Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №170/406/26
Суддя: Денісов В. П.
Справа № 170/406/26 Провадження №33/802/893/26 Головуючий у 1 інстанції:Матвійчук С. П.
Доповідач: Денісов В. П.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2026 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши клопотання захисника Лавренчука О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шацького районного суду Волинської області від 29 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із нього на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 20 червня 2026 року, о 18 год 34 хв по вулиці Незалежності в сел.Шацьк, керував транспортним засобом Фіат Пунто, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат – 2,11‰. З результатом огляду водій не погодився, від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовився.
Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 копію рішення не отримував, а про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 14 серпня 2026 року під час розмови з поліцейськими.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
У своєму клопотанні апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 копію рішення не отримував, а про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 14 серпня 2026 року під час розмови з поліцейськими.
Однак, такі доводи повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно з якими постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови.
Про судове засідання, яке відбулось 29.07.2026 ОСОБА_1 був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13).
29 липня 2026 року під час розгляду справи у Шацькому районному суді Волинської області ОСОБА_1 був присутній. Дав пояснення по суті протоколу, що вину визнає (а.с.14).
В даній справі відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 10 серпня 2026 року (з урахуванням неробочих днів).
Апеляційну скаргу на постанову судді Шацького районного суду Волинської області від 29 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 захисник Лавренчук О.В. подав через систему «Електронний суд» лише 24 серпня 2026 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, який закінчився ще 10 серпня 2026 року (з урахуванням неробочих днів).
Отже, апелянт на два тижні пропустив строк апеляційного оскарження, визначений положеннями ч.2 ст.294 КУпАП.
Доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 не отримував копію постанови, а про винесення судового рішення дізнався лише 14.08.2026, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі доводи є голослівними, повністю суперечать приписам ч.2 ст.294 КУпАП та матеріалам даної справи.
Про судове засідання, яке відбулось 29.07.2026 ОСОБА_1 був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13).
Більше того, доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 не отримував оскаржувану постанову є голослівними, оскільки повністю спростовуються його власноручною розпискою про те, що копію оскаржуваної постанови від 29.07.2026 він отримав 29.07.2026 (а.с.15).
Таким чином змістом оскаржуваної постанови та власноручною розпискою ОСОБА_1 від 29.07.2026 повністю спростовуються доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не отримував копію постанови, а про винесення судового рішення дізнався лише 14.08.2026, а тому такі доводи не беруться апеляційним судом до уваги та не можуть бути визнані підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Жодних інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження оскаржуваної постанови клопотання апелянта не містить.
Тому доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП та повністю спростовуються матеріалами справи, а тому клопотання до задоволення не підлягає.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Підсумовуючи наведені обставини та положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання захисника Лавренчука О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шацького районного суду Волинської області від 29 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання захисника Лавренчука О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шацького районного суду Волинської області від 29 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 – відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua