Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №337/1337/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

14.09.2026

Справа №337/1337/26

Провадження № 2/337/1314/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді -Ширіної С.А.,

за участі секретаря судового засідання- Бикової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 .

Позов обґрунтовано тим, що вона є основним користувачем житлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується ордером нам житлове приміщення №163 , виданим Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 20.10.2014 року на підставі рішення міськвиконкому №350/3 від 26.09.2014 року.

29.10.2025 між нею та ОСОБА_2 було досягнуто попередньої домовленості щодо тимчасового користування кімнатою у квартирі АДРЕСА_2 за вказаною адресою, за плату. Для підписання договору відповідач повинен був надати позивачу свою довідку про місце реєстрації та заплатити кошти за перший/останній місяці оренди житла. Однак зазначених зобов`язань відповідач не виконав .

Таким чином між сторонами фактично склалися правові відносини найму (оренди) житлового приміщення.

22.11.2025 близько 21год. 30 хв. позивачці зателефонувала ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та повідомила, що виникла пожежа в кімнаті ,де мешкав ОСОБА_2 ,внаслідок якої загорівся диван,пожежу було ліквідовано ними разом з ОСОБА_2

23.11.2025 позивач прибула до квартири та виявила, що внаслідок пожежі пошкоджено диван, особисті речі та частково електропроводка. Позивачем було викликано співробітників поліції та представників ДСНС.

23.11.2025 уповноваженою особою ДСНС –провідним інспектором відділу №3 ЗРУ ЦЗ та ПД ДНСН України в Запорізькій області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Сидоровим О.В., у присутності слідчого ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Третьяка Д.П. складено акт про пожежу, згідно якого зазначено,що причиною пожежі є необережність під час куріння, внаслідок чого пошкоджено облицювання стін та стелі, підлога, килим. Відповідач на місці події 23.11.2025 був відсутній.

В подальшому позивач звернулася до відповідача з вимогою ліквідувати наслідки пожежі, вказана обставина підтверджується листуванням позивачки з відповідачем у месенджері «WhatsApp», де останній повідомив, що придбав шпалери і виправить ситуацію.

Після 07.12.2025 відповідач припинив спілкування з позивачкою та жодних дій щодо відшкодування шкоди не вчинив.

Внаслідок пожежі, яка сталася з вини відповідача, позивачці було завдано матеріальних збитків, та моральної шкоди.

Просила стягнути з відповідача в якості відшкодування матеріальної шкоди вартість ремонту житлового приміщення меблів та вартості прибирання приміщення після пожежі в розмірі 32707,70 гривень, компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, а також понесені судові витрати. 27.03.2026 Ухвалою судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бредуном Д.С. відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

24.06.2026 Ухвалою судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя Ширіною С.А. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди прийнято до свого провадження, призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 23.07.2029 року о 13-00 год.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки адреса зареєстрованого місця проживання відповідач відсутня. Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, відповідач до суду повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не подав, із заявами про розгляд справи без його участі до суду не звертався.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є основним користувачем житлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується ордером нам житлове приміщення №163 , виданим Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 20.10.2014 року на підставі рішення міськвиконкому №350/3 від 26.09.2014 року.

29.10.2025 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було досягнуто попередньої домовленості щодо тимчасового користування кімнатою у квартирі АДРЕСА_3 .

22.11.2025 близько 21год. 25 хв. в кімнаті квартири АДРЕСА_4 виникла пожежа ,внаслідок якої загорівся диван, що підтверджується актом про пожежу від 23.11.2025 складеного уповноваженою особою ДСНС –провідним інспектром відділу №3 ЗРУ ЦЗ та ПД ДНСН України в Запорізькій області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Сидоровим О.В., у присутності слідчого ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Третьяка Д.П. складено акт про пожежу, згідно якого зазначено, що причиною пожежі є необережність під час куріння, внаслідок чого пошкоджено облицювання стін та стелі, підлога, килим.

Згідно роздруківки листування позивача з відповідачем ОСОБА_2 у месенджері «WhatsApp», останній повідомив, що придбав шпалери і виправить ситуацію.

Після 07.12.2025 відповідач припинив спілкування з позивачкою та жодних дій щодо відшкодування шкоди не вчинив.

Внаслідок пожежі, яка сталася з вини відповідача, позивачці було завдано матеріальних збитків, які підтверджуються: товарним чеком №3 від 11.12.2025 про купівлю шпалер на суму 2800,00 грн.; рахунком від 10.12.2025 про купівлю будівельних матеріалів на суму 1907,00 грн.; фіскальним чеком №5806431031 від 09.12.2025 про купівлю розеток на суму 600 ,00грн.; актом виконаних робіт від 13.12.2025 з ремонту кімнати після пожежі на суму 16000,00 грн.; актом виконаних робіт від 05.12.2025 з прибирання кімнати після пожежі на суму 5400,00 грн.; фотознімками пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоду, повинна її відшкодувати в повному обсязі.

Частина 2 ст.1166 ЦК України встановлює, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином, обов`язок доказування відсутності вини покладений на Відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення з відповідача компенсації за спричинену майнову шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з ч. 3ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Так, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В пункті 3постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В абзаці 2 пункту 5 вище приведеної постанови Пленуму зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з порушенням права власності, інших цивільних прав при настанні негативних наслідків.

Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, провадження № 61-1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати.

Вказаний правовий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19, провадження № 14-24цс21.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 21:25 год. внаслідок необережності під час куріння ОСОБА_2 відбулося загоряння дивана в кімнаті, в результаті чого, в квартирі позивачки спалахнула пожежа, у зв`язку з чим останній була спричинена матеріальна шкода.

Позивачка зазнала моральних страждань та переживань пов`язаних пошкодженням майна, було порушено її звичний спосіб життя, який вимагав додаткових зусиль для відновлення її житлового приміщення.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує принципи розумності та справедливості, та оцінює завдану шкоду позивачці у розмірі 10000,00 грн, який є співмірним з понесеними моральними стражданнями, враховуючи встановлені фактичні обставини справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 22, 23, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 77, 81,141, 247, 264-265, 280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди суму в розмірі 32707,00 гривень та в якості відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 10000,00 гривень, а всього 42 707 (сорок дві тисячі сімсот сім ) гривень 00 копійок.

2.Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.А.Ширіна