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня проголошення судового рішення.

Будь-яких інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду від 06 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 клопотання апелянта не містить.

Тому доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП та повністю спростовуються вищезазначеними матеріалами справи, у зв`язку з чим клопотання до задоволення не підлягає.

Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Підсумовуючи наведені обставини та положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання захисника Кінах Я.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 та повернути апеляційну скаргу особі, які її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника Кінах Я.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, які її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов