Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №443/1938/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1938/26

Провадження №3/443/770/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючу,

за частиною 3 статті 184 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке проявилося у тому що останній 05.09.2026 близько 20.00 год за адресою: м.Ходорів вул. Шевченка Стрийського району Львівської області вчинив адміністративне правопорушення за статтею 178 КУпАП та 183 КУпАП, а саме: перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши про свій стан сп`яніння та вказавши про продаж йому алкоголю в магазині «Маркет», якому на момент вчинення виповнилось 15 років, чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною 3 статті 184 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнала повністю, надала суду пояснення, які повністю відповідають викладеним у протоколі обставинам, щиро розкаялась.

ОСОБА_2 надав суду пояснення, за змістом яких він випив алкогольне пиво. Після цього у нього виник конфлікт з іншим хлопцем, через що він вирішив викликати поліцію для врегулювання конфлікту, однак подзвонивши повідомив неправдиві відомості.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 3 статті 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Диспозицією частини 1 статті 178 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Відповідно до диспозиції статті 183 КУпАП передбачено, щоадміністративним правопорушенням є завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №218879 від 10.09.2026, згідно з яким ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України щодо виховання свого неповнолітнього сина, який будучи у віці 15 років вчинив правопорушення, відповідальність за які передбачена КУпАП (а.с.3);

рапортом від 05.09.2026, яким повідомлено начальника поліції про виклик, в якому зазначено що в магазині «Маркет» у м.Ходорів неповнолітньому віком 15 років продали алкоголь. Він у стані сп`яніння, власниця магазину нанесла йому тілесні ушкодження (а.с.3-4);

письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.6) та поясненнями, даними ним у суді добровільно за власної згоди, які узгоджуються між собою та з матеріалами справи, і в яких він зазначив, що випив алкогольне пиво та здійснив завідомо неправдивий виклик поліції;

поясненнями ОСОБА_1 , даними нею у суді добровільно, за власної згоди, в яких вона повністю підтвердила викладі у протоколі про адміністративне правопорушення обставини та визнала вину у вчиненні зазначеного правопорушення.

Копія актового запису про народження свідчить про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітнім і на момент вчинення адміністративного правопорушення був у віці 15 років (а.с.9).

Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 , як матір`ю, обов`язків щодо виховання своєї неповнолітньої дитини, які полягають у вчиненні її сином ОСОБА_1 у віці п`ятнадцяти років правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною 1 статті 178, статтею 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 184 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 184 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення – щире розкаяння винної, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 184 КУпАП у виді штрафу. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів