Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №755/7569/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7569/26

Провадження №: 2-о/755/373/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

присяжних - Компанієць О.В., Яців Г.В.,

за участі секретаря - Лазоришин А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кириленко Людмила Василівна, про оголошення фізичної особи померлою, -

у с т а н о в и в:

20.05.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кириленко Людмила Василівна, про оголошення фізичної особи померлою, у якій заявниця просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 22.05.2026 року відкрите провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами окремого провадження у складі одного судді і двох присяжних, залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, задоволено заяву про виклик свідків, а також вирубано інформацію від Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві.

Вимоги заяви мотивовано тим, що заявниця є онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 є рідною матір`ю батька заявниці - ОСОБА_5 . У жовтні 2007 року бабуся заявниці пішла з помешкання і більше не повернулась. Мати та батько заявниці після реєстрації ними шлюбу проживали за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільний побут, сплачували житлово-комунальні послуги, несли витрати на поточні потреби. Бабуся заявниці часто залишала місце проживання ) АДРЕСА_1 ) та час від часу перебувала з чоловіком на ім`я « ОСОБА_6 ». Родичі та близькі ОСОБА_4 особисто не були знайомі з чоловіком на ім`я « ОСОБА_6 ». Зі слів батьків заявниці, бабуся не прийшла навіть на їх весілля, яке відбулось 03.02.2007 року. Заявниця народилась в травні 2007 року, а в липні 2007 року відбулось хрещення заявниці, на яке її бабуся не зв явилась. Зі слів батьків заявниці, її бабуся в жовтні 2007 року прийшла додому, нормально спілкувалась із батьками заявниці, відбулось сімейне застілля і бабуся залишилась ночувати. За словами матері заявниці, у той день бабуся вперше і востаннє взяла на руки свою онуку, а зранку нікого не попередивши знову пішла з дому не сказавши куди йде. З того часу бабуся додому не поверталась. Батьки заявниці розшукували бабусю, телефонували в морги. Батько заявниці звертався до правоохоронних органів ще у 2007 році, але докази таких звернень не збереглись. Також батьки заявниці розпитували у знайомих чи не бачили вони її та коли востаннє бачили, але бабуся додому так і не повернулась, розшукові дії результатів не дали. Батько заявниці помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і мати заявниці самостійно звернулась до поліції із заявою щодо зникнення її свекрухи 12.01.2021 року та періодично цікавилась ходом розслідування кримінального провадження №12021100040000, яке було зареєстроване за її заявою 13.01.2021 року. Після смерті батька та після бабусі заявниці залишилось спадкове майно у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Мати заявниці в інтересах останньої звернулась до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини після смерті батька заявниці. Метою оголошення бабусі заявниці померлою є набуття заявницею можливості оформити свої спадкові права після смерті її батька та можливість прийняти спадщину після смерті бабусі.

В судовому засіданні заявниця підтримала вимоги своєї заяви з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і пояснила суду, що вона особисто ніколи своєї бабусі не бачила, а коли вона один раз приходила додому після народження заявниці, останній було лише 2 місяці, тому заявниця ї не пам`ятає. Бабусю заявниця бачила лише на фотографіях і про неї їй розповідали батьки заявниці, а також казали що бабуся дано пішла з дому.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала вимоги заяви з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і додатково пояснила суду, що ОСОБА_7 є бабусею заявниці. Батько заявниці помер, але заявниця не має можливості оформити свої спадкові права, оскільки бабуся була зареєстрована у квартирі і вважається такою, що прийняла спадщину після смерті свого сина. Водночас, бабуся заявниці зникла ще у 2007 році пішовши з дому, її пошуки результату не дали, хоча батьки заявниці шукали бабусю через знайомих та сусідів, звертались до органів поліції. За життя батька заявниці, він займався пошуками своєї матері, а після його смерті ОСОБА_7 розшукувала її невістка.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала вимоги заяви з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і додатково пояснила суду, що вона є невісткою ОСОБА_7 , зареєструвала шлюб з сином ОСОБА_7 у 2007 році і переїхала жити в їх квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Чоловік заінтересованої особи розповідав їй, що його мати зловживає спиртними напоями. Заінтересована особа бачила свою свекруху лише один раз у житті в жовтні 2007 року. Тоді ОСОБА_7 прийшла додому, подивилась на новонароджену онуку і наступного дня пішла. Заінтересована особа вказує, що вона разом зі своїм чоловіком шукали ОСОБА_7 , але пошуки не дали результатів. Коли чоловік заінтересованої особи помер, надалі пошуком займалась сама заінтересована особа, але жодної інформації про ОСОБА_7 отримано не було.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 суду показала, що вона сусідка та знайома родини, знала померлого батька заявниці ОСОБА_9 та його матір, яка зловживала спиртними напоями. Востаннє свідок бачила ОСОБА_7 у 2007 році, вона була у стані алкогольного сп`яніння та лежала біля дитячого майданчика. Після цього свідок жодного разу ОСОБА_7 не бачила. Наскільки відомо свідку, родина шукала ОСОБА_7 , але результати пошуку нічого не дали.

Інші учасники справи та/або їх представники в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду та покази свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, повно, об`єктивно і всебічно встановивши обставини справи, приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є громадянкою України, народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).

ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15. 19).

ОСОБА_5 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (а.с. 16).

Від шлюбу подружжя має дитину - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 17).

Отже, убачається, що ОСОБА_4 є бабусею заявниці.

За наявними в матеріалах справи письмовими доказами, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних долях (а.с. 20).

Після смерті ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Кириленко Л.В. 24.11.2020 року заведено спадкову справу №40/2020. Єдиним спадкоємцем померлого є його донька ОСОБА_1 (а.с. 21).

Убачається, що 13.01.2021 року за заявою заінтересованої особи ОСОБА_2 було зареєстроване кримінальне провадження №12021100040000120 за ч. 1 ст. 115 КК України із наступною фабулою: Приблизно в жовтні 2007 року за адресою: АДРЕСА_1 пішла з місця мешкання та зникла безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄО №2389 від 12.01.2021) (а.с. 22).

За наявними в матеріалах справи даними, ОСОБА_2 систематично зверталась до органів поліції щодо руху кримінального провадження №12021100040000120 та отримувала витяги про реєстрацію відповідного кримінального провадження 23.09.2021, 02.11.2022, 02.11.2023, 18.07.2025, 12.03.2026 (а.с. 23-27). Убачається, що за цей час інформації про місцезнаходження ОСОБА_4 віднайдено не було.

Згідно відповіді Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від 10.06.2026 року на запит суду, слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві 13.01.2021 року до ЄДРДР за №12021100040000120 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та було розпочато досудове розслідування за фактом зникнення безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вищезазначеному кримінальному провадження досудове розслідування триває, проводяться усі необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на повне, всебічне і неупереджене встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Отже, убачається, що понад п`ять років розшук правоохоронними органами ОСОБА_4 жодного позитивного результату не дав.

За змістом письмової заяви ОСОБА_11 від 15.06.2026 року: « ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживаю за адресою: АДРЕСА_3 , порошу суд прийняти до розгляду надану мною інформацію щодо сусідки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка до 2007 року мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . Восени 1994 року я познайомилась з ОСОБА_4 та її сином ОСОБА_5 (1981 р.н.). Враховуючи, що її син і мої діти товаришували та зростали разом, а також те, що ми були сусідами, між нами склалися тривалі дружні сусідські відносини. На жаль, ОСОБА_4 зловживала алкогольними напоями та часто неналежно виконувала свої батьківські обов`язки, не забезпечуючи належного догляду за дитиною. У зв`язку із цим я неодноразово забезпечувала її сина ОСОБА_5 харчуванням та інколи брала його до себе на ночівлю. Наприкінці 2006 року ОСОБА_5 розпочав спільне сімейне життя з ОСОБА_13 , 03.02.2007 року вони уклали шлюб, у якому народилась донька ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Сім`я проживала та вели спільне господарство у квартирі АДРЕСА_2 . У той час ОСОБА_4 часто перебувала у стані алкогольного сп`яніння та систематично не з`являлась за місцем свого проживання. Приблизно у жовтні 2007 року ОСОБА_4 залишила місце проживання та реєстрації і зникла безвісти. Відтоді вона жодного разу не з`являлась за вказаною адресою, і я її більше не бачила, Станом на сього дні її місцезнаходження мені невідоме» (а.с. 59).

За змістом ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Положеннями ст. 294 ЦПК України визначено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У цій справі судом не встановлено наявності спору про право.

За змістом ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно ст. 308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Відповідно до положень ст. 46 ЦК України:

1. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

2. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

3. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

4. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Статтею 47 ЦК України передбачено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.

Із матеріалів справи убачається, що від часу реєстрації кримінального провадження за фактом зникнення безвісти ОСОБА_4 пройшло більше п`яти років і до теперішнього часу будь-які відомості про місцезнаходження ОСОБА_4 відсутні та правоохоронними органами не здобуті, що в сукупності з наявними у справі письмовими доказами та показами свідка, дає підстави для оголошення ОСОБА_4 померлою відповідно до положень ч. 1 ст. 46 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 76-81, 89, 259, 293, 294, 305-308, 354, 355 ЦК України, ст. 46 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кириленко Людмила Василівна, про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку м. Києва, (паспорт НОМЕР_1 , виданий 22.05.2001 року Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві), зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 .

Днем смерті ОСОБА_4 вважати день набрання рішенням суду законної сили, місцем смерті вважати - м. Київ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 11.09.2026 року.

Суддя -

Присяжні -