Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №758/8191/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №758/8191/26

Суддя: Войтенко Т. В.

Справа № 758/8191/26

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через систему «Електронний суд» звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за трьома кредитними договорами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з ОСОБА_1 було укладено 3 кредитні договори.

Зокрема, 30.03.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено перший кредитний договір - Договір №66663-03/2025 про надання споживчого кредиту, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y259.

Умовами кредитного договору передбачено: сума кредиту - 7 000,00 грн.; строк - 120 днів з 30.03.2025 р.; термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 27.07.2025 року; процентна ставка - 0,90 % за один день; тип процентної ставки за договором - фіксована.

На банківську картку позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн.

28.08.2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Стар Файненс Груп» уклали договір факторингу № 28082025. Згідно вищевказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №66663-03/2025 від 30.03.2025 року.

Позивач зазначає, що відповідач станом на 28.08.2025р. має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором №66663-03/2025, яка становить 25 340,00 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 7 000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 5 670,00 грн., простроченої заборгованості за пенею, штрафами - 12 670,00 грн.

Також 14.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено другий кредитний договір - Договір кредитної лінії №71713671, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 60747.

Умовами кредитного договору передбачено: сума кредиту - 7 000,00 грн.; строк - 30 днів з 14.04.2025 р.; процентна ставка - 0,250 % за один день; тип процентної ставки за договором - фіксована.

На банківську картку позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн.

27.03.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір відступлення прав вимоги №27/03/25. Згідно вищевказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №71713671 від 14.04.2025року.

Позивач зазначає, що відповідач станом на 24.09.2025 р. має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором №71713671, яка становить 21 367, 50 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 6 475,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 1 942, 50 грн., заборгованості за пенею- 12 950,00 грн.

Також 01.03.2025 року між ТОВ «ФК « Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено третій кредитний договір - Договір кредитної лінії №2461543, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 611494.

Умовами кредитного договору передбачено: сума кредиту - 5 000,00 грн.; строк - 345 днів з 01.03.2025р.; процентна ставка - 0,97 % за один день; тип процентної ставки за договором - фіксована.

На банківську картку позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн.

27 серпня 2025 року ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір відступлення прав вимоги №27082025. Згідно вищевказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2461543 від 01.03.2025року.

Позивач зазначає, що відповідач станом на 27.08.2025 р. має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором №2461543, яка становить 15 900,00 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 5 000,00 грн., заборгованості по комісії за обслуговування кредиту - 4 900,00 грн., заборгованості за неустойкою - 6 000,00 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач, будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи за зареєстрованою адресою місця проживання, у судове засідання не з`явилась.

Від відповідача Відзив на позовну заяву не надходив.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Суд надсилав на зареєстровану адресу відповідачів копію ухвали про відкриття провадження.

Відповідач кореспонденцію суду не отримав, надіслана судом кореспонденція повернулася до суду з зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за адресою».

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідач про зміну свого місця проживання суд не повідомляв.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що з відповідачем ОСОБА_1 було укладено три кредитні договори.

Щодо першого кредитного договору: 30.03.2025 р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №66663-03/2025, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта , не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 30.03.2025 року.

Відповідно до п.1.4.1 договору денна процентна ставка складає 0,90 %.

Договір про надання кредиту №66663-03/2025 від 30.03.2025 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y259.

30.03.2025 року кредитор перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 7 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 15.10.2025 року.

У розділі 5 кредитного договору сторони перебачили сплату штрафу. Так, відповідно до п.5.3 договору у випадку прострочення клієнтом терміну сплати чергового платежу, визначеного в графіку платежів, товариство у перший день прострочення нараховує штраф у розмірі 100 % від суми, одержаної клієнтом за цим договором, при цьому загальний розмір нарахованого штрафу не може перевищувати граничні обмеження, встановлені нормами чинного законодавства України про споживче кредитування. Штраф підлягає оплаті клієнтом протягом строку кредитування. Товариство з метою зниження боргового навантаження на клієнта має право розробити оплату штрафу окремими частинами на певну кількість днів шляхом публікації графіку оплати штрафу в особистому кабінеті клієнта.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором №66663-03/2025 від 30.03.2025 за період з 30.03.2025 по 28.08.2025 складає 25 340,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 5 670,00 грн., сума заборгованості за штрафом 12 670,00 грн.

28.08.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір відступлення прав вимоги №28082025. Згідно вищевказаного договору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ФК «ЄАПБ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 66663-03/2025 від 30.03.2025року.

У Реєстрі боржників від 28.08.2025 року за кредитним договором від 30.03.2025 року значиться така заборгованість: 25 340,00 грн., з яких 7 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 5 670,00 - сума заборгованості за відсотками; 12 670,00 грн. - сума заборгованості за штрафом.

Щодо другого кредитного договору: 14.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №71713671, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.1.1 договору мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 14.04.2025. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 13.05.2025.

Відповідно до п. 2.2.3 договору денна процентна ставка складає: 0,250%.

Договір про надання кредиту №71713671 від 14.04.2025 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 60747.

14.04.2025 року кредитор перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 7 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 01.12.2025 року.

У розділі 10 кредитного договору сторони перебачили сплату пені. Так, відповідно до п.10.5.2 договору якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору , кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п 2.2 Договору з першого дня понадстрокового користування кредитом за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень , визначених ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором №71713671 від 14.04.2025 за період з 14.04.2025 по 24.09.2025 складає 21 367, 50 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 475, 00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 1 942,50 грн., сума заборгованості за пенею - 12 950, 00 грн.

27.03.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір відступлення прав вимоги №27/03/25. Згідно вищевказаного договору ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів », включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №71713671 від 14.04.2025 року.

У Реєстрі боржників за кредитним договором від 14.04.2025 року значиться така заборгованість: 21 367,50 грн. яка складається з 6 475,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 1 942, 50 грн. - заборгованості за відсотками, сума заборгованості за пенею - 12 950,00 грн.

Щодо третього кредитного договору: 01.03.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №2461543, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.5. договору денна процентна ставка складає: 0,97%.

Договір про надання кредиту №2461543 від 01.03.2025 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 611494.

01.03.2025 року кредитор перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 41263349 від 01.03.2025 року.

У розділі 4 кредитного договору сторони перебачили сплату штрафу. Так, відповідно до п. 4.1 договору у випадку прострочення позичальником зобов`язань х повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1 000,00 гривень за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше, ніж 2 дні.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором №2461543 від 01.03.2025 за період з 01.03.2025 по 27.08.2025 складає 15 900,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 000,00 грн; заборгованість по комісії - 4900,00 грн., сума заборгованості за неустойкою - 6 000,00 грн.

27.08.2025 року ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір відступлення прав вимоги №27082025. Згідно вищевказаного договору ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2461543 від 01.03.2025року.

У Реєстрі боржників за кредитним договором від 27.08.2025 року значиться така заборгованість: 15 900,00 грн. яка складається з 5 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 4 900,00 грн. - заборгованості по комісії, 6000,00 грн. - заборгованості за неустойкою.

Вирішуючи питання по те, чи було укладено договір, чи отримала відповідачка кредитні кошти, чи виник у відповідачки обов`язок здійснити платежі на користь позивача тау якому розмірі, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що передбачено статтею 205, 207 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору та норм закону відповідач допустила порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснювала платежів, передбачених договором для погашення договірних зобов`язань.

Зокрема, як вбачається з розрахунку заборгованості, розмір неповернутого тіла кредиту за кредитним договором №66663-03/2025 від 30.03.2025 року становить 7 000,00 грн., за кредитним договором №71713671 від 14.04.2025 року становить 6 475,00,00 грн., за кредитним договором № 2461543 від 01.03.2025 року становить 5 000,00 грн.

У зв`язку з неповерненням суми тіла кредиту у передбачені договором строки позивач просив стягнути такі сумі судовим рішенням.

Позивач також просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитними коштами: за договором від 30.03.2025 року у розмірі 5 670,00грн., за договором від 14.04.2025 року у розмірі 1 942,50 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».

Позивач довів розрахунками розмір заборгованості зі сплати відсотків за договором №66663-03/2025 від 30.03.2025 у розмірі 5 670,00 грн. , за договором №71713671 від 14.04.2025 року у розмірі 1 942,50 грн., які підлягають стягненню судовим рішенням.

Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії за договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Отже, умови договору про надання кредиту щодо розміру та порядку сплати комісії з відповідачем погоджені, Закону України «Про споживче кредитування» вказані умови не суперечать.

Що стосується вимог про стягнення штрафів (неустойки) у загальному розмірі 31 620,00 грн. за кредитними договорами №66663-03/2025 від 30.03.2025, №71713671 від 14.04.2025, №2461543 від 01.03.2025 року, суд зазначає таке. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено доповнено пунктом 18 такого змісту:

«18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).».

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів слід відмовити.

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню:

за кредитним договором від 30.03.2025 року підлягають стягненню 7000,00 грн. тіла кредиту, 5 670,00 грн. відсотків;

за кредитним договором від 14.04.2025 року підлягають стягненню 6 475,00 грн. тіла кредиту та 1 942,50 грн. відсотків;

за кредитним договором від 01.03.2025 року підлягають стягненню 5 000,00 грн. тіла кредиту та 4 900,00 комісії за обслуговування кредиту.

Всього за трьома договорами підлягає стягненню 30 987,50 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №153408 від 07.04.2026 року.

Із урахуванням наведеного, у зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково - на 49,49 %, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 317,62 грн. (49,49% від суми 2 662,40 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 30 987, 50 грн. та 1 317, 62 грн. судового збору, а всього стягнути 32 305, 12 грн. (тридцять дві тисячі триста п`ять гривень 12 коп.)

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення (або вручення) повного судового рішення.

Учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30)

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Суддя Т. В. Войтенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua