Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №754/21515/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3468/26

Справа №754/21515/25

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і я» про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і я» про відшкодування шкоди в порядку суброгації у розмірі 48407,53 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 09.07.2024 о 15:15 год в смт. Гостомель, вул. Гостомельське шосе, 1 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Fiat Marea», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , який рухався позаду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно з постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним, але справу за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

18.10.2023 між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарантія і Я» підписано Договір № 952-23-23-03-203 добровільного страхування наземного транспорт «Volkswagen Tiguan», рік випуску 2022, державний номерний знак НОМЕР_2 .

06.08.2024 на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, акту огляду пошкодженого транспортного засобу, а саме «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_2 , страхового акту Страховик (Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарантія і Я») здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 205 207 грн. 53 коп.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Fiat Marea», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у ПрАТ Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА".

24.09.2025 Господарським судом міста Києва у справі № 910/7792/25 ухвалено рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарантія і Я» 156 800,00 грн. страхового відшкодування.

У подальшому ПрАТ Страхова компанія "ЄВРОІНС УКРАЇНА" перерахувала на рахунок Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарантія і Я» суму страхового відшкодування у розмірі 156 800,00 грн.

Отже, сума завданих та невідшкодованих збитків, яка підлягає стягненню з винуватця ДТП складає 48 407 грн. 53 коп.

21.05.2025 між ТДВ «Страхова компанія «Гарант і Я» та ТОВ «Міжнародний альянс захисту кредиторів» було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1

18.06.2025 на адресу відповідача ОСОБА_1 позивачем було направлено письмову вимогу щодо повернення наявної заборгованості. Дана вимога залишена без реагування і борг не погашено.

Повідомлення учасників про розгляд справи

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі до електронного кабінету.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви на адресу його зареєстрованого місця проживання, що підтверджується матеріалами справи.

Третя особа повідомлялася про розгляд справи шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відзив відповідача за позовом

У лютому 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі обґрунтовуючи тим, що: 1) позов в порядку суброгації подано до суду неналежним позивачем, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 24.09.2025 у справі №910/7792/25 позивачу було прямо відмовлено у заміні кредитора за цим страховим випадком; 2) наявні суперечності між позовом і документами, які надані в обґрунтування позову; 3) сума позовних вимог ґрунтується на загальній сумі збитків, яка є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами, оскільки позивачем не доведено, що всі роботи включені в рахунок СТО мають причинно-наслідковий зв`язок саме з даним ДТП; 4) позивачем не були вчинені всі необхідні дії для досудового врегулювання спору.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

09.07.2024 о 15:15 год в смт. Гостомель, вул. Гостомельське шосе, 1 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Fiat Marea», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , який рухався позаду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2024 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення. Зі змісту даної постанови вбачається, що вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи № 367/6908/24.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Tiguan», номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_2 , були застраховані, що підтверджується Договором №952-23-23-03-203 добровільного страхування наземного транспорту від 18 жовтня 2023 року, укладеного між ТДВ «Страхова компанія «Гарант і я» та ОСОБА_2 . Відповідно до умов договору період страхування з 00.00 год 25 жовтня 2023 року по 24.00 год 24 жовтня 2024 року. Умовами договору передбачена сума страхового відшкодування у розмірі 1 500 000,00 грн.

10 липня 2024 року водій транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Tiguan», ОСОБА_2 звернувся до ТДВ «Страхова компанія «Гарант і я» з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

ТДВ «Страхова компанія «Гарант і я» 10 липня 2024 року було складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Tiguan».

Відповідно до рахунку ТОВ «Автомобільний дім Атлант» №С4541087-1 від 16.07.2024 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Tiguan», номер кузова НОМЕР_3 , становить 205 207 грн. 53 коп.

05 серпня 2024 року власник транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Tiguan» звернувся до ТДВ «Страхова компанія «Гарант і я» з заявою на виплату страхового відшкодування.

06 серпня 2024 року ТДВ «Страхова компанія «Гарант і я» було складено страховий акт №410-24-03-23, відповідно до якого подія, а саме дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 09.07.2024 в смт. Гостомель, вул. Гостомельське шосе, 1, відповідає умовам страхування і є страховим випадком. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, розмір збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Tiguan», номер кузова НОМЕР_3 , складає 205 207 грн. 53 коп.

06 серпня 2024 року ТДВ «Страхова компанія «Гарант і я» перерахувало на рахунок ТОВ «Автомобільний дім Атлант» суму страхового відшкодування в розмірі 205 207 грн. 53 коп., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №1206 від 06 серпня 2024 року.

Отже, ТДВ «Страхова компанія «Гарант і я», на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 952-23-23-03-203 від 18.10.2023 виплатило страхове відшкодування в розмірі 205 207 грн. 53 коп., а тому відповідно до положень ст. 993 ЦК України, до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність осіб, що користувались транспортним засобом - автомобілем «Fiat Marea», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА».

24 вересня 2025 року Господарським судом м. Києва було ухвалено рішення, яким позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і я» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» про стягнення 160 000,00 грн. задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і я» 156800,00 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Отже, різниця між сумою страхового відшкодування, сплаченого Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і я» і сумою виплаченою Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА», на виконання рішення Господарського суду м. Києва, становить 48 407,53 грн. (205207,53-156800,00).

21 травня 2025 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і я» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» укладено Договір відступлення права вимоги №210525, відповідно до якого право вимоги за договором страхування наземних транспортних засобів № 952-23-23-03-203 перейшло до ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ».

За умовами Договору відступлення права вимоги №210525 та згідно додатку №1 від 21.05.2025 (реєстр заборгованостей по оплаті страхового відшкодування) ТДВ «СК «Гарант і я» відступило ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» заборгованість винуватця ДТП ОСОБА_1 в сумі 45 207 грн. 53 коп.

Отже, до ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» перейшло право вимоги до відповідача на суму 45 207 грн. 53 коп.

На виконання умов Договору відступлення права вимоги №210525, позивачем направлено на адресу відповідача за вих.№158/01/03 від 21 травня 2025 року повідомлення про відступлення права вимоги по заборгованості зі сплати страхового відшкодування в розмірі 45207 грн. 53 коп.

ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» на адресу відповідача ОСОБА_1 за вих.№180625/3 від 18 червня 2025 року було направлено письмову вимогу (повідомлення) про погашення заборгованості в сумі 45 207 грн. 53 коп.

Позивач просить суд стягнути з відповідача різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченого ТДВ «СК «Гарант і я» (новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги №210525 є позивач), та сумою страхового відшкодування, виплаченого ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА», а саме 48 407 грн. 53 коп. (205 207,53- 156 800,00).

Норми права та мотиви суду

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (чинного на момент ДТП) у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За приписами статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IVпорядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Судом встановлено, що ТДВ «СК «Гарант і я», на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 952-23-23-03-203 від 18.10.2023 виплатило страхове відшкодування потерпілій особі у зв`язку з настанням страхового випадку в розмірі 205 207 грн. 53 коп.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між ТДВ «СК «Гарант і я» і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до ТДВ «СК «Гарант і я» права вимоги потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність».

Судом встановлено, що на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 24 вересня 2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» перерахувало користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і я» 156800,00 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Отже, різниця між сумою страхового відшкодування, сплаченого ТДВ «СК «Гарант і я» на рахунок ТОВ «Автомобільний дім Атлант» за проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Volkswagen Tiguan», номер кузова НОМЕР_3 , та сумою страхового відшкодування, виплаченого ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь ТДВ «СК «Гарант і я» складає 48 407 грн. 53 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У постанові у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20) зроблено висновок, що «відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою ОСОБА_1 страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме ОСОБА_2, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити ОСОБА_1 таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 709/370/20 (провадження № 61-16320св20) зазначено: «різниця між виплаченою позивачу страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, зумовлена законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком - франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. Тому саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Тому суд першої інстанції установивши, що розмір шкоди, завданої позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує розмір страхового відшкодування, зробив правильний висновок, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою».

Отже, різниця між сумою страхового відшкодування потерпілій особі, сплаченою ТДВ «СК «Гарант і я», та сумою страхового відшкодування, виплаченою ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» покладається на винну особу - відповідача.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).

21.05.2025 між ТДВ "Страхова компанія "ГАРАНТ І Я" (первісний кредитор) та Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №210525, відповідно до якого право вимоги за договором страхування наземних транспортних засобів №952-23-23-03-203 перейшло до ТОВ "МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ".

За умовами договору відступлення права вимоги №210525 та згідно з додатком №1 від 21.05.2025 (реєстр заборгованостей з оплати страхового відшкодування) позивач відступив ТОВ "МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ" заборгованість винуватця ДТП ОСОБА_1 в розмірі 45207,53 грн.

За таких обставин, за умовами договору відступлення права вимоги №210525 до ТОВ "МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ" перейшли права кредитора за вимогою до відповідача у справі про стягнення страхового відшкодування у сумі 45 207 грн. 53 коп.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» до ОСОБА_1 , а саме в частині стягнення 45 207 грн. 53 коп. страхового відшкодування.

Щодо судових витрат

Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом частково, то судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2 827,85 грн.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст..ст. 512-519, 993, 1166, 1168, 1188, 1194 ЦК України, ст. 2-5, 7, 10-13, 18, 76-83, 133, 141, 258, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і я» про відшкодування шкоди в порядку суброгації задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» суму страхового відшкодування у розмірі 45 207 грн. 53 коп. та судовий збір у сумі 2 827 грн. 85 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів», код ЄДРПОУ 45161767, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, 6.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і я», код ЄДРПОУ 37317151, місцезнаходження: м. Львів, вул. Городецька, 174, а/с 9437.

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2026.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак