Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №464/2031/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2031/26

пр.№ 2/464/1978/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Константинова С.С.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 60 542,50 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 19.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео» та відповідачем, за допомогою одноразового ідентитфікатора, укладено кредитний договір у формі електронного документа №193032812. Відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000 грн. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку із чим загальна сума становить 17 500 грн. Відповідно до умов договору відповідач був зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплачувати нараховані проценти у строки, передбачені цим договором, однак, не виконав таких зобов`язань, у зв`язку із чим утворилась заборгованість. 28.11.2018 між первісним кредитором та ТзОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. В подальшому 05.08.2020 між ТзОВ "Таліон Плюс" та ТзОВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС'' укладено договір факторингу №05/02820-01, відповідно до якого, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 600 542 грн 50 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 17 500 грн, несплачені відсотки – 43 042 грн 50 коп . Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, просить позов задоволити. Крім того, просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. та сплачений судовий збір. Просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, а тому відповідно до ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір у формі електронного документа №193032812, який підписано за допомогою використання електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора. За умовами кредитного договору відповідачу було надано кредит у формі кредитної лінії з лімітом в розмірі 5 000 грн., розмір якого в подальшому відповідачем збільшено до 17 500 грн., сторонами обумовленл строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався повернення суми кредиту та сплачувати нараховані проценти у строки, передбачені цим договором. Згідно із повідомленням від АТ КБ «Приватбанк» від 31.07.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 на яку 19.05.2021 було здійснено зарахування коштів у сумі 5 000 грн та 27.05.2021 також було здійснено зарахування в сумі 12 500 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію": електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та позивачем не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.

Отже, із змісту наведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).

Таким чином, даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі.

Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України , зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Як вбачається із виписки з особового рахунку заборгованість відповідача становить в загальній сумі 60 542 грн 50 коп та складається з заборгованості за кредитом – 17 500 грн; несплачені відсотки – 43 042 рн 50 коп. Відповідачем на спростування вказаного розрахунку не надано жодних доказів.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТзОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01.

Також, 05.08.2020 між ТзОВ "Таліон Плюс" та ТзОВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС'' укладено договір факторингу №05/02820-01, відповідно до якого, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Згідно ч.1 ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене вище, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за наведеним вище кредитним договором, набуття позивачем права вимоги до відповідача, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №193032812 від 19.05.2021 року в розмірі 60 542 грн 50 коп .

Згідно з положеннями ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннми ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що 25.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс» та адвокатським об`єднанням «Соломко та партнери» укладено Договір про надання правової допомоги № 20/08/25-01.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень представником позивача надано акт прийому передачі наданих послуг від 29.12.2025 підтвердження факту надання правничої допомоги .

Враховуючи зазначене, а також відсутність заперечень відповідача щодо розміру судових витрат, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС'' (місце знаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6 каб. 13 , ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №193032812 від 19.05.2021 року в розмірі 60 542 грн 50 коп, сплачений судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуюча