Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №760/20857/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/4408/26

В справі 760/20857/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

14 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

29 липня 2025 року Позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обґрунтовуючи позов, Позивач посилається на те, що 10 серпня 2018 року Відповідач уклав з ПАТ «Альфа-Банк», найменування якого 12 серпня 2022 року рішенням загальних зборів акціонерів змінено на АТ «Сенс Банк» (запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року), угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630978225.

Позивач вказує, що за умовами Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Позивач зазначає, що умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку відповідної інформації.

Позивач стверджує, що Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту, натомість Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, унаслідок чого станом на 15 квітня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 176.693,59 грн, з яких прострочене тіло кредиту - 106.252,50 грн та відсотки за користування кредитом - 70.441,09 грн.

Позивач також посилається на те, що з метою досудового врегулювання спору на адресу Позичальника направлено вимогу про усунення порушень, яка залишена без реагування, та що Відповідач свідомо не скористався своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за Кредитним договором.

З огляду на викладене, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 176.693,59 грн та суму сплаченого судового збору.

Відповідач відзив на позовну заяву у визначений судом строк не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо укладення договору та його умов

02 серпня 2018 року ОСОБА_1 власноручно підписано Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, Угоду на використання аналога власноручного підпису клієнта, а також Паспорт споживчого кредиту.

Зазначеними документами визначено такі умови кредитування: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії, найменування продукту «Максимум»; мета кредиту - для особистих потреб; процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою - 35,99 % річних, тип ставки - фіксована; обов`язковий мінімальний платіж - 5 % від суми загальної заборгованості за Кредитною лінією, але не менше 50,00 грн.

За Паспортом споживчого кредиту від 02 серпня 2018 року сума (ліміт) кредиту становить 35.000,00 грн, максимальна сума кредиту - 200.000,00 грн, а строк кредитування визначено у 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання Клієнтом умов Договору. Наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором визначено процентну ставку 35,99% річних та штраф; пеня за умовами Паспорта споживчого кредиту відсутня.

На виконання Угоди Банком відкрито рахунок № НОМЕР_1 , випущено платіжні картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , а 10 серпня 2018 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 35.000,00 грн, що підтверджується випискою з рахунка приватного клієнта за період з 10 серпня 2018 року по 15 квітня 2025 року.

Оскільки кредит надано фізичній особі для задоволення особистих потреб, до спірних правовідносин, поряд із положеннями Цивільного кодексу України, застосовуються приписи Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

У Паспорті споживчого кредиту зазначено, що платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору, відображені в Тарифах на видачу та обслуговування картки « Максимум »/«Максимум-готівка» для фізичних осіб, а орієнтовна реальна річна процентна ставка (розрахована на прикладі) становить 52,25 %.

Водночас ані зазначених Тарифів, ані Умов і Правил надання банківських послуг, ані будь-якого іншого документа, підписаного Відповідачем, який визначав би вид, підстави нарахування та розмір комісій, матеріали справи не містять. Не містить таких відомостей і жоден із підписаних Відповідачем документів, наявних у справі.

Щодо руху коштів за рахунком

За даними виписки з рахунка приватного клієнта та розрахунку заборгованості за кредитом, складених самим Позивачем, за весь період дії договору (81 розрахунковий період з 10 серпня 2018 року по 15 квітня 2025 року):

- Відповідачем знято (використано) кредитних коштів на загальну суму 317.587,02 грн, при цьому остання видаткова операція за карткою мала місце 04 квітня 2022 року;

- Відповідачем внесено на рахунок 315.481,35 грн, останнє поповнення рахунку здійснено 23 лютого 2022 року;

- нараховано процентів за користування кредитом на загальну суму 158.660,94 грн, з яких сплачено 88.219,85 грн;

- нараховано комісій на загальну суму 16.261,88 грн, які, за даними розрахунку, сплачено в повному обсязі;

- неустойка (штраф) за розрахунком Позивача не нараховувалась і до стягнення не заявлена.

Станом на 09 серпня 2022 року, тобто на кінець останнього розрахункового періоду, який охоплювався строком кредитування, загальна заборгованість Відповідача за розрахунком самого Позивача становила 76.170,07 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 74.775,37 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 1.394,70 грн. Прострочена заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за несанкціонованим овердрафтом станом на цю дату були відсутні.

Після 09 серпня 2022 року жодної операції з використання кредитних коштів або поповнення рахунку Відповідачем не здійснювалося, проте заборгованість за розрахунком Позивача зросла з 76.170,07 грн до 176.693,59 грн, тобто на 100.523,52 грн.

Щодо механізму формування заявленої до стягнення заборгованості

Зіставлення виписки з рахунка та розрахунку заборгованості дає підстави для висновку, що заявлене до стягнення «прострочене тіло кредиту» в розмірі 106.252,50 грн складається з перенесеного на прострочену заборгованість тіла кредиту в сумі 74.775,37 грн та перенесеного на прострочену заборгованість непогашеного несанкціонованого овердрафту в сумі 31.477,13 грн.

Несанкціонований овердрафт у сумі 31.477,13 грн утворився внаслідок щомісячного списання Банком з рахунку сум процентів та комісій за відсутності на рахунку власних коштів Клієнта, тобто за своїм змістом не є кредитними коштами, які були надані Відповідачу та не повернуті ним, а є капіталізованими процентами й комісіями.

Крім того, у період з квітня по липень 2022 року, коли жодних операцій за карткою Відповідач уже не здійснював, Банк чотири рази збільшив кредитний ліміт: 09 квітня 2022 року - на 1.054,36 грн (новий ліміт 68.141,32 грн), 11 травня 2022 року - на 2.122,42 грн (новий ліміт 70.263,74 грн), 11 червня 2022 року - на 2.260,33 грн (новий ліміт 72.524,07 грн) та 09 липня 2022 року - на 2.251,30 грн (новий ліміт 74.775,37 грн). Розмір кожного такого збільшення точно відповідає сумі несанкціонованого овердрафту, що утворився у відповідному розрахунковому періоді внаслідок списання процентів і комісій, а отже збільшення кредитного ліміту здійснювалося не для надання Відповідачу кредитних коштів, а виключно для покриття нарахованих Банком платежів.

Відповідно до частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін; умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. Доказів погодження Відповідачем зазначеного збільшення кредитного ліміту матеріали справи не містять.

Щодо правомірності нарахування комісії за обслуговування картки та за розрахунково-касове обслуговування

За даними виписки з рахунка Банк нараховував Відповідачу комісію «Обслуговування основної картки (щомісячно, від суми заборгованості на кінець розрахункового періоду)» - 52 нарахування в період з 10 вересня 2018 року по 10 грудня 2023 року на загальну суму 3.760,00 грн, з яких 36 нарахувань по 60,00 грн здійснено в період з 10 вересня 2018 року по 10 серпня 2021 року та 16 нарахувань по 100,00 грн - у період з 09 вересня 2022 року по 10 грудня 2023 року, а також комісію за розрахунково-касове обслуговування - 7 нарахувань по 15,00 грн у період з 10 вересня 2021 року по 10 березня 2022 року на загальну суму 105,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, а у разі кредитування рахунку чи кредитної лінії - виписку з рахунку із зазначенням стану рахунку, обороту коштів, дат і сум операцій, застосованої процентної ставки та будь-яких інших платежів.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 цього Закону.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зробив висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У цій справі підписані Відповідачем документи не містять ані переліку додаткових та супутніх послуг, за які нараховувалася комісія «за обслуговування основної картки» та комісія за розрахунково-касове обслуговування, ані порядку їх обчислення, ані їх розміру. Тарифи, на які є посилання в Паспорті споживчого кредиту, до матеріалів справи не надані та не містять підпису Відповідача про ознайомлення з ними.

За таких обставин суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), згідно з яким витяг з тарифів та витяг з умов і правил надання банківських послуг, які не підписані позичальником, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви.

