Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №302/386/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/386/26

Провадження № 2/302/287/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Готри В. Ю., з участю секретаря судового засідання Сити Л. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця – адвокатка Гренджа Вікторія Юріївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

У березні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця – адвокатка Гренджа В. Ю., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов обґрунтував тим, що 14 травня 2016 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Новоселицької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, за актовим записом № 01.

Від цього шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Указував, що після одруження сторони, а також їх малолітні діти проживають у будинку його батьків за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 10-09/59 від 13.03.2026, виданої старостою Новоселицького старостинського округу Хустського району Закарпатської області. Власного житла вони не мають.

Зазначав, що сімейне життя між ним і відповідачкою не склалося з самого початку, внаслідок розбіжностей поглядів на шлюб та сім`ю, через що у них завжди виникали сварки, зокрема через аморальний спосіб життя ОСОБА_2 , оскільки вона зловживає алкогольними напоями, зникає з дому на декілька днів, не цікавиться та не доглядає за дітьми, приходить додому в нетверезому та неохайому стані з тілесними ушкодженнями, а також провокує його на сварки, про які згодом повідомляє до поліції, мовляв він наніс їй тілесні ушкодження, про що потім подає заяву про вчинення ним кримінального правопорушення, свідком таких подій є його мати ОСОБА_5 , якій також погрожувала відповідачка, що позбавить її житла, внаслідок таких систематичних дій відповідачки його двічі притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України.

На даний час він не підтримує шлюбних відносин з ОСОБА_2 , не спілкується і не цікавиться нею, втратив до відповідачки почуття кохання та уникає з нею будь-яких зустрічей.

Спору щодо місця проживання малолітніх дітей і їх утримання, а також спору щодо спільного майна сторін на даний час немає.

Посилаючись на наведені вище обставини просив суд шлюб, укладений між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , який зареєстрований 14 травня 2016 року виконавчим комітетом Новоселицької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, за актовим записом № 01, розірвати.

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 березня 2026 року відкрито провадження в цій справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням /викликом/ сторін.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 відповідачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діє-представник адвокат Кривка П. П., посилалася на безпідставність позовних вимог та вона проти розірвання шлюбу заперечує.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 квітня 2026 року клопотання відповідачки ОСОБА_2 про надання подружжю строку для примирення було задоволено частково, призначено подружжю ОСОБА_6 строк для примирення у три місяці, терміном до 20 липня 2026 року, та зупинено провадження у справі до закінчення строку для примирення, визначеного судом.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2026 року поновлено провадження в цій справі та призначено її до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представниця - адвокатка Гренджа В. Ю. у судове засідання не з`явилися повторно, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Водночас представниця позивача ОСОБА_1 - адвокатка Гренджа В. Ю. подала до суду заяви від 20.04.2026, 20.07.2026, 03.08.2026, 15.09.2026, в яких просила розгляд справи провести за відсутності сторони позивача, позов підтримала повністю та просила його задовольнити (а.с.26,41,51,59).

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник-адвокат Кривка П. П. також повторно у судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялася належним чином про дату, час і місце розгляду справи, у тому числі відповідно до положень ч. 11 ст. 128, ст. 131 ЦПК України (а.с.44,47,55). Також представником відповідачки ОСОБА_2 – адвокатом Кривкою П. П. подано до суду заяву від 15.09.2026, в якій він просив розгляд справи провести за його відсутності (а.с.56,57).

З огляду на наведене вище суд уважає за можливим розглянути цю справу за відсутності сторін за наявними матеріалами, які є достатніми для ухвалення законного та обґрунтованого рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини у даній справі та об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає таке.

Судом установлено, що сторони перебувають між собою у шлюбі, який зареєстрований 14.05.2016 виконавчим комітетом Новоселицької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, за актовим записом № 01, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.05.2016, оригінал якого наявний у матеріалах справи.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьком є позивач ОСОБА_1 , а матір`ю –відповідачка ОСОБА_2 (а.с.7).

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що батьком такої є позивач ОСОБА_1 , а матір`ю – відповідачка ОСОБА_2 (а.с.8).

Із довідки № 10-09/59 від 13.03.2026, виданої старостою Новоселицького старостинського округу Хустського району Закарпатської області ОСОБА_7 , вбачається, що у ОСОБА_1 такий склад сім`ї: дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду, зокрема, положеннями ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За приписами ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Аналогічне положення закріплено і в ч. 1 ст. 24 СК України. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно зі ст. 111 СК України суд уживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. У даному випадку суд уживав заходів щодо примирення подружжя, однак позивач надалі вважає за неможливим продовжувати шлюбні відносини з відповідачкою.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Як установлено судом, подружні стосунки між сторонами припинені, що призвело до втрати почуття любові один до одного та припинення шлюбних відносин, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про розірвання шлюбу.

З огляду на наведене та з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд доходить висновку, що примирення і подальше подружнє життя сторін не є можливим та подальше збереження шлюбу суперечитиме насамперед інтересам позивача.

Отже, враховуючи зазначене вище, а також керуючись принципами об`єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд уважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованою.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків установлених Законом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, з огляду на наведене вище, суд доходить висновку, що позивач довів поза розумним сумнівом належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності та взаємозв`язку між собою достатніми доказами свою вимогу, яка знайшла своє підтвердження під час розгляду справи, а відтак позов підлягає до задоволення повністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ від 10.02.2010, у справі «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», № 4909/04, § 58).

Відповідно до ч. 1, пункту 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Зважаючи на прохання позивача в позовній заяві не покладати судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331,20 грн (а.с.1) на відповідачку, а відтак суд не стягує такі з відповідачки на користь позивача.

Керуючись наведеним вище та статтями 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця – адвокатка Гренджа Вікторія Юріївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 14 травня 2016 року виконавчим комітетом Новоселицької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, за актовим записом № 01, розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 15.09.2026.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка ОСОБА_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя В. Ю. Готра