Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №148/1426/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1426/26

Провадження №2/148/1295/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

09 вересня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, мотивуючи позовні вимоги тим, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн, починаючи з 27.07.2017 і до досягнення дитиною повноліття. Призначення аліментів у твердій грошовій сумі здійснювалося у зв`язку з тим, що відповідач не мав жодних офіційних доходів, не працював та не мав наміру працевлаштовуватися.

На даний час відповідач перебуває на військовій службі та отримує грошове забезпечення, а відтак має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дочки. Розмір аліментів, який стягнується із відповідача не дає можливості забезпечити належний рівень життя, необхідний для розвитку дитини, тому дані обставини є підставою для зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу.

У зв`язку з даними обставинами позивач змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на підставі рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.10.2017 у справі №148/1411/17, з твердої грошової суми на частку від доходу та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судове засідання не з`явилась, від її представника надійшла заява, у якій вона просить розгляд справи здійснювати у її та позивача відсутність, позовні вимоги підтриму в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що з 28.09.2014 до 06.02.2018 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 04.01.2018 у справі №148/2080/17, яке набрало законної сили 06.02.2018 (а.с.10).

Від даного шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 30.09.2016 серія НОМЕР_1 (а.с.9)

З 07.11.2017 на примусовому виконанні Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває ВП №55089470 згідно виконавчого листа №148/1411/17, виданого 02.11.2017 Тульчинським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн на місяць, починаючи стягнення з 27.07.2017 і до досягнення дитиною повноліття. Даний факт підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2017 (а.с.7-8) та повідомлення Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 04.05.2026 №5751/19.15-32 (а.с.8-9).

Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_2 від 04.06.2026 №2515/1789 (а.с.29), солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.01.2026 №1783 (а.с.36), згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС "ОБЕРІГ", ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, спосіб стягнення аліментів, а саме стягнення аліментів у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі, може бути змінено судом лише за позовом особи, на користь якої стягуються аліменти.

СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану. Погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача до суду не надав.

Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів, судом враховано інтереси дитини, матеріальне становище платника аліментів, який на даний час є військовослужбовцем та його дохід значно зріс.

З огляду на це, суд вбачає суттєву зміну матеріального стану у платника аліментів, тобто відповідача, в порівнянні з його становищем на момент ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дочки, що є підставою для зміни способу стягнення аліментів, а тому суд вважає можливим змінити спосіб їх стягнення та стягувати з відповідача аліменти в заявленому представником позивача розмірі.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Відтак, аліменти у новому розмірі слід стягувати від дня набрання чинності рішенням суду.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач не надав суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених нею межах та про наявність правових підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно пп. 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн, тому судовий збір за подання до суду даної позовної заяви складає 1331,20 грн.

В той же час ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вищевказану норму законодавства, беручи до уваги, що представник позивача подала позовну заяву через систему "Електронний суд", тому судовий збір становить 1064,96 грн (1331,20 х 0,8 = 1064,96 грн).

Згідно з п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦП України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України, ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, ст. 180-183, 192 СК України, пп. 1 п.1 ч.2 ст.4, ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , поданий представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.10.2017 по справі №148/1411/17, та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: