Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №148/1508/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1508/26

Провадження №2/148/1324/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

У травні 2026 року представник позивача звернувся в суд з позовом до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.05.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» за допомогою веб-сайту https://koshelok.ua/, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір №3358714211-332061 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі Договір), строковості, зворотності, платності.

Договір укладено в електронному вигляді та підписано відповідачем елктронним підписом у відповідності до ст.ст. 207, 639 Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК».

Відповідно до умов Кредитного Договору ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 для задоволення особистих потреб кредит, початковий строк кредитування, становить 14 днів, дисконтна відсоткова ставка становить 2,1499999999999999 % на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період), визначений п. 3.6. п. 3.7. договору; базова процентна ставка - 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом, визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору.

Згідно з Пунктом 3.6. кредитного договору (з якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився) Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах, визначених п. 3.7. та п. 3.8.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов"язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував кредитні кошти в сумі 6500 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківську картку, на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору №3358714211-332061 від 03.05.2021.

Відповідач за умовами договору зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 17.05.2021 до 14.08.2021, за ставкою 2,2% на добу.

Користуючись кредитними коштами, відповідач не виконав свого обов`язку щодо належного виконання своїх зобовязань за Кредитним договором, а лише часткового сплатив кошти на загальну суму 3150 грн. Вказане призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за договором №3358714211-332061 від 03.05.2021 станом на дату звернення з позовом до суду у розмірі 10264,64 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 3803 грн.; заборгованості за відсотками за користування позикою – 6461,64 грн.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому він просить стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та понесені у справі судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В позовній заяві він просить розгляд даної справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, 03.05.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3358714211-332061, про що свідчить його копія (а.с. 12 зв.бік-15) .

За умовами вказаного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 14 (чотирнадцять діб ) днів, (далі - «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

Відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону України “Про захист прав споживачів” сукупна вартість кредиту для Позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього Договору за умови дотримання Позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього Договору, становить 5955 грн., або 132% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 1455 грн., або 32% від суми кредиту.

Сторони погоджуються що у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлений п.2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2 (два) два проценти за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору.

Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 21 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на наступних умовах:

Зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду.

З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 730 (сімсот тридцять) процентів річних, що становить 2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним.

Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, адресу електронної пошти, номер телефону.

Разом з кредитним договором сторони погодили паспорт споживчого кредиту до договору №3358714211-332061 від 03.05.2021 (а.с. 11-12) та Графік розрахунків до вказаного кредитного договору (а.с. 16).

На підтвердження факту укладення кредитного договору до позову долучено Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (а.с. 23-31).

Із копії візуальної форми послідовності дій клієнта (а.с. 36) судом встановлено, що 03.05.2021 об 11:07 клієнт ОСОБА_1 надав всю необхідну інформацію для формування товариством "Кошельок" пропозиції клієнту; об 11:08 год. погоджено заявку на кредит; об 11:09 год. Товариство направило клієнту в ІТС індивідуальну оферту, яка містить істотні умови договору; та на номер телефону клієнту відправлено смс-повідомлення про успішний розгляд його заявки на кредит; об 11:10 клієнтом додано платіжну картку для отримання коштів; об 11:10 год. клієнту відправлено смс-повідомлення на номер телефону одноразовий ідентифікатор 1969; об 11:11 год. клієнт ознайомився із офертою та прийняв її умови.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 при укладенні договору з позивачем був ідентифікований за допомогою фото фіксації з паспортом громадянина України на імя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 37).

З копії повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК» (а.с. 22) судом встановлено, що відповідачу на платіжну карту № НОМЕР_2 було перераховано грошові кошти: 03.05.2021 - у розмірі 4500 грн.

Факт належності вказаної банківської картки саме ОСОБА_1 та зарахування кредитних коштів на неї підтверджується інформацією АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0./260622/81837-БТ від 22.06.2026, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів від 09.06.2026, згідно якої Банківська картка № НОМЕР_1 була емітована Банком, на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 54).

Як слідує із виписки про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_1 за період 02.05.2021-04.05.2021 на банківську картку ОСОБА_1 03.05.2021 успішно перераховано грошові кошти в сумі 4500 грн. (а.с. 55).

Отже, суд доходить висновку, що ТОВ «КОШЕЛЬОК» виконало взяті на себе за кредитним договором зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору.

Натомість, доказів того, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконав належним чином, матеріали справи не містять.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №3358714211-332061 від 03.05.2021 судом встановлено, що відповідачем сплачено: 18.05.2021 – 697,50 грн. кредиту, 1552,50 грн. відсотків, 30.05.2021 - 900 грн. відсотків, заборгованість за кредитом станом на 14.08.2021 становить 10264,14 грн., з яких: 3802,50 грн. – заборгованість за кредитом; 6461,64 грн. –заборгованість по відсотках (а.с. 17-18).

Правовідносини, що склалися між сторонами, підлягають врегулюванню наступними законодавчими нормами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт укладення між сторонами кредитного договору, надання позивачем відповідачу кредитних коштів, а також неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, що призвело до виникнення у нього перед позивачем заборгованості, яка обгрунтована позивачем та доведена відповідними доказами, а відповідачем на спростування цього жодних заперечень та доказів не надано, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість на користь позивача в розмірі 10264,64 грн., з яких: 3802,50 грн. – основний борг; 6461,64грн. - заборгованість за процентами.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач сплатив за надання правової допомоги в сумі 10000 грн. (а.с. 2-9).

12.02.2025 між ТОВ "Кошельок" та Адвокатським бюро "Герман Гурський та партнери" укладено договір про надання правничої допомоги, про що свідчить його копія (а.с. 34). Предметом договору є надання Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги клієнту.

Згідно копії додатку до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 (а.с. 21) Адвокатське бюро "Герман Гурський та партнери" та ТОВ "Кошельок" погодили надання наступних юридичних послуг: оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги, акт приймання-передачі правової допомоги) - 30 хвилин, 1000 грн.; збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору - 1 година, 2000 грн.; складання позовної заяви: 2 години, 4000 грн.; формування додатків (доказів) до позовної заяви, (для суду та відповідачу) - 1 година , 2000 грн.; відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі - 30 хвилин, 1000 грн.; всього: 10 000 грн. (а.с. 21).

20.01.2025 між ТОВ "Кошельок" та Адвокатським бюро "Герман Гурський та партнери" складено та підписано Акт №1 приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, про що свідчить його копія (а.с. 35), згідно якого замовник доручив Виконавцю стягнути з боржника ОСОБА_1 в судовому порядку суму боргу за кредитним договором № 3358714211 -332061 від 03.05.2021, длячого виконавець надав замовнику наступну правничу допомогу: оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги, акт приймання-передачі правової допомоги) - 30 хвилин, 1000 грн.; збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору - 1 година, 2000 грн.; складання позовної заяви: 2 години, 4000 грн.; формування додатків (доказів) до позовної заяви, (для суду та відповідачу) - 1 година , 2000 грн.; відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі - 30 хвилин, 1000 грн.; всього: 10 000 грн.

Судом встановлено, що у зв`язку з представництвом позивача, Адвокатським бюро "Герман Гурський та партнери" проаналізовано докази, сформовано правову позицію, складено позовну заяву, сформовано додатки (докази) до позовної заяви, відправлено позов стороні, до суду.

Однак, зазначена керуючим адвокатом Адвокатським бюро "Герман Гурський та партнери" Германом Гурським сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень, на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Так, справа є незначної складності, розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, є типовою для позивача, участі в судових засіданнях представник позивача не брав.

Оцінка дій, що полягали в формуванні правової позиції, складанні позовної заяви, формуванні додатків (доказів) до позовної заяви, відправленні позову стороні, до суду, вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України, оскільки такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними, позовна заява в своїй більшості містить посилання на норми закону, з урахуванням обставин справи, та є шаблонною.

Оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги), як зазначено адкотським бюро, не є наданням правничої допомоги, а є фіксуванням домовленості між позивачем та адвокатським бюро.

В матеріалах справи відсутні докази збору документів, а саме, що адвокатським бюро подавалися адвокатські запити, тощо.

Судом також враховується, що Адвокатське о бюро "Герман Гурський та партнери" надає свої послуги позивачу на регулярній основі, що вбачається із договору про надання правової (правничої) допомоги від 12.02.2025, тому визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору не потребувало значних затрат часу для адвоката, враховуючи типовість вказаної справи та рід діяльності позивача.

Оформлення адвокатського досьє взагалі не є послугою наданою адвокатським бюро позивачу.

З огляду на викладене, оскільки позов ТОВ "Кошельок" до ОСОБА_1 задоволено, з урахуванням складності справи, часу, витраченого на виконання робіт з надання правничої допомоги, обсягу наданих адвокатським об`єднанням послуг позивачу, ціну позову і значення справи для сторін, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 5000 грн., що, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 207, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок", місцезнаходження якого за адресою: вул. Антонова, 8 А, с. Чайки, Бучанський район, Київська область, код ЄДРПОУ 40842831, заборгованість за кредитним договором №3358714211-332061 від 03.05.2021 в розмірі 10264,64 грн. (десять тисяч двісті шістдесят чотири гривні шістдесят чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судовий збір в сумі 2662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення буде складено 14.09.2026.

Суддя Л.А. Штифурко