Нікчемний правочин (його окрема умова) є недійсним у силу закону, а тому визнання його недійсним судом не вимагається; за наявності спору щодо правових наслідків такого правочину суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення підтверджує чи спростовує обставину нікчемності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, провадження № 12-304гс18). Згідно з принципом jura novit curia саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19).

З огляду на наведене суд доходить висновку, що положення, на підставі яких Банк нараховував щомісячну комісію за обслуговування основної картки та комісію за розрахунково-касове обслуговування, є нікчемними, а суми такої комісії не могли правомірно бути покладені на Відповідача. Відповідно кошти Відповідача, спрямовані на погашення цієї комісії до спливу строку кредитування, а саме 2.265,00 грн (2.160,00 грн комісії за обслуговування основної картки, нарахованої з 10 вересня 2018 року по 10 серпня 2021 року, та 105,00 грн комісії за розрахунково-касове обслуговування, нарахованої з 10 вересня 2021 року по 10 березня 2022 року), мали бути зараховані в погашення заборгованості за тілом кредиту.

Щодо нарахування процентів після спливу строку кредитування

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Як зазначено вище, строк кредитування за Паспортом споживчого кредиту становить 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання Клієнтом умов Договору. Кредитний ліміт встановлено 10 серпня 2018 року, а відтак черговий строк кредитування спливав 09 серпня кожного наступного року.

Останнє поповнення рахунку Відповідач здійснив 23 лютого 2022 року, а останню видаткову операцію за карткою - 04 квітня 2022 року. Отже, станом на 10 серпня 2022 року, коли мала б відбутися чергова пролонгація, умови Договору Відповідачем не дотримувалися, підстав для пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк не було, а тому строк кредитування сплив 09 серпня 2022 року. Про це свідчить і поведінка самого Банку, який саме з 10 вересня 2022 року розпочав перенесення заборгованості Відповідача на прострочену та припинив нарахування строкових процентів за кредитом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18, пункти 53, 54) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, а в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Отже, після 09 серпня 2022 року право Банку нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося. Нараховані Позивачем після цієї дати проценти в сумі 69.046,39 грн (70.441,09 грн - 1.394,70 грн) стягненню не підлягають. Вимог на підставі частини другої статті 625 ЦК України Позивач не заявляв, а суд, відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог.

Суд ураховує також, що базою нарахування процентів є сума фактично наданих і неповернутих кредитних коштів. Нарахування процентів на суми комісій та на суми раніше нарахованих процентів, приєднаних до тіла кредиту через механізм несанкціонованого овердрафту, ні законом, ні підписаними сторонами документами не передбачено.

Щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Ненадання Відповідачем відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається, та не є підставою для задоволення позову в частині, розмір якої не підтверджений належними й допустимими доказами.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд виходить із того, що доведеним є обсяг зобов`язань Відповідача, визначений самим Позивачем станом на 09 серпня 2022 року, тобто на дату спливу строку кредитування, - 76.170,07 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 74.775,37 грн та заборгованість за процентами 1.394,70 грн. Ця сума підлягає зменшенню на 2.265,00 грн нікчемних комісій, сплачених Відповідачем до зазначеної дати.

Таким чином, стягненню з Відповідача підлягає заборгованість у загальному розмірі 73.905,07 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 72.510,37 грн (74.775,37 грн - 2.265,00 грн) та заборгованість за процентами за користування кредитом - 1.394,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог на суму 102.788,52 грн (176.693,59 грн - 73.905,07 грн) слід відмовити, оскільки ця сума сформована за рахунок процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, комісій, нарахування яких не ґрунтується на погоджених сторонами умовах договору та суперечить частинам першій і другій статті 11, частині п`ятій статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а також за рахунок капіталізації зазначених платежів у складі простроченого тіла кредиту.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 740796 від 17 липня 2025 року. Оскільки позов задоволено частково, на 41,83 % заявлених вимог, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1.013,21 грн.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 534, 610, 612, 626, 628, 629, 1048, 1054, 1069 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630978225 у розмірі 73.905,07 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 72.510,37 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 1.394,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 1.013,21 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714;

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: