Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №333/3752/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер №333/3752/26

Провадження №1-кп/333/715/26

ВИРОК

Іменем України

12 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження №12026082040000212 від 03.02.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новошепеличі, Чорнобильського району, Київської області, українця, громадянина України, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на незаконне придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, тобто без передбаченого законом дозволу, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та подальшого збуту, о 09 год. 00 хв. 18.02.2026, придбав 3 (три) корпуси бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, промислового виготовлення, які містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г кожен, 3 (три) бойових уніфікованих підривача дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ-2), промислового виготовлення, які є самостійними вибуховими пристроями, відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г кожен, 56 проміжних патрони калібру 5,45х39 мм, що є боєприпасами, які переніс до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 з метою їх подальшого зберігання та збуту.

18.02.2026, приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, знаходячись біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом передачі з рук в руки, незаконно збув ОСОБА_6 (особі зі зміненими анкетними даними):

- 2 (два) корпуси бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, промислового виготовлення, які містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г кожен;

- 2 (два) бойових уніфікованих підривача дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ-2), промислового виготовлення, які є самостійними вибуховими пристроями, відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г кожен, що у конструктивному поєднанні є бойовими ручними оборонними осколковими гранатами Ф-1, промислового виготовлення, які відноситься до бойових припасів військового призначення;

- 56 проміжних патрони калібру 5,45х39 мм, промислового виготовлення, з трасуючими кулями, що є боєприпасами бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї. Патрони придатні до стрільби.

18.02.2026 у період часу з 15 год. 49 хв. по 17 год. 25 хв. в ході санкціонованого обшуку квартири за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні кімнати виявлено та вилучено:

- 1 (один) корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, промислового виготовлення, яка містить в собі заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г;

- 1 (один) бойовий уніфікований підривач дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ-2), промислового виготовлення, який є самостійними вибуховим пристроєм, відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г, що у конструктивному поєднанні є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1, промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів військового призначення, яку ОСОБА_4 зберігав за місцем свого мешкання з метою подальшого збуту до моменту вилучення працівниками поліції, а саме 18.02.2026.

За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення ОСОБА_7 та кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне носінні, зберігання, придбання та збут бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини збуту та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв при цьому зазначив наступне, що у зв`язку з тяжким матеріальним становищем вирішив продати зазначені речовини та пристрої.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор, обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені судом, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз`яснив положення ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні, обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів, а також, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 , у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, враховуючи ставлення обвинуваченого до скоєного, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та щиро покаявся, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75-78 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає, оскільки встановлені вище обставини не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд не вбачає.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складаються із залучення експерта при проведенні судових експертиз: №СЕ-19/108-26/3427-ВТХ від 23.02.2026 - вартість якої складає 7131,2 грн.; №СЕ-19/108-26/4529-Д від 09.03.2026 - вартість якої складає 1782,8 грн.; №СЕ-19/108-26/3429-БЛ від 20.02.2026 - вартість якої складає 2674,2 грн.

Відповідно до ч.2 ст.122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи що зазначені експертизи було проведено експертом спеціалізованої державних установи, тому підлягає відшкодуванню у якості процесуальних витрат з обвинуваченого ОСОБА_4 витрати за проведення судових експертиз.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі;

Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.

Відповідного до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати на залучення експерта в сумі 11588,2 грн.

Арешт накладений 20.02.2026 хвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя на мобільний телефон марки «Ulefone», моделі «Note 7P», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 – скасувати.

Речові докази:

- 2 (два) предмети схожі на корпус гранати Ф1 (перший корпус гранати з маркуванням No10790 - 75T та другий корпус гранати з маркуванням No386/21- 80/Т), упаковано до картонної коробки на яку наклеєна бирка з пояснювальними написи та завірено підписами учасників огляду;

- 2 (два) предмета схожі на запал типу УЗРГМ (перший предмет схожий на запал типу УЗРГМ з маркуванням 113-88 УЗРГМ - 2 /11; 583-59-89 та другий предмет схожий на запал типу УЗРГМ з маркуванням 31-68 УЗРГМ 583 46-88), упаковано до картонної коробки на яку наклеєна бирка з пояснювальними написи та завірено підписами учасників огляду;

- 56 (п`ятдесят шість) предметів зовні схожих на патрони калібру 5.45х39, упаковано до паперового конверту на який нанесено пояснювальні написи та завірено підписами учасників огляду;

- поліетиленовий пакет біло-жовтого кольору та тканинна сумка, чорного кольору, упаковано до паперового конверту на який нанесено пояснювальні написи та завірено підписами учасників огляду;

- 1 (один) слід папілярних візерунків рук, упаковано до паперового конверту на який нанесено пояснювальні написи та завірено підписами учасників обшуку;

- предмет схожий на корпус гранати Ф1, упаковано до картонної коробки на яку наклеєна бирка з пояснювальними написи та завірено підписами учасників обшуку; предмет схожий на запал до гранати Ф1 (УЗРГМ), упаковано до картонної коробки на яку наклеєна бирка з пояснювальними написи та завірено підписами учасників обшуку, які зберігаються в камері речових доказів ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - знищити .

- грошові кошти у сумі 3000 грн., купюрами номіналами по 1000 грн., КЗ321757, K32593982, K32593987 – повернути УФЗБО ГУНП в Запорізькій області.

- мобільний телефон марки «Ulefone», моделі «Note 7P», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 – повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1