Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №591/4444/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Суд: Зарічний районний суд м. Сум

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №591/4444/26

Суддя: Ніколаєнко О. О.

Справа № 591/4444/26

Провадження № 2/591/1655/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сухонос Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/4444/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 03.11.2021 між АТ «Мегабанк» та відповідачем було укладено договір про комплексне банківське обслуговування. Відповідач зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим мається заборгованість в розмірі 70 469,41 грн., у тому числі 37 551,17 грн. – тіло кредиту, 9 855,20 грн. – відсотки, 23 063,04 грн. - комісія. На підставі договору факторингу позивач набув право вимоги до відповідача. Просить стягнути вказану суму заборгованості.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував. Пояснив, що нарахування відсотків було здійснено поза межами строків користування кредитом. Заборгованість за комісією була нарахована безпідставно. За період користування кредитом за умови відсутності погашення за кредитним договором у позичальника виникає обов`язок сплатити на користь позивача проценти в сумі 20 592,00 грн. Сума нарахованих позивачем відсотків є завищеною. Витрати на правничу допомогу є завищеними. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 04.05.2026 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

У судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання. Представник позивача у позовній заяві зазначає про розгляд справи у його відсутність .

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків. Судом встановлено, що 30.11.2018 між АТ «Мегабанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 64-401-855-2-18-Г (з ануїтетними платежами), за умовами якого згідно розділу 2 кредитного договору визначено умови та порядок надання кредиту. У відповідності до вказаних умов: кредит надається на строк з 30.11.2018 по 29.11.2022 включно (п. 2.2); загальний розмір кредиту складає 51480 грн. (п. 2.3); процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) % річних 10 % (п. 2.4); процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний у п. 2.2 договору, % річних 0,1 (п. 2.11).

Згідно пункту 3.1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується для обліку кредиту відкрити позичковий рахунок .

Згідно пункту 3.1.2 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується для обліку нарахованих процентів за кредитом відкрити рахунок .

Згідно з додатком № 1 до договору про споживчий кредит, який містить розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, загальна вартість кредиту становить 97 457,04 грн, з яких 51480,00 грн основна сума кредиту.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, яка видана АТ “Мегабанк” станом на 03.09.2024 становить 70 463,04 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 37 551,17 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 9855,20 грн., заборгованості за комісією в сумі 23063,04 грн.

Відповідно до наданої виписки по особовому рахунку відсотки на тіло кредиту нараховувались до 02.12.2022. У періоді з 30.11.2022 по 01.12.2022 відсотки були нараховані у загальному розмірі 20,86 грн.

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором на загальну суму 70 469,41 грн., у тому числі 37 551,17 грн. - тіло, 9855,20 грн. - відсотки, 23063,04 грн. - комісія.

27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором на загальну суму 70 469,41 грн., у тому числі 37 551,17 грн. - тіло, 9855,20 грн. - відсотки, 23063,04 грн. - комісія.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що між АТ«Мегабанк» та відповідачем було укладено договір, за яким відповідач отримав кредитні кошти в сумі, які не повернув, у повному обсязі, у зв`язку з чим сума заборгованості за тілом кредиту становить 37 551,17 грн.

Наданою випискою по особовому рахунку підтверджується розмір даної заборгованості, відтак, вона підлягає стягненню з відповідача.

Відносно розміру нарахованих відсотків, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів за користування кредитом до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а поза строком кредитування 3% річних або інший розмір процентів, встановлений договором.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12(провадження № 14-10цс18) дійшла висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд також бере до уваги висновки, зроблені у постанові Великої Плати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, у пункті 111 якої вказується, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитними коштами після закінчення строку дії вищезазначеного договору є неприйнятним, а тому за весь період користування кредитними коштами, виданими за договором про споживчий кредит, розмір відсотків за користування кредитними коштами має розраховуватися в межах строку кредитування.

З матеріалах справи вбачається, що відсотки у межах строку кредитування нараховувались відповідно до умов укладеного договору, відтак, вони підлягають стягненню з відповідача. Поза межами строку кредитування (у період з 01 по 02.12.2022) були нараховані відсотки у розмірі 20,86 грн. У задоволенні вимог про їх стягнення слід відмовити з наведених вище мотивів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки у розмірі 9834,34 грн., які були нараховані у межах строку кредитування.

Згідно із частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за надання, обслуговування і повернення кредиту.

Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (див.: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21).

Судом встановлено, що умовами кредитного договору передбачена необхідність внесення плати за надання кредиту (комісію).

При цьому в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлена разова комісія.

Таким чином, враховуючи, що ані позикодавець у кредитному договорі, ані позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення пункту кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію, є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з викладеним, вимоги про стягнення комісії задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 47 385,51 грн. за укладеним договором.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи часткове, на 67,24% задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1790.26 грн., сплачений при зверненні до суду.

Позивачем також заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11200 грн.

Відповідно до статті 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано в копії: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер, Договір про надання правової допомоги, Акт приймання передачі послуг з правничої допомоги. Загальна вартість наданих послуг за час дії договору склала 11 200.00 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат у зв`язку з їх неспівмірністю.

Заявлений розмір витрат на правничу допомогу підтверджений належними доказами, а тому вказані витрати підлягають розподілу. Разом з цим, на переконання суду витрати є явно не співмірними зі складністю справи, фактично витраченим часом на представництво інтересів позивача у суді, обсягом фактично виконаних адвокатом робіт, пов`язаних із представництвом інтересів клієнта. На підставі ст.ст. 137, 141 ЦПК України, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу, до 3 000 грн. Враховуючи часткове, на 67,24% задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2017,12 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Єврокредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 47 385,51 грн. (у тому числі 37 551,17 грн. – тіло, 9834,34 грн. - відсотки), судовий збір в сумі 1790,26 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2017,12 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Єврокредит» код ЄДРПОУ 40932411; місцезнаходження: пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, м.Дніпро, 49001Україна;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 04.09.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua