Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №478/1042/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1042/26 пров. №2/478/683/2026

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2026 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

03 серпня 2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 19 квітня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №102242849 на умовах строковості, зворотності, платності, який підписано електронним підписом позичальника. За умовами Договору позичальник отримала кредит на споживчі цілі в сумі 6000 грн, строком на 345 днів з 19 квітня 2024 року (дата надання кредиту) по 30 березня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості), зі сплатою процентів у розмірі 1,96% в день, комісії за надання кредиту у розмірі 483 грн, яка нараховується за ставкою 8,05% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, та зобов`язалася в порядку та на умовах, що визначені договором, повернути кредит та сплатити проценти. ОСОБА_1 не виконала взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснювала погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

29 серпня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року, укладеним з ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року у розмірі 60862 грн, яка складається з: 6000 грн - заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 48303 грн - заборгованості за процентами; 462 грн - заборгованості за комісією за надання кредиту, 6097 грн - заборгованості за неустойкою за порушення грошового зобов`язання, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 05 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім того, задоволено клопотання представника позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про витребування доказів. Під час підготовки справи до розгляду, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк»: 1) інформацію чи було Банком емітовано банківську картку № НОМЕР_1 на ім`я - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) станом на 19 квітня 2024 року; 2) інформацію про зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у розмірі 6000 грн від ТОВ «МІЛОАН» в період з 19 квітня 2024 року по 26 квітня 2024 року, надавши первинні документи бухгалтерського обліку (виписку по особовому рахунку).

28 серпня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 05 серпня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано докази, що вимагав суд.

31 серпня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, в електронному вигляді, подано до суду відзив на позов, в якому зазначила, що відповідач ОСОБА_1 не заперечує факту отримання кредиту у ТОВ «МІЛОАН», проте не погоджується із сумою заборгованості, що заявлена до стягнення згідно Договору про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року, представник відповідача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), у задоволенні решти вимог позову відмовити. Наголошує, що сума відсотків в розмірі 1,96% є незаконною в розумінні Закону України «Про споживче кредитування», та є не співмірною з сумою боргу та перевищує в декілька разів, що є порушенням справедливого балансу у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Крім того, не погоджується із заявленою до стягнення сумою в частині стягнення неустойки за порушення грошового зобов`язання та комісії за надання кредиту, які як вважає є необґрунтованими та такими, що не підлягають стягненню. При визначенні розміру витрат на правову допомогу просить суд врахувати, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу є завищеною та необґрунтованою, тому просить суд зменшити їх до мінімального розміру. Окрім того, у відзиві на позов просить стягнути з позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь відповідача ОСОБА_1 , судові витрати, пов`язані з розглядом справи, що складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явився, своїм правом на подачу, в порядку ст.179 ЦПК України, відповіді на відзив не скористався, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, але від неї надійшла заява в якій вона просить справу розглядати без участі відповідача ОСОБА_1 та її представника, підтримує доводи та обґрунтування позиції висловлені у відзиві.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 19 квітня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №102242849, підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 294800.

Так, умовами п.1.1. Договору передбачено, що Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не повязаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6000 грн.

Відповідно до п.1.3. Договору кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів з 19.04.2024 року (дата надання кредиту).

Пунктом 1.4. Договору визначено, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у Додатку №1 до Договору. Останній термін (дата) повернення кредиту, сплата комісії та процентів за користування кредитом: 30.03.2025 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно п.1.5. Договору загальні витрати Позичальника за кредитом складають 40533 грн. денна процентна ставка складає: (40533 грн/6000 грн)/345 днів х 100% = 1,96%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 90285,39% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 46533 грн.

Комісія за надання кредиту: 483 грн, яка нараховується за ставкою 8,05% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1. Договору). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 383,2554 річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.2. Договору). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912,50% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п.1.5.3. Договору).

Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2., 22..3. цього Договору (п.1.6. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Пунктом 2.2 Договору передбачена плата за кредитом: Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1.-1.5.3. Договору відповідно (п.2.2.1. Договору). Комісія за надання кредиту нараховується Кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування (п.2.2.2. Договору).

Пролонгація строку кредитування визначена пунктом 2.3. Договору.

Пунктом 4.2. Договору зазначено, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів), Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу згідно Графіку платежів, має право (не обов`язок) нараховувати проценти за ставкою 912,5% річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова Договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.6.1 Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери. Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника (п.6.2. Договору).

За змістом п.6.3. Договору Позичальник, приймаючи пропозицію Товариство про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил; не перебуває під впливом хвороби, алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив Кредитодавця (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація зазначена в цьому договорі, а також та, що надана Кредитодавцю, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил.

За змістом п.6.4 Договору укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Згідно п.7.1. Договору цей Договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком №1 до Договору є Графік платежів за договором про споживчий кредит №102242849 від 19.04.2024 року, Додатком №2 до Договору є Заявка на отримання кредиту №102242849 від 19.04.2024 року, та Додатком №3 до Договору є Паспорт споживчого кредиту №102242849, який підписаний ОСОБА_1 19.04.2024 року 17:02 одноразовим ідентифікатором 967314.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено Договір про споживчий кредит №102242849 від 19.04.2024 року, ідентифікована ТОВ «МІЛОАН». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - 294800, дата і час надсилання смс з одноразовим ідентифікатором позичальнику - 19.04.2024 17:02, номер телефону - НОМЕР_3 .

З платіжного дорученням №87263501 від 19.04.2024 року вбачається, що ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на рахунок № НОМЕР_1 кредитні кошти в розмірі 6000 грн.

Крім цього, АТ КБ «ПриватБанк», на виконання вимог ухвали суду від 05 серпня 2026 року, за вих.№20.1.0.0.0/7-260811/27983-БТ від 19 серпня 2026 року, надано відповідь, з якої вбачається що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку було здійснено зарахування коштів на суму 6000 грн за період 19.04.2024-26.04.2024 року. З виписки за договором б/н за період 19.04.2024-26.04.2024 року вбачається, що на карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було здійснено зарахування 19.04.2024 року на суму 6000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення Анкети - заяви про надання кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором 294800, на підписання електронного договору, за яким у подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 6000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання, не здійснила належним чином платежі для погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до наданих відомостей про щоденні нарахування та погашення, 19.04.2024 відповідачу ОСОБА_1 надано кредитні кошти у розмірі 6000 грн, нараховано комісію за надання кредиту у сумі 483 грн, з 20.04.2024 року по 04.05.2024 року нараховувались проценти згідно з п.п.1.5.2. в сумі 63 грн за кожен день періоду, 04.05.2024 року сплата комісії за надання кредиту у розмірі 21 грн, 04.05.2024 року сплата процентів по кредиту у розмірі 945 грн, з 05.05.2024 року по 19.05.2024 року нараховувались проценти у сумі 150 грн за кожен день періоду, з 20.05.2022 року по 02.06.2024 року нараховувались проценти згідно з п.4.2. та п.п.1.6., 2.3.1.2. в сумі 3.00 грн та 147 грн за кожен день періоду, з 03.06.2024 року по 18.06.2024 року нараховувались проценти згідно з п.4.2. та п.п.1.6., 2.3.1.2. в сумі 6.00 грн та 144 грн за кожен день періоду, з 19.06.2024 року по 03.07.2024 року нараховувались проценти згідно з п.4.2. та п.п.1.6., 2.3.1.2. в сумі 9.00 грн та 141 грн за кожен день періоду, з 04.07.2024 року по 18.07.2024 року нараховувались проценти згідно з п.4.2. та п.п.1.6., 2.3.1.2. в сумі 12.00 грн та 138 грн за кожен день періоду, 10.07.2024 року нараховано згідно п.4.1 штраф в сумі 700 грн, з 19.07.2024 року по 02.08.2024 року нараховувались проценти згідно з п.4.2. та п.п.1.6., 2.3.1.2. в сумі 15.00 грн та 135 грн за кожен день періоду, 25.07.2024 року нараховано згідно п.4.1 штраф в сумі 700 грн, з 03.08.2024 року по 17.08.2024 року нараховувались проценти згідно з п.4.2. та п.п.1.6., 2.3.1.2. в сумі 18.00 грн та 132 грн за кожен день періоду, 09.08.2024 року нараховано згідно п.4.1 штраф в сумі 700 грн, з 18.08.2024 року по 29.08.2024 року нараховувались проценти згідно з п.4.2. та п.п.1.6., 2.3.1.2. в сумі 21.00 грн та 129 грн за кожен день періоду, 24.08.2024 року нараховано згідно п.4.1 штраф в сумі 700 грн.

29 серпня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) новому кредитору - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату, а новий Кредитор приймає належні йому права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно пункту 1.1 Договору №111-МЛ/Т про відступлення права вимоги, вказано, що на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 28912 грн, з яких: 5160 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 840 грн - сума простроченої заборгованості по кредиту, 1548 грн - сума заборгованості за відсотками, 14805 грн - сума прострочених нарахованих процентів, 315 грн - сума комісії за надання кредиту, 147 грн - сума простроченої комісії за надання кредиту, 6097 грн - сума неустойки за порушення грошового зобов`язання.

Реєстр боржників переданий позивачу за Актом приймання-передачі реєстру боржників №1 та №2 від 29 серпня 2024 року, складеним на виконання вимог пункту 8.3 Договору відступлення прав вимоги.

Відповідно до акту прийому передачі Реєстру Боржників №1 та №2 від 29 серпня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року новий кредитор прийняв Реєстр боржників кредитора на загальну суму 53507671 грн 63 коп. та відповідно до Платіжної інструкції від 29 серпня 2024 року сплатив 1910662 грн 89 коп. за Договором відступлення права вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року.

Дані докази доводять, що позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набув права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року.

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року, станом на дату звернення до суду, становить 60862 грн, яка складається з: 6000 грн - заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 48303 грн - заборгованості за процентами; 462 грн - заборгованості за комісією за надання кредиту, 6097 грн - заборгованості за неустойкою за порушення грошового зобов`язання.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст.1 Закону України «Споживче кредитування».

За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положеннями ст.3 ч.1 п.5 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч.ч.3-6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Нормою ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 3 ч.1 п.п.6, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Частинами 12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно норми ст.1050 ч.1 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму кредиту, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

В свою чергу, нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст.ст.512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.ст.1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Положеннями ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Відповідач в порушення умов кредитного договору не виконала зобов`язання по сплаті кредиту та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 60862 грн, так відповідач порушила вимоги ст.ст.526, 530 ЦК України відповідно до яких зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.

Щодо стягнення відсотків, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Частинами 1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та статтю 8 цього Закону доповнено частиною п`ятою.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Частиною 4 ст.42 Конституції України визначено, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Судом встановлено, що у Договорі про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року з 19 квітня 2024 року по 04 травня 2024 року розмір відсотків розраховується за відсотковою ставкою, визначеною у п.1.5.2 Договору (проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, нараховуються за ставкою 383.25 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом), що становить 1,05% на день, в подальшому денна процентна ставка на підставі п.1.5.3 Договору установлена на рівні 2,5% (з 05 травня 2024 року по 19 травня 2024 року), у період з 20 травня 2024 року по 03 червня 2024 року денна процентна ставка установлена на рівні 2,45%, з 04 червня 2024 року по 18 червня 2024 року денна процентна ставка установлена на рівні 2,40%, з 19 червня 2024 року по 03 липня 2024 року денна процентна ставка установлена на рівні 2,35%, з 07 липня 2024 року по 18 липня 2024 року денна процентна ставка установлена на рівні 2,30%, з 19 липня 2024 року по 02 серпня 2024 року денна процентна ставка установлена на рівні 2,25%, з 03 серпня 2024 року по 17 серпня 2024 року денна процентна ставка установлена на рівні 2,20%, з 18 серпня 2024 року по 29 серпня 2024 року денна процентна ставка установлена на рівні 2,15%, що суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» і набрання ними чинності, установлення в умовах кредитного договору умов, які передбачають денну процентну ставку вище 1% на день, суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки максимальний розмір денної процентної ставки, не може перевищувати 1% відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Вказаний Закон прийнятий 22 листопада 2023 року та набрав чинності 24 грудня 2023 року, а Договір про споживчий кредит №102242849 укладено 19 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням встановленого, суд вважає, що відсоткова ставка, встановлена цим договором, не відповідає умовам чинного законодавства.

Отже, за користування коштами за Договором про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року у позичальника виник обов`язок зі сплати процентів в розмірі 1% на день, що становить 19755 грн (6000 грн х 1% х 345 дн. = 20700 грн - 945 грн (часткова оплата відсотків на суму 945 грн від 04 травня 2024 року)).

Щодо стягнення комісії за надання кредиту.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Частиною 4 ст.42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно ч.3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст.3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі №686/14530/15 (провадження №61-13299св22).

З матеріалів даної справи вбачається, що комісію у розмірі 462 грн по Договору про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року було визначено як плату за надання кредиту.

Водночас в матеріалах справи відсутній перелік банківських послуг, які пов`язані з наданням кредиту та які повинні надаватись.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення договору про встановлення плати за надання кредиту в розумінні комісії 462 грн є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 комісії в розмірі 462 грн за видачу кредиту відсутні.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача неустойки (штрафу, пені) за невиконання грошового зобов`язання за Договором про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року, у розмірі 6097 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак, суд відмовляє у задоволені позову ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 неустойки (штрафу, пені) за Договором про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року, у розмірі 6097 грн.

За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року, у розмірі 25755 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 6000 грн, та заборгованості за процентами - 19755 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

В силу вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями ч.1 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До позовної заяви додано Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107, укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» від 01 липня 2025 року. Згідно умов якого, клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта, що передбачено п.1.1. Договору.

Відповідно до п.2.3. Договору вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 кредитну справу складає 8000 грн.

З Акту №Д/28493 наданих послуг, складеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та АО «Апологет» від 15 липня 2026 року вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Сума наданих послуг відповідно до Договору складає 8000 грн. Клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту.

Беручи до уваги те, що розмір понесених ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрат на правничу допомогу підтверджений належними та допустимими доказами, виходячи з критеріїв їх реальності та співмірності із складністю справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позовні вимоги позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на 42,32%, тому він має право на відшкодування з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42,32%, а саме в сумі 3385 грн 60 коп.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було сплачено 2662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №44825 від 27 липня 2026 року.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1126 грн 73 коп. (25755 грн х 100 : 60862 грн = 42,32%, 2662 грн 40 коп. х 42,32% = 1126 грн 73 коп.).

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 по справі також було понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн, які підтверджені відповідними доказами, а саме Договором про надання правничої допомоги №15/08/26 від 15 серпня 2026 року, Актом приймання-передачі наданих послуг, Квитанцією №01 від 17 серпня 2026 року про оплату, та копією свідоцтва.

Суд відхилив 52,49% позовних вимог позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (100%-42,32%=57,68%).

Отже, з позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відхилених позовних вимог у розмірі 4614 грн 40 коп. (8000 грн х 57,68% : 100% = 4614 грн 40 коп.).

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. №1, корпус 28, Код ЄДРПОУ 35234236, IBAN НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) в рахунок відшкодування заборгованості за Договором про споживчий кредит №102242849 від 19 квітня 2024 року 25755 (двадцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 6000 грн, та заборгованості за процентами - 19755 грн.

В останній частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 3385 грн 60 коп. та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 1126 грн 73 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. №1, корпус 28, Код ЄДРПОУ 35234236, IBAN НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 4614 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 14.09.2026 року.

Суддя І.П. Сябренко