Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №936/1011/26 — Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/1011/26

Провадження № 2/936/354/2026

15.09.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - cудді Павлюк С.С.

при секретарі - Щербей А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жденіївської селищної ради Мукачівського району, третя особа Воловецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування , –

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати за ним право власності на майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , земельні ділянки (паї) площею 0,80га умовних кадастрових одиниць, які розміщені в урочищах «Ровінь», «Котильничний», «Пасіки», АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,60 га, розташовану на території с. Перехресний Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області в порядку спадкування за законом за матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 , 1936 року народження, мати ОСОБА_1 - позивача у справі за свого життя, була власником будинку під АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла і у зв`язку із її смертю за нею відкрилася спадщина. Місцем відкриття спадщини був будинок АДРЕСА_1 . Син Спадкодавиці ОСОБА_1 , позивач у справі постійно доглядав за матір`ю, а також відповідно за будинком, обробляв земельні ділянки, належні померлій, а з часу смерті матері фактично вступив в управління спадковим майном. Спадкодавиця заповіту не залишала, відтак спадкування здійснюється за законом. Позивач, ОСОБА_1 проживав в будинку померлої матері № НОМЕР_1 в селі Перехресний Мукачівського району Закарпатської області. Він прийняв спадщину за ОСОБА_2 у зв`язку з фактичним вступом в управління спадковим майном. Відтак правомірно вважаючи себе власником майна, ОСОБА_1 , звернувся до Воловецької державної нотаріальної контори за оформленням права власності на спадщину. Проте, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, оскільки на час смерті його матері у будинку, за місцем відкриття спадщини він не був зареєстрований. Разом з тим, ОСОБА_1 хоч і не зареєстрований у спадковому будинку, проте на час смерті матері проживав разом з нею, там проживає і зараз, самостійно доглядає за будинком та обробляє присадибну ділянку. Відтак інших спадкоємців за померлою ОСОБА_2 не має. Підстав для усунення ОСОБА_1 від спадкування, визначених статтею 1224 Цивільного кодексу України немає.

Ухвалою судді від 17.07.2026 по спрві відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Від представника позивача адвоката Повідайчика В.І. надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності. Вимоги, викладені в позовній заяві підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Жденіївської селищної ради скерував до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Жденіївської селищної ради, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа Державний нотаріус Воловецької державної нотаріальної контори Дідренцел В.Т. на розгляд справи також не з?явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, також повідомила, що спадкова справа за померлою ОСОБА_2 не заведена, заповітів на випадок смерті спадкодавець не залишила.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які представник позивача посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим віивільного процесуального кодексудповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 20.03.2023 року, актовий запис №382.

ОСОБА_2 - мати ОСОБА_1 за свого життя, була власником будинку під АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1524107421215.

Також померлій ОСОБА_2 було передано у власність земельні ділянки (паї) площею 0,80 га умовних кадастрових одиниць, які розміщені в урочищах «Ровінь», «Котильничний», «Пасіки», АДРЕСА_2 згідно із схемою поділу земель колективної власності на земельні частки паї площею в фізичних га по 0,80 га, що підтверджується архівним витягом по Розтоцькій сільській раді Воловецького району Закарпатської області (рішення виконавчого комітету №10 від 07.06.2000 від 3.12.2025 №254/10.06-03.

Померла ОСОБА_2 успадкувала також земельну ділянку, площею 0,60 га в селі Перехресний Мукачівського району Закарпатської області, після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 . Ця земельна ділянкам була передана йому рішенням Розтоцької сільської ради 19 грудня 1996 року, що підтверджується Архівим витягом від 16.03.2026 № 69/10.06-03.

Родинні відносини мати-син підтверджуються свідоцтвом про народження Позивача серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Розтоцької сільської ради Воловецького району Закарпатської області 10.01.1963, актовий запис №1.

У зв`язку із смертю ОСОБА_2 , за нею відкрилася спадщина (стаття 1220 ЦК України). Місцем відкриття спадщини був будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками виконкому Жденіївської селищної ради №188 та №189 від 11.03.2026.

Як вбачається із Акту від 2.06.2026, який складений комісією Жденіївської селищної ради в складі голови комісії, депутата селищної ради - Русин А. А., секретаря селищної ради Русина Ю.В., депутата селищної ради Шулевки О.В., син Спадкодавиці ОСОБА_1 постійно доглядав за матір`ю, а також відповідно за будинком, обробляв земельні ділянки, належні померлій, а з часу смерті матері фактично вступив в управління спадковим майном.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Здійснюється спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.1221 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкодавиця заповіту не залишала, відтак спадкування здійснюється за законом.

За правилами частини 2 статті 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 1261 Цивільного Кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач, ОСОБА_1 проживав в будинку померлої матері АДРЕСА_1 . Він прийняв спадщину за ОСОБА_2 у зв`язку з фактичним вступом в управління спадковим майном. Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_1 , звернувся до Воловецької державної нотаріальної контори за оформленням права власності на спадщину, проте, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, оскільки на час смерті його матері у будинку, за місцем відкриття спадщини він не був зареєстрований.

Разом з тим, ОСОБА_1 хоч і не зареєстрований у спадковому будинку, проте на час смерті матері проживав разом з нею, там проживає і зараз, самостійно доглядає за будинком та обробляє присадибну ділянку.

Батько позивача, а чоловік спадкодавиці ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 6.01.2004 виконкомом Розтоцької сільської ради.

Відтак інших спадкоємців за померлою ОСОБА_2 не має.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.09.2019 у справі №208/2353/18 вказано, що "Верховним Судом жодним чином не заперечується передбачене статтею 50 Закону України "Про нотаріат" право заінтересованої особи оскаржити до суду в порядку позовного провадження нотаріальну дію. Однак, при такому оскарженні нотаріус буде належним відповідачем у справі лише коли у позові йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства, тобто коли у позивача відсутній спір про право з іншою особою, крім нотаріуса. Якщо наявний спір про право цивільне між позивачем та іншою особою (наприклад, іншим спадкоємцем), то належним відповідачем у такій справі буде саме інший спадкоємець, а не нотаріус, оскільки цивільна відповідальність за незаконно посвідчений правочин покладається не на нотаріуса, а на спадкоємця, на користь якого він вчинений. Сам же нотаріус може бути залучений судом як третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача".

Підстав для усунення ОСОБА_1 від спадкування, визначених статтею 1224 Цивільного кодексу України немає. Доданими до позовної заяви документами підтверджується та обставина, що позивач на час смерті його матері проживав разом з нею, тобто фактично прийняв спадщину.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до вимог частини 2 статті 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті 1261 Цивільного Кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За частиною 5 статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов про визнання права власності на майно в порядку спадкування є обгрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вимоги про відшкодування судових витрат позивачем та його представником не заявлено.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , земельні ділянки (паї) площею 0,80га умовних кадастрових одиниць, які розміщені в урочищах «Ровінь», «Котильничний», «Пасіки», «Прицаринки», «Плосінь», «Кошарки», «Угри», «Пасло», «Буковина», «Пасіка», «Широкий», «Ялова», «Кут», «Горбок», «Ступенціське», «Присліп», «Камяниста», «Бриніський», земельну ділянку площею 0,60га, розташовану на території с. Перехресний Жденіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області в порядку спадкування за законом за матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканець за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Жденіївська селищна рада Мукачівського району, адреса: вул. Шевченка, №141, селище Жденієво Мукачівський район Закарпатська область;

третя особа: Воловецька державна нотаріальна контора, місце знаходження: вул. Карпатська, 68, селище Воловець Мукачівський район Закарпатська область.

Суддя: Павлюк С.С.