Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №305/1526/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/1526/26

Провадження по справі 2/305/635/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Шемоти М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", в особі представника Шкапенко Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026, Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК", в особі представника Шкапенко Олександра Віталійовича, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 29.12.2021 ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку (копія додається до позову) відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачем окрім Анкети-Заяви також підписано і Паспорт споживчого кредиту за програмою “Кредитна картка” (далі – Паспорт продукту), в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 19.05.2026 має заборгованість - 244832 гривень, яка складається з наступного: 183576,34 гривень - заборгованість за кредитом;- 61255,66 гривень - заборгованість по відсоткам; 0.00 гривень - пеня; 0 гривень - штраф. Враховуючи вищенаведені обставини позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 28.05.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Відповідач, ОСОБА_1 , був належним чином повідомлений про наявність ухвали про відкриття провадження по справі від 28.05.2026, оскільки копії ухвали про відкриття провадження по справі, копії позову та долучені до нього документи, направлялися за місцем реєстрації відповідача. Водночас, поштові конверти були повернуті до суду з відміткою уповноваженої особи Укрпошти від 01.06.2026, 11.07.2026 "адресат відсутній за вказаною адресою". Поряд з цим, відповідно до роздруківки трекінгу відправлень Укрпошта від 14.07.2026, стверджується що повернення вручено одержувачу (адресат відсутній за вказаною адресою). Відповідно до довідки про доставку електронного листа, 28.05.2026 відповідач отримував копію позовної заяви та ухвалу про відкриття провадження у справі на свою електронну адресу зазначену у позовній заяві.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачем у встановлений законом строк відзив не подано, у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом належними доказами встановлено, що 29.12.2021 ОСОБА_1 , приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг. Зокрема, підписав АНКЕТУ-ЗАЯВУ про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», в якій зазначив, що до підписання цієї заяви він ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "А-Банк", Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та погодився, що заява-анкета разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становлять між ним та АТ "А-Банк" договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі.

На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Згідно з довідкою за лімітами ОСОБА_1 , згідно з кредитним договором б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10074586169) від 29.12.2021 за період з 29.12.2021 по 19.05.2026 було встановлено кредитний ліміт, зокрема 09.05.2023 у розмірі 30000 гривень, який періодично був змінений (збільшений) востаннє 10.05.2024 до 183600 гривень.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н вiд 29.12.2021, укладеного мiж АТ "АКЦЕНТ-БАНК" та клiєнтом ОСОБА_1 , станом на 19.05.2026 відповідач має заборгованість - 244832 гривень яка складається з наступного: 183576,34 гривень - заборгованість за кредитом; 61255,66 гривень - заборгованість по відсотках; 0,00 гривень - пеня; 0,00 гривень - штраф.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по картці чітко прослідковується, що відповідач активно користувався кредитними коштами, зокрема він здійснював оплату в магазинах та інших закладах, періодично поповнював картку.

Належних доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем до суду надано не було, так як і не було надано власного розрахунку.

Таким чином, відповідачем, ОСОБА_1 , не виконано умови укладено кредитного договору та не повернуто позивачеві отримані кредитні кошти, чим порушено права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 525 ЦК України).

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як визначено ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, відтак позов підлягає задоволенню.

Така правова позиція викладена і у постанові Верховного суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17-ц, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач надав суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, відповідач будь-які докази щодо суми заборгованості суду не надав та не скористався своїм процесуальним правом подання відзиву на позов у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст.ст.133 та ст.141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2937,98 гривень, суд стягує з відповідача на користь позивача ці витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за Кредитним договором №б/н від 29.12.2021 у розмірі 244832 (двісті сорок чотири тисячі вісімсот тридцять дві) гривні, яка складається з наступного: 183576 (сто вісімдесять три тисячі п`ятсот сімдесять шість) гривень 34 копійки - заборгованість за кредитом та 61255 (шістдесять одна тисяча двісті п`ятдесять п`ять) гривень 66 копійок - заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2937 (дві тисячі дев`ятсот тридцять сім) гривень 98 копійок.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Акціонерне товариство "Акцент- Банк», юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ:14360080, МФО:307770.

Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк